Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:13

Із арештом Клюєва Рада не поспішала через корпоративну відповідальність – Рейтерович


Якщо Клюєв через неофіційний пункт пропуску перетне кордон, це поставить хрест на його можливості захищатися законно, зауважує експерт

Київ – Справа про оголошення у розшук народного депутата Сергія Клюєва, за хронологією, почалася фактично 2 червня, коли сам нині депутат-утікач заявив у кулуарах парламенту, що нікуди з України їхати не збирається. Вже наступного дня Верховна Рада зняла із Клюєва депутатську недоторканність, а 4 березня стало відомо, що Клюєв не виходить на зв’язок. Самі ж силові структури не дійшли остаточно згоди щодо офіційного розшуку політика. Генпрокуратура заявила, що винесла лише постанову про оголошення, МВС зазначило, що розшук оголосили за матеріалами СБУ. Тоді як сама СБУ відповіла, що ніяке кримінальне провадження з цього приводу не розслідує. Політолог Ігор Рейтерович в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що така розрізненість силовиків у питанні затримання Клюєва свідчить, що відомства досі не узгодили, хто за що відповідає, а в самих структурах ще залишаються ті, хто мав тісні зв’язки з розшукуваними нині фігурантами кримінальних справ.

– Пане Ігоре, де у справі оголошення Клюєва в розшук є та «голова, з якої риба гниє»?

Я б тут не відкидав фактор деякого суперництва між силовими структурами, яке було завжди характерне для нашої правоохоронної системи. І, звичайно – дещо специфічне ставлення до всіх справ, які стосуються народних депутатів

– Ми тут стикаємося з тією проблемою, яка завжди була достатньо актуальною в Україні, а на сьогодні вона ще більше загострилась – мова йде якраз про недосконалість нашої правоохоронної системи. Різні органи, та ж Генпрокуратура, СБУ і МВС – самі, можливо, не до кінця знають, згідно з чинним законодавством, за що вони відповідають. Це перший момент. А по-друге, я б тут не відкидав фактор деякого суперництва між силовими структурами, яке було завжди характерне для нашої правоохоронної системи. І, звичайно, останнє: є дещо специфічне ставлення до всіх справ, які стосуються народних депутатів. Тому що, відверто кажучи, їх сьогодні судять за трохи іншими законами, вони мають набагато більше можливостей уникати або відтерміновувати покарання чи просто проведення якихось слідчих дій, ніж звичайні громадяни. Приклад Клюєва у цьому контексті є дуже показовим, його спроба відразу виїхати за кордон, і на сьогодні ми навіть не знаємо, в Україні він чи вже не в Україні, про це і його адвокат заявляє. Проблема є серйозна, але будемо сподіватися, що правоохоронні структури все ж таки зможуть погодити між собою, хто за що відповідає, а Верховна Рада підтримає відповідні подання на притягнення Клюєва до відповідальності, спочатку в контексті арешту, а потім уже початку всіх процесуальних дій.

– Але ж, якщо Генпрокуратура винесла постанову про оголошення в розшук, чому ж тоді вона не внесла подання до Ради про дозвіл на затримання і арешт, а депутати за це, можливо б, проголосували? Чи все таки – не зацікавлені?

Певною мірою тут недопрацювало громадянське суспільство, бо треба було це питання постійно тримати в фокусі

– Серед депутатського корпусу є різні думки щодо вирішення цього питання. У мене на певному етапі були певні сумніви, що депутати зможуть назбирати відповідну кількість голосів і проголосувати. Тому що тут не важливо, провладні чи опозиційні фракції вони представляють. Тут мова йде про так звану корпоративну відповідальність. І депутати намагаються дуже обережно до таких моментів ставитись.Тут десь не допрацювали депутати, які відразу повинні були порушити питання про винесення рішення щодо арешту, враховуючи той факт, що людина безпроблемно може виїхати за кордон, і при цьому необов’язково у законний спосіб, кордон можна перетнути, оминувши офіційні пункти перетину. Крім того, певною мірою тут недопрацювало громадянське суспільство, бо треба було це питання постійно тримати в фокусі. З одного боку, тиск громадянського суспільства призвів до того, що ці справи не замовчуються і вони все ж таки отримують продовження, а з іншого боку – оте голосування (про зняття депутатської недоторканності з Сергія Клюєва – ред.) призвело до певної ейфорії, що нібито Клюєв, як усі нормальні громадяни, буде ходити на допити. У результаті виявилося не так. Будемо сподіватися, що, принаймні цю прогалину сьогодні-завтра депутати зможуть закрити і рішення про притягнення до відповідальності буде винесене.

– Навіть, якщо і можна оминути офіційні пункти пропуску, Держприкордонслужба днями ж попереджала, що Клюєв намагався з Борисполя вилетіти до Відня, то знову-таки – хто ловив ґав?

Можна оминути прикордонні пункти і опинитися на території іншої країни. Питання в тому, що, якщо Клюєв це зробить, він поставить хрест на можливості захищати себе у законний спосіб

– Він спочатку говорив про виліт до Відня, про те, щоб потрапити до країни Європейського союзу для розмови про якесь політичне переслідування. Але ми маємо величезний кордон з Російською Федерацією, навіть не кажучи, про окуповані території «ДНР» і «ЛНР», кордон з Білоруссю. Там можна оминути прикордонні пункти і опинитися на території іншої країни. Питання в тому, що, якщо Клюєв це зробить, він поставить хрест на можливості захищати себе у законний спосіб, і до всіх тих звинувачень, які проти нього висунені, будуть ще додані звинувачення, пов’язані з незаконним перетином державного кордону. З іншого боку, Клюєв знає ситуацію і стан справ, і це, можливо, останній вихід, на який він і піде.

– З огляду на довжелезний список непокараних представників режиму Януковича і нинішню ситуацію з Клюєвим, як гадаєте, люстрація як головна стратегія боротьби з корупцією себе вичерпала?

Останні події показують, що люстрацію якраз потрібно було розпочинати із правоохоронних органів, тому що там залишилося дуже багато людей, які підтримували зв’язки з нинішніми фігурантами кримінальних справ

– Не думаю, що вона себе повністю вичерпала, бо фактично в повному її розумінні ми люстрацію ще і не розпочали. Мова йшла про точкові рішення, причому вони торкалися навіть не тих осіб, яких повинні були. Питання і простір ще залишається. І питання в тому, чи є політична воля в тих людей, які за це відповідають, щоб продовжити ці процеси і люстрацію. Останні події показують, що люстрацію якраз потрібно було розпочинати із правоохоронних органів, тому що там залишилося дуже багато людей, які підтримували зв’язки з нинішніми фігурантами кримінальних справ, тому говорити про якусь їхню об’єктивність, я думаю, не варто. Не виключаю, що за результатами справи Клюєва можуть бути кадрові рішення. Звичайно, погано, що вони будуть постфактум прийняті, але, можливо, це також щось змінить у нашій правоохоронній системі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG