Росія розгортає війська та зброю – у тому числі ракети, здатні переносити ядерні боєголовки – у своєму західному ексклаві, Калінінграді, з такою швидкістю, що регіон стає одним із найбільш мілітаризованих у Європі. Тим часом, країни Балтії та Польща б’ють на сполох та планують нарощення власної військової потуги.
Офіційний представник НАТО, заявив Радіо Свобода на умовах анонімності, що Москва розгортає «тисячі військових, у тому числі механізовані та морські бригади, військові літаки, сучасні установки протиповітряної оборони та сотні одиниць бронетехніки у регіоні».
Військова активність у Калінінграді, який межує з членами Європейського союзу Литвою та Польщею, викликає тривогу у Вільнюсі та Варшаві.
«Вони проводять доволі великі військові навчання в Калінінградській області, що дуже-дуже близько до нас. Тож, звичайно, ми стурбовані таким військовим розвитком так близько до наших кордонів», – сказав колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
Частково через цю тривогу, НАТО проводить військові маневри у Польщі та країнах Балтії цього місяця, а американський військовий конвой нещодавно проїхав країнами Східної та Центральної Європи, продемонструвавши готовність альянсу захищати регіон. Крім того, Вашингтон обговорює можливе розгортання важкої військової техніки у європейських країнах, які межують із Росією.
Калінінградська область, що на узбережжі Балтійського моря, і яка колись була частиною Східної Пруссії, вже довгий час має стратегічне значення.
«База передового розгортання»
Анексований від Німеччини у 1945 році Калінінград був закритою військовою зоною за радянських часів. Сьогодні це домівка російського Балтійського флоту, а також Черняхівської та Донської військово-повітряних баз із тисячами російських військових, які там дислоковані.
У той час, як протистояння із Заходом набирає обертів, Калінінград став для Росії «очевидним місцем» для розгортання озброєнь, пояснює Дмитро Горенбург, російський військовий експерт аналітичного центру CNA Corporation у штаті Вірджинія.
«Із Калінінграда можна просто піти прямо. І Швеція, Польща, Німеччина не так і далеко. Тобто, ви можете побудувати базу передового розгортання, не залишаючи території власної країни», – сказав він.
Горенбург зазначає, що зростаюча військова роль Балтійського флоту контрастує з його доволі мирним минулим.
«Одразу поруч – всі основні суднобудівні заводи. Тут вони випробовували багато нових кораблів. Головна місія флоту до кризи полягала, в основному, у свого роду прибережному захисті. Донедавна у Балтійському морі дійсно не було високої військової активності», – сказав він.
Згідно з місцевими та натовськими аналітиками, однією з головних турбот Заходу є непевність щодо того, чи розгорнула Москва ракетні комплекси «Іскандер» у Калінінграді.
«Іскандери» здатні переносити звичайні й ядерні боєголовки. Вони мають радіус у 400 кілометрів, тобто, при їхньому розташуванні у Калінінграді багато європейських міст – у тому числі, Берлін і Варшава – потрапляють у їхній радіус дії.
У минулому Кремль погрожував розгортанням «Іскандерів» у Калінінграді, як свого роду розмінна монета.
У 2008 році Москва заявила, що встановить там ракети, якщо Вашингтон вирішить будувати компоненти ПРО у Польщі та Чехії.
У 2009 році американський президент Барак Обама відмовився від цих планів.
Повідомлялося, що «Іскандери» розгорнули тимчасово, коли російський президент Володимир Путін наказав проведення «раптових» – тобто, не попередивши Захід – військових навчань у Калінінграді у грудні 2014 року та березні 2015.
Масштаб маневрів був вражаючим. У них у грудні минулого року взяло участь 9 тисяч військовослужбовців та 55 військових кораблів.
Ймовірна загроза від «Іскандерів» частково підштовхнула Польщу до рішення оновити свою систему протиповітряного захисту, вважає Павел Флейшер, науковий співробітник Фонду Казимира Пулавського у Варшаві.
Ми закінчили процес закупівель для нової системи протиповітряного захисту. Ми обрали американську систему «Патріот»Павел Флейшер
«Нещодавно ми закінчили процес закупівель для нової системи протиповітряного захисту. Ми обрали (американську – ред.) систему «Патріот». Отже, ми вважаємо, що наші можливості зростуть протягом наступних кількох років», – сказав він.
У березні Польща заявила про своє прагнення отримати ракети «Томагавк» для підводних човнів, які Варшава хоче придбати до 2030 року.
Побоювання «провокацій»
У Литві, яка є головним залізничним сполучення між Калінінградом і основною територією Росії, влада стурбована тим, що Кремль може організувати «провокацію» в ексклаві для загострення ситуації, вважає Кубілюс.
Ми боїмося будь-яких можливих провокацій на транзитних маршрутахАндрюс Кубілюс
«Ми боїмося будь-яких можливих провокацій на транзитних маршрутах, як залізниці, так і газопроводу чи електроенергії, які можуть бути організовані для того, щоб Росія мали привід для початку якихось агресивних дій», – сказав він.
У травні Литва приєдналася до Латвії й Естонії, оголосивши, що вони хочуть постійної присутності військ НАТО на своїй території на противагу підвищеній військовій активності Росії. НАТО відповіло заявою про розгляд такої можливості.
Всі три країни мають значні російські меншини і бояться дій Кремля, які можуть спровокувати напруженості там після проросійського заколоту на сході України.
Володимир Чіжов, посол Росії в ЄС, заявив, що запит до НАТО мотивований «місцевою політикою, а не справжньою ситуацією з безпекою».
На тлі зростаючого занепокоєння у країнах Балтії, американська газета New York Times повідомила 13 червня, що Вашингтон «готовий розгорнути танки, бойові машини та інше тяжке озброєння для 5 тисяч американських військовослужбовців у декількох балтійських та східноєвропейських країнах».
Повідомлення New York Times викликало тривогу у Кремлі.
Представник Міністерства оборони Росії сказав, що плановані американські дії призведуть до «найбільш агресивного кроку Пентагону та НАТО» з часів Холодної війни.
Не згадуючи Калінінград, генерал Юрій Якубов заявив 15 червня, що у «Росії не залишиться іншого вибору, окрім як збільшити кількість власних військових і сил на західному фланзі».
Доводячи, що це не була порожня погроза, наступного дня президент Володимир Путін оголосив, що Росія додасть 40 нових міжконтинентальних балістичних ракет до свого ядерного арсеналу в цьому році.
(Над матеріалом працювали Тоні Веселовський і Анна Шаманська)
