Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:30

«Це для тих, хто не втратив серця». Білоруси заспівали про війну в Україні


Настя Шпаковська (Фото: Андрэй Давыдчык)

Настя Шпаковська (Фото: Андрэй Давыдчык)

Білоруські співачки написали пісню про війну в Україні, щоб сказати «декілька слів про любов»

У Білорусі три відомі акторки і співачки записали пісню про війну на Сході України. Пісню вони співають трьома мовами – російською, українською і білоруською, тому й назва має три варіанти: «Про любовь/Про любов/Пра любоў».


Cлова і музику до треку, який щойно з’явився в інтернеті, написала Настя Шпаковська. Сьогодні вона розповіла Радіо Свобода, як виникла ця ідея, і чому дівчата вирішили саме зараз це зробити, а не, скажімо, рік тому.

– Ідея виникла вже давно, і вчора відбулася тільки презентація цієї пісні. Ідея приблизно півроку тому виникла. Виникла, по-перше, після всіх подій, пов’язаних з Україною – я маю на увазі війну і все те, що відбувається в Україні, поруч з нами, і поруч – у Росії. І це й підштовхнуло до написання такої пісні, саме такої пісні.

І загалом тема війни – як тієї, що поруч, у сусідній крані, так і війни всередині, яка є у кожної людини завжди, коли людина переживає якісь складні відчуття в своєму житті. І, по-перше, я звернулася до Ані Хитрик (гурт Sounduk), вона мене підтримала, а потім ми вирішили звернутися до Світлани Бень («Серебрянная свадьба»).

Анна Хитрик (Фото: Андрэй Давыдчык)

Анна Хитрик (Фото: Андрэй Давыдчык)

– Чому ви вирішили співати трьома мовами? І як ви вирішили розподілити, хто якою мовою буде співати? Чи ви трошки знали одну з цих мов?

Ми співаємо усі трьома мовами, і це була задумка, щоб не було – один однією мовою, інший – іншою. Ми хотіли, щоб усі три мови звучали, як одна

– Там не було такого розподілу, щоб хтось співав якоюсь конкретною мовою. Ми співаємо усі трьома мовами, і це була задумка, щоб не було – один однією мовою, інший – іншою. Ми хотіли, щоб усі три мови звучали, як одна, і це була принципова позиція. Тому що одна з таких ось цілей цієї пісні, щоб вона була зрозуміла всіма мовами – але не проводити якогось розподілу між ними, не робити так, що російська – окремо, білоруська, українська – теж. Щоб усе було разом, об’єднати за допомогою мов наші мови і наші серця.

– На яку аудиторію Ви розраховуєте? Для кого ви написали цю пісню? Хто буде її слухати?

Я розраховую, по-перше, на людей, які не втратили можливості думати, не втратили почуттів, не втратили серця

– Я розраховую, по-перше, на людей, які не втратили можливості думати, не втратили почуттів, не втратили серця. Я розраховую на живих людей – більше я не проводжу ніякої різниці. Для мене принципово, щоб це були люди, які відчувають, які дихають, живі люди.

– Ми знаємо, що є багато білоруських хлопців, які також ідуть на Схід України і допомагають воювати українським бійцям. Чи серед Ваших знайомих також є такі?

Й без того війна – це дуже страшна справа, і коли на ній гинуть люди, які зовсім не мають ніякого до неї стосунку – це просто жах!!!

– Ні, я не маю таких знайомих, але знаю, що така справа відбувається, так само знаю, що з білоруських хлопців також багато їдуть у Росію воювати на іншому боці, і тому це дуже складне питання, і Білорусь зараз у цьому сенсі в такому заплутаному становищі, тому що політичні погляди керівників держави даються взнаки на тому, куди хлопців відсилають... І це жахливо, тому що й без того війна – це дуже страшна справа, і коли на ній гинуть люди, які зовсім не мають ніякого до неї стосунку – це просто жах!!!


Світлана Бень, яка відповідала за українську частину перекладу, розповіла напередодні інтернет-виданню Tuzin.fm:

У мене там стільки друзів! І перед кожним із них у мене комплекс провини

«Україна для мене дуже багато значить. У мене там стільки друзів! І перед кожним із них у мене комплекс провини. Я не знаю, що можу зробити для них ще, крім того, що скажу «декілька слів про любов». Адже серед моїх друзів є ті, хто живе в Донецьку, і ті, хто живе у Львові, і ті, хто рятує дітей і старих в Антрациті, коли привозить гуманітарну допомогу під обстрілом з обох сторін, і ті, хто бореться в «Айдарі». І кожен свято вірить у те, що робить».

Світлана Бень (Фото: Андрэй Давыдчык)

Світлана Бень (Фото: Андрэй Давыдчык)

Світлана розповідає: «Українською мовою текст переклала наша улюблена подруга-журналіст Даша Кветкіна з Маріуполя – людина, яка пережила обстріли, втечу з рідного міста, справжню небезпеку, справжній страх. Під перекладом вона написала: «Привіт! Прости мене за довге мовчання. Не знала, як сказати, але в тих знайомих, які володіють українським словом краще за мене, в даний момент настрій трохи далекий від цієї примирної і життєствердної лірики:(» Я після цих слів ще більше переконалася у важливості такої пісні. Неймовірно важко не давати розростатися в собі ворожнечі, ненависті, нетерпимості. Але треба!», – каже Світлана.

Невдовзі тріо (Настя Шпаковська, Світлана Бень і Ганна Хитрик) планує презентувати кліп на свою спільну композицію.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG