Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:06

Після Путіна не варто очікувати приходу демократичного режиму. Можливий лише менш людожерський

Народні депутати дозволили Генпрокуратурі притягнути до відповідальності Сергій Клюєва і Сергія Мельничука. Експерти газети «День» прогнозують, що подібні рішення можуть послабити Верховну Раду. Так, політолог Вадим Карасьов вважає, що зняття недоторканності може стати масовим. Це небезпечно в умовах політичної та правової нестабільності. Відтак можна очікувати посилення правоохоронної, президентської вертикалі, і, відповідно, ослаблення парламентської гілки. Зняття недоторканності може стати інструментом зловживань, політичної боротьби і методом розправи з неугодними. А політолог Володимир Фесенко, навпаки, вважає, що голосування є першим іспитом на профпридатність Ради, адже ще потрібно визначитися зі зняттям недоторканності з усіх депутатів і обмеженням недоторканності суддів, як це прописано в коаліційній угоді.

У законі про особливий статус окупованих територій Петро Порошенко наголошує, що звідти мають бути виведені всі іноземні війська та проведені вибори за українськими законами. Якщо вдасться дипломатичними методами це реалізувати, то шанси перемогти в України зростають, переконаний експерт тижневика «Країна». Звісно, Росія буде заперечувати. Але ресурси в неї теж обмежені. Навіть для підтримки внутрішньої стабільності. Видання пише, що заміна Путіна можлива. Але після нього не варто очікувати приходу демократичного режиму. Можливий лише менш людожерський, наголошує експерт. Ті люди, які вбивали Нємцова, хотіли відрізати Путіну шлях до примирення із Заходом, виходу з ситуації через поступки. Зробити так, щоб із ним ніхто не захотів говорити. Окрім них – генералів навколо нього. Він залежить від них. Особливо зараз, коли вплутався в небезпечну й загалом програшну гру. Саме ці люди забезпечують йому продовження конфлікту на Донбасі, переконує експерт.

Днями мер Києва Віталій Кличко заявив, що готовий включитися у перегони за крісло столичного градоначальника. Як нагадує газета «Україна молода», місцеві вибори, у Києві, зокрема, відбудуться восени цього року. Видання пише, що рішення Кличка очікуване, проте, навіть оголошуючи про нього, мер не спромігся бодай у кількох словах окреслити ті нові меседжі, на яких він збирається будувати кампанію. За інформацією видання, умовою подальшої співпраці Порошенка з Кличком є вимога президента розпустити «УДАР». Точніше, злити його із «Солідарністю». Остаточно визначитись «УДАР» мусить до кінця червня, тобто до проведення партійного з’їзду, на якому і буде оголошене те чи інше рішення. Газета зауважує, що більшість персон із виборів 2014 року, котрі боролися за мерське крісло, зараз не подають ознак політичного життя. Зовсім зник із медійних радарів Микола Катеринчук, не проявляє активності Леся Оробець. Відмовчується і Володимир Бондаренко. В українських політиків є одна прикметна риса: коли вони не мають відповіді на питання або не бажають її озвучувати, «кивати» на волю партії вважається цілком пристойним виходом. Докладніше йдеться в статті «Київський торг».

Україна увійшла до Топ-6 головних постачальників біженців в ЄС. Як пише газета «Сегодня», конфлікт на сході України та економічна криза змушують українців залишати свої будинки і шукати кращого життя за межами країни. Згідно з останнім звітом Єврокомісії, кількість українців, які попросили притулок в країнах ЄС, за рік збільшилася в 14 разів. Про те, яким країнам надається перевага і що там очікує на біженців, видання розповідає в публікації «Нові емігранти: куди біжать українці».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG