Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:27

Спецназівець ГРУ Александров. Чи є шанс із в’язниці Києва виграти суд проти Міноборони Росії?


Олександр Александров

Олександр Александров

На бійців частин спеціального призначення Росії поширюються деякі специфічні зобов'язання – російський військовий експерт

Затриманий в Україні росіянин Олександр Александров може подати позов до Міністерства оборони Росії, щоб підтвердити, що він є чинним військовослужбовцям. В інтерв'ю кореспонденту «Новой газеты» він заявив, що «його контракт з російською армією ще не минув, і довести це не буде складно». Адвокати та правозахисники оцінюють судові перспективи Александрова вкрай низько.

В інтерв'ю Олександр Александров також зазначив, що має намір зі своїм адвокатом перекваліфікувати статтю обвинувачення з «тероризму» на «диверсійні дії». За його словами, перебуваючи на Донбасі, він виконував накази свого командування, і тому, як він вважає, в Україні у нього повинен бути статус військовополоненого, а не терориста або найманця. Росіянин заявив, що під Луганськом, де його затримали українські військові, він ні в кого не стріляв і «злочинних дій не вчиняв, окрім того, що незаконно перетнув кордон».

Київський адвокат сержанта Александрова Костянтин Кравчук пояснив Радіо Свобода, що подати позов до російського Міністерства оборони буде складно.

Наразі відсутній контракт, відсутній військовий квиток, відсутнє будь-яке документальне підтвердження, що Александров належить до цієї військової частини

– Перспективи позову нульові з тієї простої причини, що відсутні документи, які підтверджують, що Александров – це Александров, не кажучи вже про його приналежність до військової частини 21208 і всіх витікаючих з цього правових наслідків. Наразі відсутній контракт, відсутній військовий квиток, відсутнє будь-яке документальне підтвердження, що Александров належить до цієї військової частини.

Зараз документальне підтвердження надала тільки «Луганська народна демократична визвольна республіка», чи як там вона називається. Це копії наказів про те, що Александров і Єрофєєв поліцаї, а не солдати (поліцаї – це я жорстко сказав) – міліціонери «Луганської народної республіки». Надали військові квитки, які підтверджують їхню приналежність до військового формування цих «луганських народних республік». Більше документів немає. Яким чином звертатися до Міноборони?

– Який зараз юридичний статус сержанта Александрова або того, кого ми називаємо сержантом Александровим? Звинувачення йому висунуті?

– Оголошено підозру. Згідно з новим нашим КПК, який був так випещений усіма європейськими комісіями, немає того слова, яке Ви згадали. Є словосполучення «оголошено підозру» у тому, що він підозрюється у скоєнні злочину. Стаття 258, тероризм, до 15 років позбавлення волі.

– Що Ви як адвокат збираєтеся робити для того, щоб якось пом'якшити участь Александрова?

– Ми вже подавали клопотання про припинення щодо них кримінального провадження за статтею «тероризм». Подаємо скарги, чекаємо результатів різних експертиз, більше я поки нічого говорити не хочу.

– Вам неприємно захищати сержанта Александрова?

Якщо він дійсно солдат, то мені приємно, що я захищаю російського солдата. Але якщо це не солдат, а найманець, який за гроші отримав зброю в «ЛНР» і пішов на нашу територію проводити обстріл наших громадян...

– Якщо він дійсно солдат, то мені приємно, що я захищаю російського солдата. Але якщо це не солдат, а найманець, який за гроші отримав зброю в «ЛНР» і пішов на нашу територію проводити обстріл наших громадян, то тут спірне питання.

Долею російських військових, взятих у полон в Україні, займається російський правозахисник, координатор проекту «Громадянин і армія» Сергій Кривенко. Він повідомив Радіо Свобода, що надіслав запит до Міністерства оборони Росії з вимогою підтвердити офіційний статус Александрова і Єрофєєва, проте жодної реакції військового відомства наразі немає.

Сергій Кривенко

Сергій Кривенко

– Я намагаюся займатися долею Александрова, намагаюся організувати допомогу. Коли я був у Києві, мені вдалося домогтися з ним зустрічі. Я бачився і з Єрофєєвим, і з Александровим. Зв'язався з адвокатами. Таким чином намагаюся допомогти, в тому числі, довести, що вони військовослужбовці.

– А як Ви будете доводити, що вони військовослужбовці?

– Це поки відомо тільки з їхніх слів, але у нас немає підстав їм не вірити. Ми запросили в Міноборони (Росії – ред.) офіційне підтвердження їхнього статусу. Я направив до Міноборони лист і чекаю відповіді. Офіційно Міноборони ще свою позицію не висловило.

– А є якісь терміни, протягом яких Міноборони має вам відповісти?

– Місяць – звичайний термін.

– А який зараз статус сержанта Александрова?

Найосновніше питання – це підтвердити його особу. Тому що при них не знайдено жодних документів. І те, що вони Александров і Єрофєєв, відомо тільки з їхніх слів

– Поки незрозуміло. Найосновніше питання – це підтвердити його особу. Тому що при них не знайдено жодних документів. І те, що вони Александров і Єрофєєв, відомо тільки з їхніх слів. Тому адвокати вже давно зробили запит до консульства з проханням підтвердити їхні особи – надіслати фотографії, копії документів, які є в особовій справі в Міноборони. Навіть якщо вони звільнені, особова справа ж залишилася. Нібито вони звільнені у грудні і наразі не є військовослужбовцями. Але поки жодної офіційної відповіді від Міноборони немає.

– Чому їм важливо довести, що вони військовослужбовці?

Тероризм в українському кодексі – досить жорстка стаття. А якщо довести, що вони військовослужбовці, буде надія перекваліфікувати все це на шпигунство, що теж сувора стаття – від 5 до 10 років, але, тим не менш, не довічне

– Проти них порушено кримінальну справу про тероризм. А тероризм в українському кодексі – досить сувора стаття. А якщо довести, що вони військовослужбовці, що вони виконували наказ, буде надія перекваліфікувати все це на шпигунство, що теж сувора стаття – від 5 до 10 років, але, тим не менш, не довічне, і може йтися про обмін їх на кого-небудь.

– Чи побоюються вони за своє життя у Києві?

Александрову провели унікальну операцію. Йшлося про ампутацію ноги, але київським медикам вдалося її врятувати. Ставлення до них нормальне, як у правовій країні

– У Києві – ні. Умови утримання більш-менш нормальні, якщо так можна говорити – все-таки вони під вартою перебувають. Їм надається допомога. Жодних скарг, принаймні, вони не висловили ні щодо умов утримання, ні щодо якості харчування. Не йдеться про якісь тортури. Їм, навпаки, надається медична допомога. Александрову провели унікальну операцію. Йшлося про ампутацію ноги, але київським медикам вдалося її врятувати. Зараз їм надається повноцінне лікування. За своє життя і здоров'я в Україні вони не побоюються. Це однозначно. Ставлення до них нормальне, як у правовій країні.

Військовий аналітик Олександр Гольц вважає, що шансів виграти суд у Міноборони Росії у російського військовослужбовця Олександра Александрова практично немає.

Я не виключаю, що перед відправкою вони всі писали рапорти про звільнення. І вже точно зараз у його особовій справі лежить і рапорт на звільнення, написаний ним чи не написаний, на якому стоїть резолюція командира частини

– Якщо йдеться про російський суд, його перспективи нульові. Я не виключаю, що перед відправкою вони всі писали рапорти про звільнення, щоб гарантувати відсутність будь-яких претензій. Йдеться все-таки про бійців спецпризначення, у яких в збройних силах зовсім інші права та обов'язки. І вже точно зараз у його особовій справі лежить і рапорт на звільнення, написаний ним чи не написаний, на якому стоїть резолюція командира частини. І, звичайно ж, наш справедливий суд сприйме всі ці папери як справжні.

– Як Ви думаєте, як буде складатися його подальша доля?

Повідомивши про своє місце служби і назвавши командирів, Александров, очевидно, перевищив ліміт дозволеного

– Кепсько вона буде складатися. На бійців частин спеціального призначення поширюються деякі специфічні зобов'язання. Якщо нормальний солдат абсолютно не зобов'язаний брати участь в якійсь секретній операції, то частини спецпризначення, які призначені для дій у тилу ймовірного противника в загрозливий період, тобто напередодні війни, за визначенням в таких операціях беруть участь. Так чи інакше, повідомивши про своє місце служби і назвавши командирів, Александров, очевидно, перевищив ліміт дозволеного.

– Історія сержанта Александрова – це перший випадок, коли російське військове відомство відмовляється від солдата, який потрапив до полону в іншій країні? Чи таке вже бувало в російській історії?

– У російській історії таких випадків було дуже багато. Наші військовослужбовці, я маю на увазі радянських військових, брали участь у всіх неоголошених війнах, які точилися по земній кулі. І кожного разу, коли наші опинялися в полоні, радянське військове керівництво робило фізіономію цеглиною і говорило: ні, це не наші, й до нас вони жодного стосунку не мають.

Олександр Гольц

Олександр Гольц

– Для Вас зараз сержант Александров позитивний герой чи негативний? Як Ви до нього ставитеся? Вам його шкода?

– По-людськи, насправді, безумовно, шкода. Але коли людина йде служити не просто до збройних сил, а в частину спецпризначення (а це пов'язано і з додатковими зобов'язаннями, і досить серйозними пільгами, включаючи грошові), він повинен давати собі звіт, на що саме він погоджується. Він погоджується на участь в неоголошених війнах. Це треба розуміти. Він погоджується на участь у секретних операціях.

Олександр Александров був затриманий 16 травня під час бойових дій коло міста Щастя Луганської області. Разом з ним до полону потрапив Євген Єрофєєв. На допиті обидва росіянина повідомили, що служать в 3-й бригаді російського ГРУ. У Міністерстві оборони Росії цю інформацію спростували, заявивши, що Александров і Єрофєєв «на момент свого затримання» вже звільнилися з армії. Українська влада звинувачує росіян у тероризмі.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG