Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:04

Майже половина людей не розуміє, що таке продаж землі – міністр аграрної політики


Україну очікує цього року дуже непоганий врожай – Олексій Павленко

Гість передачі «Ваша Свобода»: міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Інна Кузнецова: Сільське господарство завжди було у переліку основних бюджетоутворюючих галузей економіки. Чи вдається утримувати ці позиції в умовах кризи?

Загальна кількість інвестицій в обігові кошти і техніку, які були інвестовані у сезон нинішнього року, складає 60 мільярдів гривень. На посівну витрачено на 4 мільярдів більше, ніж торік.

Пане міністре, останні три доби всі живуть новинами з пожежі на нафтобазі. Кажуть, що пожежа вже нібито зіпсувала врожай городини – полуниці чорні, капуста чорна. Якщо місцеві жителі раніше скаржилися на те, що сажа покрила все навколо, то тепер говорять про те, чи можна буде їсти врожай, який вирощений.

Олексій Павленко

Олексій Павленко

Не бачимо ризиків, очікується дуже непогана врожайність

– Я думаю, що після завершення пожежі треба буде все спільно з нашими екологами з’ясувати, в якій зоні є який ризик. Але те, що це стосується загально Київської області, ми потенційно не бачимо ризиків, навіть навпаки, ми бачимо, що в нас очікується дуже непогана врожайність у цьому році.

Взагалі я можу сказати навіть більше інформації. Я поїздив зараз по багатьох регіонах України. І дуже успішно пройдена посівна, непогані у нас зараз є сходи. І ми очікуємо дуже непогані результати у цьому році.

Більше паніки, в перші дні і дихати не можна, щось ще не можна. Де територія є забруднена визначать екологи

Я казав би зараз, що, можливо, не варто поки що турбуватися. Більше паніки я бачу. Тому що була паніка, що в перші дні і дихати не можна, щось ще не можна. Життя рухається. Там, де територія є забруднена, якщо воно є, це визначать екологи. І дуже оперативно буде надана інформація.

– Тобто поки що на даний момент Ви не бачите таких небезпек?

– Поки що ми не бачимо таких небезпек.

– Чи буде проводитися контроль, скажімо, з фермерських господарств, чи не перевищує вміст якихось негативних речовин у зерні, яке буде збиратися у Білоцерківському, Васильківському, Фастівському районах?

– Ми від МінАПК зробимо відповідне доручення санітарній, фітосанітарній службам, які також візьмуть це питання під контроль.

– Хтось буде ходити по дворах людей? Чи як вони будуть стерегтися того, що можна їсти чи не можна?

– У нас як такі перевірки заборонені. Тому будь-яка перевірка, якщо робиться, може бути визнана протизаконною. Я думаю, що має бути роз’яснення на рівні селищних рад чи на рівні громад у тих місцях, де ситуація буде відповідною.

– Ви почали говорити про те, що їздили Україною. А які особливості ведення сільського господарства в окупованих територіях і в районах визволених?

Був на інспекції фортифікації і третьої, і другої ліній. Залишився задоволений ходом робіт, там працює вся Україна

– Територія, яка під контролем української влади, де стоять наші війська, то я був приємно здивований. Я повернувся тільки у вівторок. Я був на інспекції фортифікації і третьої, і другої ліній. Відповідно проводили нараду із захисниками, тому що ми постачаємо зараз ліс у зону АТО. І ліс є основним компонентом при будівництві фортифікаційних споруд. Я задоволений ходом робіт, тому що там зараз працює вся Україна. Ми бачили людей і зі Львівщини, і з Житомирщини, і з Полтавщини, і з Харківщини.

Донеччина завершила посівну на 96%, Луганщина на 93%, будуються фортифікації, а поруч стоїть соняшник, колоситься пшениця

Донеччина завершила посівну на 96%, а Луганщина на 93%, я побачив на власні очі, коли будуються фортифікації, а поруч стоїть отакий соняшник, колоситься вже й пшениця, люди ведуть нормальний, мирний спосіб життя.

На окупованих територіях сільське господарство майже повністю зруйноване. Третина території засаджена. В окупованому Криму майже повністю знищені господарства по рису. По пшениці 400 тисяч тонн не доотримають кримчани

Те, що зараз проводиться, наскільки ми знаємо, на окупованих територіях, картина зовсім інша. Там сільське господарство майже повністю зруйноване. За нашою неофіційною інформацією, тільки третина території засаджена. Наприклад, в окупованому Криму майже повністю знищені господарства по рису. А раніше це було серйозне рисове господарство. І втрати ми оцінюємо зараз, у тому числі по Криму, які будуть по пшениці, це майже мінус 400 тисяч тонн, які в цьому році недоотримають кримчани. Там буде величезна проблема, як зараз ми бачимо, на цих тимчасово окупованих територіях, у тому числі з продовольством.

– Ви шукаєте якісь варіанти для того, аби заміщувати?

– Зараз основний фокус, те, що робить і президент, і світове співтовариство, то це те, щоб намагатися, щоб проросійські терористи дотримувалися Мінських домовленостей. А після того можна буде дивитися і на інші питання, пов’язані з продовольчою безпекою даних регіонів. Тому що навіть ті чи інші наші гуманітарні вантажі не проходять.

Фокусуємося на наших територіях

Зараз те, що ми робимо, фокусуємося на наших територіях, на наших підконтрольних територіях. Паливо є, є добриво, нормальні сходи, успішно зроблена посівна, незважаючи на увесь негатив, про який казали. Ми очікуємо на врожай. Відповідно ті регіони будуть з хлібом.

– Наші кореспонденти теж спілкувалися з фермерами в одному з тих регіонів. Про проблеми українських аграріїв, чого вони чекають від міністра, зараз дізнаємося з матеріалу Олени Гурмач про родину фермерів з Кіровоградщини.


– Маєте можливість ще раз відпости фермеру з Кіровоградщини. І питання про ринок землі. Чи буде цей ринок?

– Я повністю погоджуюся, що основна мета міністерства – це зробити так, щоб бізнесу не заважали. Це ми кажемо постійно і в багатьох наших виступах, і нашими діями показуємо, що саме це ми робимо. Тому що саме по нашому міністерству є яскраві приклади у питанні дерегуляції. Що таке дерегуляція? Це коли держава перестає втручатися у бізнес. Мінус шість сертифікатів, у тому числі карантинний сертифікат, скасовано 14 ліцензій, більше 50 змін у законодавчі акти, які також спрощують ведення бізнесу. Тому це те, що якраз відчувають трейдери, продавці, покупці зерна, експортери.

Тільки 20% підтримують продаж землі, половина не розуміють що це таке

І питання, що стосується ринку землі. Ви знаєте, що йде дуже багато спекуляцій, особливо політичних спекуляцій. Скажу Вам, по-перше, те, що і кажу на конференціях людям, а я постійно Україною їжджу, я об’їздив уже десь 10 регіонів. Сьогодні я від’їжджаю у Волинську область, у тому числі з офіційним візитом. Я спілкуюся багато з фермерами. То перше питання – люди до кінця не розуміють. Тільки 20% підтримують продаж землі, майже половина людей взагалі не розуміють: продавати, не продавати, що це таке.

Електронна база даних заповнена на 15%. Не проведена інвентаризація

Але при тому всьому, поки ми кажемо, чи продавати, чи не продавати, є базові питання. Перше базове питання – у нас не готовий кадастр. Кадастр – це те, що ми повинні розуміти, що ми продаємо. Електронна база даних заповнена на 15%. По-друге, не проведена інвентаризація, невідомо, де і чий пай, де і чия ділянка землі. Офіційно потрібно зробити відповідну інвентаризацію, щоб також потім робити і кадастр. Немає закону про обіг землі, немає реально прозорої системи оцінки землі, є дуже багато політичних відповідно дискусій.

Те, що зробили ми як міністерство, то ми ініціювали громадські обговорення.

– А хто гальмує це, з Вашої точки зору?

– Є абсолютно різні думки. Є групи, які кажуть, що ми хочемо, терміново хочемо продавати, купляти, є групи, які бояться, кажуть: політично ми не хочемо.

7,5 мільйонів людей отримали паї. Є право на землю, не можуть продати. Мільйон померли. Середній вік людей, які залишилися тримати паї, 60 років плюс

Якщо подивитися на цифри, то колись, ще у 1990-і, Ви знаєте, 7,5 мільйонів людей отримали паї. Тобто є право на землю, тільки не можуть її продати. На даний момент майже мільйон людей уже померли. Це не витребувані паї. І середній вік людей, які тримають паї, то це 60 років плюс. Знаючи середній вік наших людей на селі, є розуміння, що багато людей можуть не дочекатися знову цього права продажу.

При тому всьому, що люди бояться далі рухатися, тому що є розуміння, що якщо раптом відпустять оренду, почнеться продаж, то відповідно хтось прийде, щось купить, люди попродають, а фермери, які мають довготермінові договори оренди, втратять цю землю. Є також побоювання.

– Словом, таке зачароване коло. Як це коло розірвати?

– Я вважаю, що потрібно, по-перше, і те, що ми робимо, то робимо зараз парламентські дискусії, парламентські слухання, міжфракційні слухання, спілкуємося дуже плідно з асоціаціями, тому що це потрібно робити громадські обговорення.

По-друге, у будь-якому разі потрібно готуватися. Я наведу приклад. Щоб зробити інвентаризацію, потрібно два мільярди гривень. Цих грошей також поки що немає у бюджеті. Поки що ніхто не готовий давати ці гроші.

– Тобто вони не готові давати саме на це чи взагалі?

– Я наведу один приклад. Технічно один з прикладів, кроків для того, щоб взагалі спілкуватися про ринок землі.

Серйозно фокусуємося на ринок оренди

Ми зараз, у тому числі як міністерство, серйозно фокусуємося на ринок оренди. Тому що трошки забуваємо, що є величезні проблеми з паями, реєстрацією, перереєстрацією. Ви знаєте, що зараз є законодавство про мінімальну семирічну оренду, яке також дає вже можливість, як і закордоном, розуміючи, що вже можна інвестувати в землю, можна планувати сівозміну, можна купувати техніку, бо це вже не те, що на рік, на два, коли не знаєш, що буде далі, а це вже якась гарантія для інвестора, що буде далі, багато хто не хоче з фермерів, тому що бояться. Вони кажуть: у нас зараз є договір оренди, а потім що буде – чи вони збережуться, чи не збережуться?

Є побоювання, тому що є люди, які кажуть: ми хочемо продати землю, щоб купити ліки, щоб дати можливість дітям вчитися, або ж хтось хоче у місто переїхати.

– А є й навпаки.

Коли буде спільнота готова, мати розмову про ринок землі

– Є політична складова дуже серйозна. Багато людей намагаються саме сфокусуватися на політиці. Ми зараз хочемо на роботі сфокусуватися, а не на політиці. Нам потрібно підготувати ринок адекватної оренди землі і готуватися до того, щоб ринок був прозорим, щоб, коли буде спільнота готова, мати розмову у тому числі і про ринок землі.

– Пане міністре, з Вашої ініціативи було проведено безпрецедентну перевірку всіх підприємств сфери управління міністерства. Там було назбирано матеріалів щодо зловживань на 9 мільярдів гривень.

Далі Вас викликали до МВС як свідка. Ви про це писали у «Фейсбуці». Вам заважають працювати у цій сфері? Чи це просто для того, щоб додати щось таке? З чим був пов’язаний цей допит чи виклик?

– По-перше, один із блоків, на чому ми фокусуємося саме по реформі, то це реформа державних підприємств і реформа прозорості державних підприємств. Нами була ініційована спільна кампанія великої четвірки, плюс ще чотири компанії аудиторські, перевірку, так звана безкоштовна, коли зробити фінансовий аудит, діагностику. У тому числі були ініційовані і робилися перевірки КРУ та іншими правоохоронними органами. Ми зібрали докупи те, що було назбирано. Загальна сума по таких компаніях, як «Укрспирт», Державна продовольча зернова корпорація, Аграрний фонд, майже 9 мільярдів гривень.

Це питання обговорювалося на Антикорупційному комітеті у Верховній Раді. Потім були слухання Аграрного комітету 3 числа цього місяця. Була присутня ГПУ, Фінмоніторинг. Була дуже жвава дискусія.

У нас вимагають – і наше громадське суспільство, і закордонні донори – показати реальний результат, що ми не тільки виявляємо ті зловживання, а й доводимо до кінця. Тому ми з радістю готові давати додаткову інформацію (і ті речі, які ми бачимо по передніх періодах, у поточному періоді), повністю співпрацювати з будь-якими органами, надаючи цю інформацію публічно.

Зрозуміло, що будуть намагатися і політично тиснути, але скажу всім ще раз, що жодного політичного тиску ми не боїмося, ми готові і будемо працювати з тими усіма проектами, які ми започаткували. І зараз я дуже радий, у тому числі, що нас підтримує і ЄС. Зараз працює 24 робочі групи з цього приводу.

– Маємо запитання додзвонювача.

Додзвонювач: Я вважаю, що сьогодні не на часі ринок землі. Про це написав в «Урядовому кур’єрі» за 28 травня і в газеті «День» за 14 травня. Краще все ж таки на тепер ввести довічну оренду землі. А буде час, коли село врятується, тоді можна говорити і про ринок. Тепер земля попаде тільки в одні руки. І ви знаєте, у чиї.

– Така точка зору також має право на життя.

Я Вам наведу приклад КНР, де земля є у держави, і 49 років оренди – воно повністю задовольняє інвесторів. І рівень інвестицій дуже великий. Тим паче, що коли країна не буде готова до такого сприйняття як соціально-політично, так і технічно, то це якраз є перший механізм, який дозволяє працювати нормально ринку.

Порівнюючи з Польщею, у нас в 2,5 рази менше вкладання грошей на гектар. Удвічі менша врожайність

А ще другий механізм, коли цей договір оренди можна в банк закласти, під нього гроші отримати. Тому що навіщо потрібен, наприклад, ринок землі? Наша аграрна галузь, де є 20% ВВП, недофінансована. Порівнюючи з Польщею, у нас в 2,5 рази менше вкладання грошей на гектар. Відповідно майже удвічі менша врожайність. Гірша техніка,менше обігового капіталу, гірша якість насіння. І тут якраз пряма залежність.

– Днями на прес-конференції депутати профільного парламентського комітету Олександр Бакуменко та Вадим Івченко заявляли, що Україна не виконує контракт щодо постачання зерна до Китаю.

Ви якраз згадували Китай, і я згадаю. Контракт цей був підписаний ще за часів Януковича. Половину суми Україна вже отримала, але китайці нарікають на відсутність постачання зерна.

Олександр Бакуменко (переклад): Ринок, колосальний, прекрасний для нас, тому що найбільш високодохідний. І у нас зараз виникли дуже серйозні проблеми, які потрібно вирішувати. Для того, щоб виконувати контракти, отримати 1,5 мільярда наступного траншу.

Вадим Івченко: Або ми виконуємо контракт і залишаємо всі ці елеватори і припортові у власності держави, і далі будемо користуватися, або ми просто віддамо за борги Китаю, тому що ми не можемо виконати контракт.

– Як бути з такими контрактами?

Китайський контракт, намагалися зірвати. За 15 останніх днів грудня 11 кораблів були знайдені і відправлені до Китаю. Китайська сторона офіційно визнала, вперше в історії співпраці такий рівень виконання

– Взагалі китайський контракт був досить складний. Я Вам скажу, що були сили, які намагалися цей контракт зірвати, тому що на середину грудня контракт, який був з Китаєм, був виконаний тільки менше, ніж на 30%. І те, що було зроблено в принципі за 15 днів останніх грудня, коли 11 кораблів були знайдені і відправлені до Китаю, контракт офіційно був виконаний. Україна відповідно не мала позову Китаю на повернення майже 1,5 мільярдів доларів кредитної лінії. Потім китайська сторона офіційно визнала, що це вперше в історії співпраці, що є такий рівень співпраці і виконання.

У цьому році підписано на мільйон контрактів, 600 тисяч уже відвантажено, йде планова робота

Зараз ведуться перемови з китайцями досить непрості, але контракт виконується. У цьому році вже майже на мільйон контрактів підписано, 600 тисяч уже відвантажено, йде планова робота. І це немає ще сезону.

Дійсно, що контракт не ідеальний. Я буду очолювати комісію, яка буде займатися аграрними питаннями. Геннадій Зубко, віце-прем’єр, є керівником комісії загальної китайської. Планується зараз співпраця влітку. І вже у вересні планується візит до Китаю, де ми в тому числі плануємо проговорювати як відкриття другої кредитної лінії, другого траншу, тому що є можливість по китайському контракту отримати додаткові гроші, які будуть інвестиціями в елеваторні потужності, в інфраструктуру. І нам зараз також потрібні ці гроші.

– Кажуть, що погано, коли аграрії прогнозують. Але які очікування від нинішнього врожаю у цифрах?

– Як уже сказали наші колеги-фермери, що це дуже невдячна справа – робити прогнози. Тому що аграрний ринок і аграрна галузь – сьогодні гарна погода, а завтра підуть дощі, а післязавтра буде засуха чи якісь інші проблеми.

Але попередня інформація, яка зараз є, посівна зроблена на рівні минулого року. Хоча було дуже багато негативу, багато хто не вірив, що Україна у цьому році зможе посіяти. Погодні умови досить адекватні, особливо на півдні. Ми якраз були у Херсонській області на минулому тижні і бачили, що рівень доволі хороший.

Ми зараз бачимо ( за мінусом окупованої території, ми розуміємо, що це Крим, Луганська і Донецька області – мінус 1,5 мільйона тонн) поки що досить непогані прогнози на цей рік.

– Побажаємо Вам у всякому раз хоча б хорошої погоди.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG