Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:46

Брюссель – Сьогодні реформи – завтра наступні транші макрофінансової допомоги. Така формула почне діяти у відносинах ЄС та України з червня цього року, якщо Верховна Рада ратифікує Меморандум про відповідну допомогу обсягом 1,8 мільярда євро, підписаний на Ризькому саміті Східного партнерства. Він передбачає, що віднині щомісяця український уряд звітуватиме Брюсселю про конкретні показники реформ. Якщо їхні результати будуть надто сумнівними, грошову допомогу Києву можуть заморозити.

У столиці Євросоюзу пояснюють, що в обмін на фінанси для розвитку України, вони очікують відповідей щонайменше на такі запитання: чи повернуть вони свої гроші і через які причини пробуксовують ті чи інші реформи. Так пояснюєєвродепутат від Литви, голова моніторингової групи для України в комітеті міжнародної торгівлі Європарламенту Габріеліус Ландсбергіс.

«Єдине, що іноді ми потребуємо повнішої інформації, бо саме це дає відчуття прозорості та ясності. Нам важливо розуміти, які виникають проблеми, чому саме гальмуються ті чи інші реформи, яку роль у цьому відіграє Верховна Рада, уряд, міністерства», – наголошує європарламентар.

За останній рік ЄС виділив Україні два пакети макрофінансової допомоги. Перший з них (1, 61 мільярда євро) уряд отримав просто в обмін на запевнення у відданості реформам. Перший транш у рамках другого пакету – 600 мільйонів євро – також є безумовним. Щоб отримати два наступні транші обсягом 1,2 мільярда євро українському уряду доведеться щомісяця направляти в Брюссель детальні звіти про прогрес у різних царинах, до чого мають бути залучені практично всі міністерства, державні служби та інші центральні органи влади.

Крім того, уряд також має звітувати і про кошти ЄС, витрачені на окремі проекти, які реалізують ті чи інші центральні та місцеві органи влади, як-от Державна прикордонна служба, Державна міграційна служба та багато інших. Окрема ділянка роботи – звітування за гроші, отримані від Європейського інвестиційного банку (600 мільйонів євро на 2014-2016 роки) і Європейського банку реконструкції і розвитку (чинний портфоліо проектів – 5,1 мільярда євро).

Європейську комісію цікавитиме деталі практично всіх значущих реформ, які мають здійснюватися в Україні: від умов державних закупівель та конкурсів на заміщення посад в міністерствах до кількості встановлених лічильників у житлових будинках і результатів розслідувань Національного антикорупційного бюро.

Офіційно не призначений екс-заступник міністра економіки Саша Боровик заявляв після свого звільнення з уряду, що саме звітування за витрачені кошти ЄС стало приводом для його протиріч із прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком та урядовою командою.

В Кабміні запевняють, що до звітування за макрофінансову допомогу готові. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час останнього візиту до Брюсселя, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив: «Якщо йдеться про макрофінансову допомогу, то головними відповідальними завжди є Міністерство фінансів та Національний банк України. Вони повністю підготувалися до всіх умов».

Україні варто поширювати не старі меседжі, а дані про реформи – експерт

Не повторювати щоразу меседжі жертви російської агресії, а почати говорити з Брюсселем мовою цифр та показників радить українській владі експерт з відносин України і ЄС, професор Левенського університету Льєн Форпост.

«Дуже важливо професійно інформувати про те, що Україна вже зробила, які зміни відбуваються нині. При цьому в ЄС очікують не повторення старих меседжів, а чіткі дані, конкретну інфографіку, за допомогою якої цілком можна відтворити перебіг та результати реформ у різних сферах: від правосуддя до протидії корупції», – вважає аналітик.

Справжній екзамен на спроможність зберігати довіру кредиторів та донорів з ЄС Україна почне складати вже в червні цього року, якщо Верховна Рада ратифікує відповідний меморандум. Проте досі із завданням відбору проектів для фінансування від таких міжнародних донорів, як Європейський банк реконструкції та розвитку, чинний уряд справлявся не найкращим чином, переконаний директор CEE Bankwatch Netwrok Петр Глобіль. Його неурядова організація допомагає налагоджувати співпрацю між міжнародними фінансовими донорами та національними урядами країн Центрально-Східної Європи.

«Якщо Ви подивитися на деталі цих проектів, то побачите що це ті самі старі проекти, які вже пропонувалися. Це має сенс робити, якщо вони були б змінені в інтересах громадськості, більше б залучали її. Проте український уряд просто струшує пил зі старих проектів. Я не думаю, що це ефективна стратегія», – каже експерт.

Європейські донори, як-от Європейський інвестиційний банк, наразі утримуються від будь-яких публічних коментаріїв щодо України. Проте абсолютно зрозуміло, що в тому звітуванні за отримані кошти, яке очікують від Києва, головне – зміст. Якщо буде про що звітувати, тобто будуть реформи, то справитися з технічними складнощами та дедлайнами Україні допоможуть.

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

  • 16x9 Image

    Ангеліна Кренців

    Закінчила Теологічний факультет Карлового університету у Празі. На Радіо Свобода з 2000 року

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG