Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:51

Чому в угруповань «ЛНР» і «ДНР» з’явились тези про єдність з Україною


Карикатура Олексія Кустовського

Карикатура Олексія Кустовського

Плутані пропозиції сепаратистів щодо спільного життя в єдиній Україні не викликали інтересу в Києві

Напередодні чергових засідань в Мінську Контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, які очікуються 16 і 23 червня, обговорюються пропозиції керівників «ДНР» та «ЛНР» щодо конституційної реформи. Попередній раунд переговорів, 2 червня, відбувся в «тяжкій обстановці», після чого стало відомо про формально планову відставку з посади спеціального уповноваженого ОБСЄ з врегулювання на Сході України швейцарського дипломата Гайді Тальявіні.

Інформація з Донецька і Луганська суперечлива: на початку тижня стало відомо про готовність «ДНР» та «ЛНР» увійти до складу України на умовах широкої автономії. З додаткових пояснень стало зрозуміло, що в оточенні Олександра Захарченко та Ігоря Плотницького уявляють майбутнє своїх територій приблизно за гонконзько-китайською схемою («одна держава – дві системи») або за прикладом моделі автономного самоврядування Гренландії в Королівстві Данія. Однак немає впевненості в тому, що досвід Гренландії і Гонконгу кимось в Донецьку і Луганську серйозно вивчався. Цей досвід в бунтівних районах Донбасу уявляють собі таким чином: «ДНР» і «ЛНР» самі собі, без Києва, призначають місцеву владу, зберігають озброєний контроль над «своїми» територіями, але при цьому отримують фінансування з державного бюджету.

Ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко (праворуч) та ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький

Ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко (праворуч) та ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький

Серед іншого, в конституції країни пропонується зафіксувати, що «окремі райони з особливим статусом «ДНР» і «ЛНР» або їхні асоціації є невід’ємною складовою частиною України», а також на законодавчому рівні зафіксувати збереження місцевими лідерами своїх постів. Пропонується також наділити органи місцевого самоврядування правом створювати «народну міліцію», вирішувати питання, пов'язані з використанням російської мови, природних ресурсів, веденням бізнесу.

Паралельно сепаратисти у вівторок і середу з’ясовували з Москвою, чому вони, формулюючи свої пропозиції, спочатку визнали Крим українською територією. Зрештою фрагменти поправок, в яких згадуються Крим і Севастополь, були відкликані: «ДНР» і «ЛНР» безумовно вважають Крим частиною Росії. Ба більше, наші «республіки» теж в ідеалі хотіли би увійти до складу Російської Федерації». При цьому увагу звертають на те, що, оскільки в конституції України міститься згадка про Крим, то весь пакет пропозицій слід вважати «технічно-юридичним документом», проте придатним для обговорення. Так само вважають в МЗС Росії: «Ці пропозиції відкривають можливість для переговорів». Уранці в середу з «ДНР» надійшла ще й заява про те, що «співіснування в одному політичному полі з Україною рівносильне самогубству».

Незалежні експерти з самого початку розцінили ці суперечливі політичні ідеї скептично, як невдалу спробу лідерів бунтівних територій домогтися статусу повноправних суб'єктів переговорного процесу. Проте в Києві на це, як одностайно запевняють українські спостерігачі, не підуть, враховуючи, зокрема, і той факт, що, згідно з Конституцією країни, вносити зміни до основного закону може лише Верховна Рада. Офіційної реакції з Києва на донецько-луганські ініціативи так і не було.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Домовленість про проведення в Україні конституційної реформи і надання окремим районам Донбасу особливого статусу була досягнута на переговорах у Мінську в лютому 2015 року. У середині березня Верховна Рада ухвалила постанову, яка затверджувала список територій, на які поширюється особливий статус. Тоді ж президент України Петро Порошенко заявив: положення закону про особливий статус набудуть чинності тільки після того, як на території Донецької та Луганської областей відбудуться вибори відповідно до українського законодавства і ці території покинуть підрозділи російських військ та незаконних збройних формувань і їхня військова техніка.

«Я не бачу, що могло би змусити Україну відійти від існуючих юридичних норм і процедур. Йдеться про шантаж з боку «республік»: якщо ви (Україна в особі її політичної еліти, зокрема, Верховної Ради та президента) не погоджується, що не здаєтеся, то далі буде війна, ми не дамо вам нормально жити», – вважає завідувач відділом розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень Максим Розумний.

Для Києва ініціативи сепаратистів, продовжує експерт, неприйнятні, оскільки фактично йдеться про значні зобов'язання української сторони: включити в своє політичне життя «ДНР» та «ЛНР» і взяти на себе відповідальність за соціально-економічний стан на цих територіях. В обмін Україна не отримує на Донбасі жодних інструментів контролю і впливу. На думку Розумного, конституційні пропозиції Захарченка та Плотницького – результат свого роду тиску з боку Росії на «ЛНР» і «ДНР»: «Швидше, це імітаційний крок. Україна не піде на те, щоб прийняти до свого складу «республіки» разом з їх керівною верхівкою. А вони, відповідно, теж не збираються приймати наші правила гри».

Із цією думкою згоден і директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. За його словами, Київ повинен вірити логіці військового конфлікту, а не керівникам сепаратистів, які, як показує досвід, не несуть відповідальності за свої слова: «Швидше, таких пропозицій ми могли очікувати від Володимира Путіна, але не від людей, які ходять у нас у воєнних злочинцях. Це те ж саме, як якщо б людина, яка попалася на злочині, в залі суду пропонувала змінити судову систему України».

Політичний експерт, колишній депутат Верховної Ради Тарас Чорновіл переконаний в тому, що Донбас у вигляді «ЛНР» і «ДНР» Україні не потрібен: «Росія нав'язує нам Донбас не випадково – мовляв, ви їх утримуєте за свій рахунок, а вони вам будуть диктувати наші, російські умови. У такому форматі Донбас потягне на дно всю Україну. Для Києва легітимізація «ЛНР» і «ДНР» неможлива в жодному вигляді».

Віктор Мироненко

Віктор Мироненко

Пропозиції східноукраїнських сепаратистів в інтерв'ю Радіо Свобода коментує директор московського Центру українських досліджень Віктор Мироненко:

Позиція Кремля – часто кон’юнктурна, вона змінюється в залежності від ситуації, внаслідок цього з’являється елемент самостійної позиції у цих луганських і донецьких панів

– Звичайно, «ДНР» та «ЛНР» контролюються Москвою і орієнтуються на позицію Кремля. Однак і в позиції Кремля є велика суперечність: якщо Москва в офіційних заявах називає владу в Києві ледь не націонал-соціалістичною та фашистською, то чому вона, коли вже так печеться про «Руський світ», допускає входження сепаратистських територій до складу України? Позиція Кремля – часто кон’юнктурна, вона змінюється в залежності від ситуації, і я думаю, внаслідок цього з’являється елемент самостійної позиції у цих луганських і донецьких панів.

– Є у Вас відчуття, що Москва остаточно відмовилася від амбіцій, пов'язаних з так званим проектом «Новоросія»?

– Є. Мабуть, хтось переоцінив потенціал сепаратистського руху на сході України.

– І ми навіть знаємо, як цього когось звати?

Фактично Москва створила в Україні умови для виникнення політичного інтегрального націоналізму, для якого до російського втручання не було жодного ґрунту

– Знаємо, але не будемо називати. Цей протестний потенціал всередині України був направлений найчастіше проти адміністрації Януковича, і тільки в Донецьку і Луганську, де колишній президент України та його команда відчували себе як вдома, сепаратистський гніт спрацював. Те, що відбувалося далі, тільки консолідувало Україну і живуть в Україні і росіяни, і українці, які тепер разом борються за збереження суверенітету і територіальної цілісності держави. Фактично Москва створила в Україні умови для виникнення політичного інтегрального націоналізму, для якого до російського втручання не було жодного ґрунту.

Чи може собі економічно дозволити сьогоднішня Україна взяти на себе відновлення всього, що було зруйновано за півтора роки? Не може. Це камінь, який втопить Україну та її економіку

Повернуся до заяв Захарченка та Плотницького про те, що «ДНР» та «ЛНР» треба залишитися у складі України. Так от, я думаю, це вже неможливо. Питання не в тому, чи хоче цього Україна чи не хоче, так питання ставити взагалі неправильно. Питання: чи може собі економічно дозволити сьогоднішня Україна взяти на себе відновлення всього, що було зруйновано за півтора роки? Я абсолютно впевнений, що не може. Це камінь, який втопить Україну та її економіку.

Я думаю, жодного іншого способу врегулювання ситуації, окрім виконання мінських угод, немає. Україна повинна виконувати свої соціальні зобов’язання перед пенсіонерами (цей механізм теж передбачений мінськими угодами); треба залучати більше міжнародних спостерігачів для контролю за режимом припинення вогню. Але взяти ці «ЛНР» і «ДНР» в тому вигляді, в якому їх нові лідери хочуть прийти в Україну, вона просто не може з економічних міркувань – у неї немає таких можливостей.

– А якщо зберуть міжнародну конференцію, скинуться – ЄС, Світовий банк, Росія «братньому українському народові» допоможе – може, так-сяк Донецьк піднімуть з руїн? Думаєте, це нереально?

На Грецію Європа виділила 300 мільярдів євро, а з Україною хоче обійтися 1,5–2 мільярдами – так не вийде

– Я би теж дуже хотів, щоб так сталося. Звичайно, потрібно значно збільшити економічну допомогу Україні, на порядок. На Грецію Європа виділила 300 мільярдів євро, а з Україною хоче обійтися 1,5–2 мільярдами – так не вийде, так проблема не вирішується. Україна занадто велика, вона у всі існуючі програми ЄС «не поміщається», вона заслуговує окремого підходу!

– Що могло спонукати «панів з Донецька і Луганська», як Ви їх називаєте, виступити зі своїми пропозиціями? Можливо, Захарченко та Плотницький просто хочуть утримати владу, оскільки головне, що читається в їхній останній заяві, зводиться ось до чого: ми не будемо проводити жодних нових виборів, як це передбачено мінськими домовленостями, ми залишимося у складі України в тому випадку, якщо ви нас залишите при владі, ба більше, якщо ви нам дасте право контролювати народну міліцію. Для Києва така постановка питання взагалі прийнятна?

Мінські угоди настільки сприятливі для сепаратистів, що я в новітній історії навіть згадати не можу іншого подібного документа, який би так уважно ставився до вимог сепаратистів

– Неприйнятна в принципі. Мінські угоди, до речі, настільки сприятливі для сепаратистів, що я в новітній історії навіть згадати не можу іншого подібного документа, який би так уважно ставився до вимог сепаратистів. Україна, однак, не може існувати в такому дивному режимі: два-три регіони матимуть один статус, а інші 22 або 23 регіони – інший. Ми вже бачили приклад кримської автономії. Так, вимоги, які зараз висувають Плотницький і Захарченко, зорієнтовані на те, щоб їм утриматися при владі будь-якою ціною. Виходить так, що ці панове виграють, а програють всі інші. Тобто вони хочуть, щоб у них все було і їм за це нічого не було. Це, звичайно, цілком зрозуміле бажання, але в політиці так не буває.

– Ви ризикнете припустити, чи будуть невизнані «ДНР» та «ЛНР» існувати через рік?

– Думаю, що будуть – і через рік, і через два, і через три. Україна веде дві війни: одну справжню на Донбасі, а другу – за економічне виживання. Країні необхідні радикальні реформи. Якщо ці реформи – які обіцяють в Україні, але які поки не проводять – почнуться, якщо світ допоможе Україні фінансово, то через 5–10 років ситуація може рішучим чином змінитися. Тоді вже ні в яких «ЛНР» і «ДНР» не буде потреби, якщо економіка України піде на підйом, якщо Україна вилізе з кризи, ситуація почне автоматично нормалізувалася.

На початку травня Україна посилила переговорну групу в Мінську колишнім секретарем Ради національної безпеки і оборони України Володимиром Горбуліним і колишнім прем’єр-міністром і міністром оборони Євгеном Марчуком. Українські переговорники дотримуються позиції глави держави Петра Порошенка і наполягають на тому, щоб мінські угоди виконувалися в строго визначеному раніше порядку: спочатку відведення всіх російських військових, найманців, добровольців, військової техніки та зброї з території Донбасу, а потім – закриття українсько-російського кордону по лінії Луганської та Донецької областей. Тільки після цього, за версією Києва, можливе проведення виборів місцевих органів влади на Донбасі за українськими законами і під контролем міжнародних організацій.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG