Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:50

Україна залишає іноземних правозахисників у Криму «поза законом» – польова місія


Пункт пропуску «Каланчак» на адміністративному кордоні з Кримом

Пункт пропуску «Каланчак» на адміністративному кордоні з Кримом

Норвий порядок перетину адмінкордону з Кримом не спрацює, бо той, кому відмовлять, може в'їхати через Росію – правозахисник

Київ – Новий порядок перетину адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Криму заважає гарантованій українською Конституцією свободі пересування, заявляють правозахисники. За їхніми словами, фактично «поза правовим полем» залишаються іноземні журналісти, юристи та діти, які народилися на окупованій території. У Державній прикордонній службі, натомість, зауважують, що насамперед дбають про національні інтереси, але наголошують, що готові ініціювати внесення змін до чинного порядку, якщо такі будуть розроблені.

Потрапити на Кримський півострів сьогодні можна через три контрольні пункти: «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». Про це йдеться у нещодавно ухваленій постанові уряду щодо порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Пункт пропуску «Чонгар», лютий 2015 року

Пункт пропуску «Чонгар», лютий 2015 року

Громадяни України зможуть перетинати адміністративну межу за умови пред’явлення національного паспорта, а іноземці та особи без громадянства потребуватимуть також спеціального дозволу, який видає Державна міграційна служба, говорить помічник голови Державної прикордонної служби Олег Слободян.

Олег Слободян

Олег Слободян

«Також цей документ встановлює перелік підстав для відмови особі у в’їзді на тимчасово окуповану територію і виїзді з неї та форму відповідного письмового рішення. При цьому, для громадянина передбачено можливість оскаржити рішення уповноваженої особи Держприкордонслужби в суді або у начальника органу охорони кордону», – зазначає він.

Водночас, у постанові не передбачено, аби у тексті відмови вказували фактичні підстави, чому людину не впускають у Крим чи не випускають з нього, що створює проблеми для оскарження, вважає експерт Української гельсінської спілки з прав людини Сергій Заєць. Також, за його словами, процес оскарження ускладнюється, якщо людину не випускають з Криму, бо вона не зможе з’явитись в суд на території материкової України.

Цей громадянин, отримавши відмову, може виїхати з Криму на територію РФ і в’їхати на територію України через будь-який прикордонний пункт

«Такий порядок не спрацьовує, – каже Заєць. – Він не призведе до неможливості в’їзду громадянина України, який мешкає в Криму, до України, бо цей громадянин, отримавши відмову в пунктах пропуску між Кримом та Херсонською областю, може виїхати з Криму на територію РФ і в’їхати на територію України через будь-який прикордонний пункт. Такий шлях буде протизаконним, але він призведе до того, тим не менш, що ця заборона, ця відмова буде подолана».

Люди пішки переходять буферну зону на пункті пропуску «Чонгар»

Люди пішки переходять буферну зону на пункті пропуску «Чонгар»

У переліку підстав для в’їзду нема ні журналістської, ані юридичної діяльності – Криленкова

«Поза правовим полем» відтепер залишаються у Криму іноземні журналісти та представники правозахисних організацій, говорить координатор польової роботи Кримської польової місії, російська правозахисниця Олександра Криленкова. Кримська польова місія – це спільна ініціатива українських і російських правозахисників, яка діє на території півострова з березня минулого року, моніторячи ситуацію щодо дотримання прав і свобод та повідомляючи про порушення.

Сама Криленкова, за її словами, сьогодні не має можливості легально повернутися з Києва в Крим і продовжити там роботу.

Цей перелік – вичерпний. Для іноземних журналістів, правозахисників і юристів закрита можливість в’їзду туди

«Проблема в тому, що там (у постанові уряду – ред.) є перелік підстав, наприклад, майнові, особисті, родичі у мене там чи хтось, не дай, Боже, помер, і мене викликали телеграмою, – це є підставою туди проїхати, – пояснює правозахисниця. – Але цей перелік – вичерпний, і в ньому немає ні правозахисної, ані журналістської, ані юридичної діяльності. Відповідно, для іноземних журналістів, правозахисників і юристів закрита можливість в’їзду туди».

За словами Криленкової, у постанові уряду передбачається можливість перетину адміністративної межі з Кримом за клопотанням МЗС, однак у самому міністерстві сказали Радіо Свобода, що поки що не розроблені внутрішні документи, які б регламентували підстави і порядок таких клопотань.

Незрозумілою ситуація з перетином адмінмежі залишається і щодо дітей, зауважують правозахисники. За їхніми словами, і це підтверджують у Держприкордонслужбі, свідоцтва про народження дітей, видані на окупованій території, Україна не визнає, тож вони не є підставою для проїзду.

За словами Олега Слободяна, Державна прикордонна служба готова до діалогу із правозахисними організаціями і подальшого внесення змін до порядку в’їзду в Крим і виїзду з нього, «якщо це не суперечитиме інтересам національної безпеки». Чому пропозиції правозахисників не врахували під час ухвалення чинної редакції постанови, Слободян не коментує, каже, це стало для нього несподіванкою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG