Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:09

Головна проблема Порошенка – дві армії – Гайдай


«Різниця між добровольцями і ЗСУ політична, на фронті її немає» – Олійник

Гості передачі «Ваша Свобода»: Сергій Гайдай, політтехнолог; Святослав Олійник, виконувач обов'язків заступника голови Дніпропетровської ОДА

Інна Кузнецова: Повоєнна відбудова країни вже з наступного року – водночас, треба бути готовими до повномасштабного вторгнення; «каста недоторканних» має бути ліквідована, а комунізм треба видаляти з голів. Це лише деякі вислови з сьогоднішнього виступу президента України зі щорічним посланням до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Президент Порошенко заявляє, що не задоволений роботою Кабінету міністрів, Верховної Ради і своєю також.

Пане Гайдай, які Ваші враження від цьогорічного послання президента?

Сергій Гайдай: Треба дивитися, в якому стані зараз президент.

– Президент чи країна?

Сергій Гайдай

Сергій Гайдай

Сергій Гайдай: Країна – це трошки інше. Давайте все ж таки про президента, тому що послання його.

У президента два основних дефіцити. Брак довіри і брак часу

Зараз у нього (президента – ред.) два основних дефіцити. Це брак довіри, якщо дивитися на рейтинги. І ми бачимо, що у нього рік тому був найвищий рейтинг (це, мабуть, перший президент, який взагалі прийшов на посаду через перший тур, навіть другого не було), а зараз ми бачимо, що є брак і тренд на падіння цього рейтингу. Я не буду казати про конкретні цифри, але вони значно менші, ніж були рік тому.

І другий брак – у нього брак часу. Уже пройшов рік. Люди це сприймають дуже погано. Тому що, навіть порівнюючи з Грузією, в якій ці зміни проходили, мабуть, удвічі скоріше, цей брак є.

Попросив і у депутатів, і у народу дати ще кредит довіри і часу

І основний меседж послання, якщо так оцінювати, він попросив і в депутатів, і в народу дати ще кредит довіри і дати ще кредит часу. Тобто він сказав, що все тільки починається, все тільки попереду. І йому дуже потрібен цей кредит довіри, тому що без довіри робити такі кардинальні зміни в країні просто неможливо.

– Пане Олійник, як Ви оцінили виступ президента? Що Ви почули для себе головного?

Святослав Олійник

Святослав Олійник

Святослав Олійник: Я почав би оцінку виступу з того факту, що він взагалі особисто виступав у парламенті, тому що у попередні каденції інших президентів була така практика, що, на жаль, президент просто направляв таку книжку собі у парламент, а депутати самі її читали.

А в даному випадку відбувся такий певний діалог. Президент прийшов у непростий парламент – він складається не тільки з прихильників президента, він складається з його неприхильників і критиків, і опозиційно налаштованих депутатів. І це, очевидно, говорить про те, що пан президент усвідомлює, що ситуація в країні достатньо складна і потребує відвертого діалогу, яким важким він не був би, і не треба від нього відвертатися.

– Очевидно, найскладніше – це ситуація з війною. Президент говорив про те, що дуже багато російських військовослужбовців в Україні зараз перебуває. Зокрема він говорив про вчорашній наступ бойовиків в районі Мар’їнки.

Петро Порошенко: І вчора ЗСУ дали адекватну відповідь. Ми попередили міжнародних партнерів, повернули з лінії відведення артилерію, де вона перебувала, згідно з Мінськими угодами, і відбили атаку російської солдатні.

Президент України Петро Порошенко виступає з щорічним посланням перед Верховною Радою. Київ, 4 червня 2015 року

Президент України Петро Порошенко виступає з щорічним посланням перед Верховною Радою. Київ, 4 червня 2015 року

– Мова була і про те, що кількість українських військовослужбовців значно збільшилася. Як це можна оцінювати, з Вашої точки зору, пане Гайдай?

Сергій Гайдай: По-перше, треба розуміти, чому саме президент нагадує, що саме президент є головнокомандувачем, і це саме його зона відповідальності. Якщо в економіці всі проблеми і падіння рейтингів довіри, про які я казав, до прем’єр-міністра, і ми бачимо, що там зовсім погана ситуація. Тому що останніх півроку вже тільки й розмови про відставку і прем’єра, і про відставку Кабміну, то з війною і з президентом все значно складніше.

З одного боку, ми розуміємо, що, на жаль, проблема поки не вирішена. Коли президент приходив, то він взагалі казав, що основне його завдання – просто ліквідувати це сепаратистське угруповання, повернути Донбас до складу України. А зараз ми бачимо, що позиція змінилася – Мінські домовленості, перемир’я, стратегія вже не наступальна, а оборонна. Частина українців хоче миру і підтримує президента, а частина українців розуміє, що все одно це заморожений конфлікт, на жаль, ніякі перемови і ніякі домовленості з Путіним неможливі, тому він у складній ситуації, з одного боку.

В Україні дві армії. Добровольча, патріотів, хто з Майдану пішов захищати країну. Інша – стара, Генштабу. Основна проблема для президента

В обороні значно легше стримувати наступи агресора, з одного боку, це відбулося в Мар’їнці, а з іншого – там ніколи не зупинялося військове будівництво. Там присутні російські специ, російські підрозділи, але вони будують активно армію «ДНР» і «ЛНР». Якщо ми зі свого боку не будемо будувати і в нас не буде воєнного будівництва, створення нової армії… На жаль, тут усе погано. Ми бачимо, що в Україні на даний момент дві армії. Одна – добровольча, армія патріотів, армія тих хто з Майдану пішов захищати країну. Інша армія – це армія стара, армія Генштабу, всіх тих генералів, всього того керівництва Міноборони, яке залишилося. На жаль, вони між собою конфліктують. Це основна проблема для президента.

– У цьому сенсі президент якраз говорив про те, що створено справжні ЗСУ. Пане Олійник, учора Дніпропетровськ приймав поранених з Мар’їнки. Як Ви бачите цю ситуацію між добровольчими загонами і армією?

Святослав Олійник: Справді, вчорашній і весь сьогоднішній день триває прибуття до Дніпропетровська поранених бійців. Наші лікарні зараз працюють у надрежимі. Постійно навіть за вікнами обласної адміністрації лунають сирени швидкої допомоги, які перевозять поранених. Адміністрація запросила людей для здачі крові, оскільки зараз дуже потрібна для всіх поранених бійців кров. Люди відгукуються. Процес зараз знову йде спільний між владою і суспільством. Ми в режимі, коли це спільна біда, і ми всією країною повинні її вирішувати.

Що стосується добровольців і армії, то я на сьогоднішній день не поділяв би тих людей, які перебувають на фронті, на ЗСУ і добровольців. Тому що я особисто побачив, що там різниці не існує, особливо на передовій дуже важко відрізнити добровольця від солдата ЗСУ, тому що там усі сидять в одному, так би мовити, окопі – там біда і небезпека спільні, загальні. І там взагалі панують зовсім інші закони.

Навіть закони субординації і отих всіх наших політичних проблем, які ми обговорюємо, виглядають трошки ефемерно, оскільки там взагалі чорно-біле життя – між життям і смертю. І там немає такої проблеми. Я її особисто не бачив. Там система координат фактично складається з волонтерів і боєприпасів. От коли є волонтери, є доставка необхідного для життя. Це добре. Коли є боєприпаси, то це означає, що наступний день буде більш-менш захищеним. Власне кажучи, це є вся система координат.

Ми трошки з цих мирних, цивільних кабінетів собі багатогранно уявляємо проблему, тому що безпосередньо на лінії фронту і на другій лінії оборони, яка там, і третя є, зовсім інші закони. Сьогодні абсолютно і там немає, і ми тут не бачимо, немає різниці, чи це доброволець, чи це ЗСУ, чи це Нацгвардія, чи це міліцейський підрозділ. Сьогодні всі захисники є захисниками. Вони в нас однаково обліковуються там, де потрібна соціальна гарантія, допомога. Наприклад, земельні питання, квартирні питання. І суспільство це розуміє і сприймає.

На сьогоднішній день, чесно кажучи, якась різниця між добровольцями і ЗСУ є трошки політичною. Вона там насправді не існує.

– З іншого боку, президент говорив про те, що армія повинна бути готовою до повномасштабного вторгнення, якщо таке буде. Наскільки Ви бачите цю готовність?

Святослав Олійник: Зараз іде дуже активний процес, коли бійці ДУК «Правий сектор» формуються на підставі спільного рішення керівника цього добровольчого корпусу Дмитра Яроша і Генштабу у дві військові бригади. Вони будуть в окремих батальйонах служити, але абсолютно в межах єдиного командування ЗСУ. Це узгоджена позиція.

Якщо пам’ятаєте, нещодавно у нас була ситуація, коли був такий певний конфлікт з цього питання, але він вирішений. І на сьогодні добровольчий корпус дуже активно вливається в ряди ЗСУ. Це відбувається організовано.

І я взагалі думаю, що найближчим часом у нас стане питання виключно законодавчого врегулювання цього питання. Тому що добровольці, власне кажучи, і запропонували законопроект, яким вони хочуть себе врегулювати в межах ЗСУ, оскільки вони довіряють своєму керівництву і просто хочуть мати своє власне керівництво, але теж у межах ЗСУ. І зараз ця проблема є в площині парламентській. Її просто треба ухвалити законодавчо.

– Президент багато говорив про законодавчі ініціативи, про необхідність ухвалення різних законопроектів, різних законів.

Пане Гайдай, президент Порошенко очікувано не оминув теми деолігархізації. Каже, що цей курс буде продовжено. Як Ви це оцінюєте?

Основна проблема Порошенка: він так і не поділить у собі свої інтереси як бізнесмен, ще й перебуває у владі

Сергій Гайдай: Одна репліка. Я казав навіть не про тих, хто зараз на фронті. Я казав про керівництво військове, що тут є конфлікти. І пан Олійник це підтвердив, що навіть добровольці хочуть, щоб було інше керівництво.

Щодо деолігархізації, то мені здається, що тут найбільша проблема у президента. Мені здається, і багато експертів каже про те, що основна проблема Порошенка в тому, що, навіть будучи вже рік президентом усієї країни, він так і не поділить у собі свої інтереси з собою як бізнесменом, а багато хто його називає і олігархом, тому що він володіє великими промисловими активами, та ще й перебуває у владі. Що таке олігарх по-українськи? Це великий бізнес, який користується провладними інструментами.

І коли ми бачимо заклики до деолігархізації, то я на місці президента починав би з першого, щоб він повністю себе відділив від свого бізнесу, з ним покінчив і присвятив себе стовідсотково тільки політиці і політиці українській. На жаль, ми поки що цього не бачимо. Це для нього найбільш болюча тема. І якщо він цього не зробить, то всі його дії стосовно розділення влади і великого бізнесу будуть неефективними, і в суспільства буде виникати до нього дуже багато з цього приводу питань.

Президент України Петро Порошенко виступає з щорічним посланням перед Верховною Радою. Київ, 4 червня 2015 року

Президент України Петро Порошенко виступає з щорічним посланням перед Верховною Радою. Київ, 4 червня 2015 року

Святослав Олійник: Я, наприклад, не є олігархом, тому я на це питання дивлюся як звичайний громадянин. Якщо мається на увазі відокремлення багатих людей від влади, то це правильний процес. Ми бачимо досвід європейських країн. Наприклад, місце у чеському чи у польському парламенті взагалі не коштує ніяких грошей. Якщо вже багата людина хоче зробити внесок на партію якусь, то це буде коштувати максимум 200 тисяч євро. І багаті люди туди не поспішають іти.

Посади в парламенті і в уряді, мільйони доларів, хоча вже не стовідсотково

На жаль, наша капіталізація парламенту і органів влади ще й досі дуже висока. І це означає, мабуть, те саме, про що зараз йдеться: про деолігархізацію. Якщо посади в парламенті і в уряді будуть коштувати мільйони доларів, як це, на жаль, зараз відбувається, хоча вже не стовідсотково, дуже багато депутатів пройшло без грошей, то це означає, що ми частково еволюційно пройшли вже цей процес.

Якщо мова йде про відокремлення багатих людей від влади, то тут є інший аспект. Справа в тому, що, коли держава від якогось процесу відстороняє олігархів, вона повинна на себе перейняти функцію вирішення суспільної проблеми – забезпечити людей зарплатами. До тих пір, поки державний службовець буде отримувати зарплату у 100 доларів на місяць, а в олігархічних або бізнесових структурах тисячу доларів і більше, до тих пір насправді це питання не вирішиться. Тому що є дуже різкий дисбаланс між робою простої людини в якійсь комерційній..

– Маємо запитання додзвонювача.

Додзвонювач: На жаль, всі ви все-таки хвалите президента, а я його хвалити не буду. По-перше, він не дав народу надію на перемогу. Це найперше. Друге. Він за рік не створив армії, а став її, вибачте, знищувати. Тому що, якщо при ньому ріжуть танки, наші «Булати», які притягли туди, щоб відновити, щоб вони воювали, захищали нас, то це я не знаю, як називати такого головнокомандувача. Генштаб треба було б розстріляти за такі дії.

– Розстрілювати – це із зовсім іншої опери. Будь ласка, в ефірі нам про розстріли не треба розказувати.

Пане Гайдай, можете це прокоментувати?

Сергій Гайдай: Я ж про це і казав. Це Вам наявний приклад того, що у президента як у головнокомандувача, на жаль, немає кредиту довіри. Я таких розмов чую багато. Якщо чесно, я сам дуже часто і публічно критикую президента.

Треба визначити, що це основна проблема. На жаль, коли в тебе є бізнес, на жаль, коли у тебе весь досвід – це стара система влади, а у нас українська влада 23 роки будувалася як система великого бізнесу при владі, яка просто має доступ до ресурсів усієї України, і ти це не можеш водночас змінити, то і воювати ефективно ти не можеш, і будувати нову армію ти не можеш.

– Але президент сьогодні говорив про те, що армія нова збудована. Чи вона будується?

Армія будується не зусиллями влади і президентської команди, зусиллями громадянського суспільства

Сергій Гайдай: Я думаю, що, на жаль, у цю тезу мало хто повірив. І, на жаль, вона (армія – ред.) будується не зусиллями влади і президентської команди. Вона будується зусиллями громадянського суспільства. Тому я й кажу про конфлікт двох…

– Запитання ще одного додзвонювача.

Додзвонювачка (переклад): Я з Луганської області. Мене дуже якось ображає, коли ви говорите про те, що у Порошенка тільки рік президентства. Насправді він уже щільно у владі як мінімум 10 років. Починаючи від 2005 року і до 2010 року, практично він з Ющенком ділив президентство. Вони могли б звернути гори! Розумієте, був такий кредит довіри, допомога Заходу, допомога Америки! І що з цього вийшло? А потім він благополучно чотири роки просидів у Кабміні Азарова.

І справа вже не в тому, що він свій бізнес не продає – Бог з ним, якби цей бізнес був на благо держави, але ж ми знаємо, хто такий Порошенко.

– Він рік як президент. Ми говорили саме про це.

Сергій Гайдай: Він рік президентом. А у владі він від 2000 року, якщо я не помиляюся.

– Насамкінець програми послухаймо, як же ж оцінили цей виступ президента України представники фракцій у парламенті.

Остап Семерак: Те, що президент знає прізвища і імена заступників міністрів, говорить лише про одне: про те, що президент глибоко вникає в ті реформи, які робить український уряд. І ті слова президента, що уряд є для нього партнером, тільки підкреслюють цю його спільну роботу, спільну відповідальність.

Михайло Папієв: Те, що сьогодні не відбувається індексації пенсій, зарплат, і уряд свідомо гальмує цей процес, на мій погляд, це має ознаки злочину, бо законом передбачена індексація на рівень інфляції, то я сьогодні почув слова президента, де він дав чітке доручення уряду провести вже в цьому році індексацію.

Зараз виникає питання: індексацію на який відсоток? Фактично сьогодні президент, якого сприймає світове співтовариство, став заручником бездіяльності уряду.

– Ось такі кілька моментів.


На цю ж тему:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG