Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:19

За новим порядком Кабміну, для перетину іноземцями адмінкордону з окупованим півостровом є лише сім чітко визначених підстав

Київ – Кабінет міністрів затвердив порядок в'їзду до Криму та виїзду з півострова. Ухвалені правила передбачають, що громадянам України достатньо надати внутрішній паспорт, аби потрапити на територію республіки, а іноземці для перетину адміністративного кордону мають отримати спеціальний дозвіл. Також введений порядок містить у собі список підстав, з яких громадянам України та інших країн можуть відмовити у в'їзді до Криму.

Документ під назвою «Порядок в'їзду на окуповану територію України та виїзду з неї» затвердили відповідно до постанови Кабміну № 367, ухваленої 4 червня та оприлюдненої 8 числа. До цього моменту не було окремої постанови уряду, яка б регламентувала перетин адмінкордону з Кримом.

Олег Слободян

Олег Слободян

При цьому, Державна прикордонна служба України розпочала розробку цього порядку практично відразу після того, як Росія оголосила півострів частиною своєї території. Про це в коментарі для «Крим.Реалії» розповів прес-секретар ДПСУ Олег Слободян.

Ті механізми, які працювали без правового врегулювання, отримали юридичне підтвердження

«Ті процеси, які мають місце відносно окупованої території, введені в законодавчу площину. Ті механізми, які працювали без правового врегулювання, отримали юридичне підтвердження», – дав оцінку ухваленій постанові Слободян.

В ухваленому порядку прописаний перелік контрольних пунктів на адміністративному кордоні з Кримом в обох напрямках. На автотранспорті та пішки можна в'їхати на півострів і виїхати з нього через пункти «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка» (в тексті постанови вказано як «Чаплина»).

Контрольні пункти для залізничного сполучення: «Херсон», «Мелітополь», «Новоолексіївка» та «Вадим». Однак ці об'єкти зараз не діють, оскільки наприкінці грудня 2014 року «Укрзалізниця» оголосила про припинення пасажирського сполучення з Кримом.

Пропускний пункт «Чонгар», грудень 2014 року

Пропускний пункт «Чонгар», грудень 2014 року

Іноземним туристам вхід заборонений

Відповідно до затвердженого порядку, громадяни України можуть в'їхати до Криму або виїхати з півострова через контрольні пункти, надавши внутрішній або закордонний паспорт. Особи, які не досягли 16-річного віку, можуть перетнути «кордон» у супроводі обох батьків. Якщо мати чи батько не супроводжують свою дитину, вона може в'їхати до Криму чи виїхати з нього, маючи нотаріально завірені довіреності від батьків.

Запровадження порядку перетину адмінкордону створило значні проблеми для іноземців та осіб без громадянства, яким тепер дуже непросто потрапити на територію півострова. Для цього їм необхідно отримати спеціальний дозвіл у відділенні Державної міграційної служби України. Але підстав для його отримання небагато. У документі зазначено сім умов, за яких іноземець може отримати доступ на півострів. Це проживання в Криму близьких родичів або членів сім'ї, розташування поховань родичів на півострові, смерть родичів або членів сім'ї, наявність права власності або нерухомості.

Для того, щоб отримати спецдозвіл, іноземцю чи особі без громадянства потрібно принести до відділення ДМС документи, які підтверджують мету в'їзду до Криму.

Пункт пропуску «Каланчак»

Пункт пропуску «Каланчак»

Заступник директора департаменту в справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України Ольга Валетенко у коментарі для «Крим.Реалії»​ повідомила, що в разі проживання в іноземного громадянина родича в Криму, йому слід надати документи, які підтверджують родинні зв'язки з ними.

«Такими документами є свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, копія паспорта громадянина України з реєстрацією в Криму. Близькими родичами за сімейним кодексом є чоловік, дружина, батьки, діти, брат чи сестра», – сказала Валетенко.

Для того, щоб підтвердити смерть близького родича або члена сім'ї, необхідно надати свідоцтво про смерть. За словами Валетенко, в цьому випадку працівники ДМС готові прийняти навіть документ російського зразка.

В ухваленому порядку є ще дві підстави, які дозволяють іноземцям в'їхати на півострів. Це «участь у забезпеченні захисту національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту, звільнення окупованої території або з питань гуманітарної політики», а також «здійснення дипломатичних або консульських функцій». Щоб отримати спецдозвіл на цих підставах, іноземцям потрібно отримати додаткове узгодження від міністерства закордонних справ України. У прес-службі МЗС пообіцяли кореспонденту «Крим.Реалії» пізніше надати більш докладні пояснення щодо того, в яких випадках вони дозволятимуть відвідування півострова.

Черга авто на півострові Чонгар

Черга авто на півострові Чонгар

Крім перерахованих вище умов у порядку в'їзду/виїзду відсутні підстави, які дозволяють іноземцям та особам без громадянства в'їхати до Криму. Тобто іноземні громадяни тепер не можуть потрапити на півострів через материкову Україну з туристичними цілями.

Також залишається незрозумілим, чи зможуть отримувати дозвіл на проїзд до Криму іноземні журналісти. У тексті постанови про це нічого не сказано.

Право оскаржити недопущення

Порядок Кабміну також містить вичерпний перелік підстав для відмови у перетині адміністративного кордону з Кримом.

Зокрема, у в'їзді на півострів або виїзді з нього особі відмовлять, якщо її паспорт зіпсований, недійсний, не відповідає встановленому зразку або належить іншій особі. Також громадянину заборонять в'їжджати до Криму, якщо він перебуває в базах осіб, яким заборонено залишати Україну. Прикордонники відмовлять у перетині адмінкордону з півостровом, якщо особа порушила умови проходження контролю, митні правила, санітарні правила або не виконала законних вимог контрольних органів.

В ухваленій постанові міститься велика кількість підстав, за яких у в'їзді в Крим чи виїзді звідти можуть відмовити іноземцям. Наприклад, вони не зможуть перетнути «кордон» не лише в разі відсутності спецдозволу, але і за умови, якщо в них відсутня міграційна карта, їхній в'їзд або виїзд «суперечить інтересам національної безпеки», або раніше вони в'їжджали на півострів не через офіційний контрольний пункт.

У разі відмови в перетині адмінкордону уповноважена посадова особа Держприкордонслужби зобов'язана на місці ухвалити обґрунтоване письмове рішення з поясненням причини. Маючи такий документ, будь-яка особа може оскаржити відмову. Експерт Регіонального центру прав людини, адвокат Сергій Заєць вважає, що ця норма є найціннішим надбанням ухваленого документа.

Сергій Заєць

Сергій Заєць

Прикордонник буде підписуватися під цим документом. Загроза відповідальності буде обмежувати свавілля

​«Прикордонник буде підписуватися під цим документом. Загроза відповідальності буде обмежувати свавілля», – сказав правозахисник у коментарі для «Крим.Реалії».

Однак, на його думку, порядок оформлення письмової відмови є погано відпрацьованим, у зв'язку з чим при в'їзді на материк у кримчан можуть виникнути певні ускладнення. У бланку про заборону на в'їзд або виїзд не називають фактичну причину відмови. Прикордонник зобов'язаний назвати її усно, не вказуючи в документі.

«Крім посилання на пункт порядку, має бути написано чітко, що ж порушив громадянин. Бо якщо ви подивитесь на пункти, там передбачено 4 або 5 різних підстав. І тому посилання на пункт не достатньо, аби зрозуміти, що порушила особа», – зазначив юрист.

Крім того, за словами Сергія Зайця, з тексту постанови не зрозуміло, чи є відмова в перетині «кордону» постійною, чи через якийсь час можна спробувати в'їхати повторно.

З позитивних сторін ухваленого порядку експерт відзначив те, що цей документ передбачає створення чіткої технологічної схеми пропуску громадян через «кордон». Тобто тепер зони митного огляду, паспортного контролю та інші ділянки мають бути чітко впорядковані.

Однак правозахисник стверджує, що ухвалений документ містить більше мінусів, ніж плюсів. Однією з найбільш небезпечних норм затвердженого порядку Сергій Заєць вважає те, що людині можуть відмовити у перетині кордону в разі, якщо вона порушила порядок проходження пункту пропуску. На думку експерта, посилаючись на цю норму, співробітники Держприкордонслужби можуть заборонити в'їзд громадянинові, якщо, наприклад, він сперечався з ними.

Як вважає Заєць, для іноземців введені невиправдано жорсткі правила в'їзду до Криму. Ще одним істотним мінусом постанови експерт вважає те, що назва пункту пропуску «Чаплинка» там подана з помилкою. У документі він значиться як «Чаплина». А оскільки пункту з такою назвою не існує, то, за словами юриста, формально в'їзд і виїзд через «Чаплинку» є забороненим.

Сергій Заєць повідомив, що, всупереч запевненням Держприкордонслужби, ухвалений порядок був затверджений без узгодження з правозахисниками, хоча громадські організації ще в лютому вносили свої пропозиції. Юрист повідомив, що громадські діячі мають намір боротися за внесення змін до ухваленого Кабміном документу.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG