Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:42

«Тепер, очевидно, Коломойському доведеться сказати: я є власником «1+1» – Сюмар

Невдовзі імена реальних власників українських телеканалів можуть офіційно оприлюднити. Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект, який зобов’язує розкривати імена кінцевих власників засобів масової інформації. Медіа-експерти вітають таку ініціативу, вважаючи її своєчасною та корисною як для суспільства, так і для журналістів, але припускають, що із застосуванням закону на практиці можуть виникнути проблеми.

Досі в якості власників більшості українських мас-медіа фігурують назви компаній. Законопроект, кінцевий розгляд якого має відбутися за скороченою процедурою, зобов’язує суб’єкти інформаційної діяльності розкривати інформацію про реальну структуру власності та надавати відомості про кінцевого власника чи то контролера компаній, які володіють певним ЗМІ. Крім того, має бути запроваджено механізм контролю за достовірністю наданих відомостей про фактичних власників.

Вікторія Сюмар

Вікторія Сюмар

Також передбачається заборонити створення та діяльність телеорганізацій, учасником яких є юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах.

Тепер, очевидно, Коломойському доведеться сказати: я є власником «1+1». І не через офшорну компанію, бо офшори відтепер будуть заборонені

«Тепер, очевидно, Коломойському доведеться сказати: я є власником «1+1». І не через офшорну компанію, бо офшори відтепер будуть заборонені», – наголошує голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар.

«Туманна» власність на заваді журналістиці

Керівник правових проектів Інституту масової інформації Роман Головенко, загалом вітаючи ухвалення закону, водночас сумнівається в тому, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення матиме реальну нагоду та можливості перевіряти надану інформацію. Адже відповідним інструментарієм Нацрада не володіє.

«Закон – це теорія. А чи спроможна його буде впроваджувати Нацрада – це велике питання. Бо із тими повноваженнями, які в неї зараз є, Нацрада не дуже справляється. А що буде, коли постане питання: чи задекларований кінцевий бенефіціар, чи це дійсно така людина, чи, може, там неправдива інформація – може, це якась підставна особа?» – припускає медіа-юрист.

Юрій Луканов

Юрій Луканов

У разі ухвалення, закон може бути корисним не лише для суспільства, але й для самих журналістів. За словами голови Незалежної медіа-профспілки Юрія Луканова, показовою в цьому плані є ситуація на телеканалі ТВі.

Журналістів звільнили – вони протестують. Медіа-профспілка займається їх захистом, але нема до кого апелювати. Бо там є генеральний директор, який розказує, що знає власника, але називати його не буде

«Журналістів звільнили – вони протестують. Медіа-профспілка займається їх захистом, але нема до кого апелювати. Бо там є генеральний директор, який розказує, що знає власника, але називати його не буде... Тобто абсолютно така туманна ситуація», – вважає він.

Непрозора власність усе одно вразлива – експерт

Закиди, що цей закон може дозволити владі тиснути на власників, а відтак – і на редакційну політику, Роман Головенко вважає непереконливими.

Роман Головенко

Роман Головенко

Нехай вже краще тисне наша влада, ніж маніпулює Кремль через офшори

«Якщо це непрозоре ЗМІ із непрозорою структурою власності – то воно однозначно вразливе. І якщо там щось ховається, то нехай вже краще тисне наша влада, ніж маніпулює Кремль через офшори», – зазначає він.

Натомість Юрій Луканов не відкидає такої можливості, але наголошує, що значно важливіше, щоб опція тиску була в суспільства. За його словами, треба «підтримувати, коли тисне суспільство і не допускати, щоб тиснула влада».

За теперішніх обставин, можливі побічні негативні наслідки від ухвалення такого закону виглядають значно меншими, ніж за ситуації, коли власники взагалі залишаються невідомими.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG