Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:40

Краматорськ: між миром і війною


Краматорськ, акція пам'яті загиблих рік тому десантників і льотчиків транспортного Іл-76

Краматорськ, акція пам'яті загиблих рік тому десантників і льотчиків транспортного Іл-76

Спеціальний кореспондент Радіо Свобода – про життя в прифронтовому Краматорську

Антон Наумлюк

В українському Краматорську, звільненому від сепаратистів рік тому, налагоджується мирне життя, попри те, що неподалік на аеродромі розташований штаб антитерористичної операції (АТО), а місто вважається прифронтовим. Тут працюють кафе, на центральній площі, де ще нещодавно стояв пам'ятник Леніну, діти катаються на велосипедах, гуляють закохані. А у кількох десятках кілометрів звідси щодня відбуваються обстріли і гинуть люди. Війна тут усім набридла – люди втомилися від збройних патрулів на вулицях і від далекого гуркоту артилерії та мінометів.

Минулої неділі на центральній площі Краматорська, де блакитною фарбою на асфальті намальований герб України, зібралися кілька десятків молодих людей, щоб провести акцію в пам’ять про загиблих рік тому 49-ти українських десантників і членів екіпажу Іл-76, збитого під час заходу на посадку в Луганському аеропорту. Водночас два автобуси футбольного клубу «Донбас» відвозили кілька десятків дітей переселенців зі Слов'янська, Дружківки, Краматорська та інших селищ до Християнського табору в Рівненській область.

Усього в Краматорську офіційно зареєстровано 45 тисяч втікачів від війни. Дітей офіційно 4300, в базі волонтерської організації SOS-Краматорськ – 2500 тисячі дітей, які потребують допомоги, насамперед у одязі, харчуванні, канцтоварах. Дитячі садки та школи в Краматорську «на папері» відвідують 3000 дітей переселенців. Скільки серед них «туристів», які постійно проживають на неконтрольованих Україною
територіях і лише іноді приїжджають, щоб отримати пенсії та допомогу, сказати ніхто не може.

Для більшості з цих дітей поїздка на Рівненщину може взагалі стати єдиним шансом побачити решту України

Переселенцям привозять гуманітарну допомогу від благодійного Фонду Ріната Ахметова – наприклад, до центру, відкритого організацією «Країна вільних людей», щомісяця надходять від двох до двох з половиною тисяч продуктових наборів для дорослих і приблизно 500 – для дітей. Багато хто, в тому числі переселенці, вважають всесильного на Донбасі бізнесмена одним із винуватців збройного конфлікту, але регулярно його допомогою користуються.

На початку тижня у Краматорську відбулася прес-конференція нового голови Донецької обласної адміністрації Павла Жебрівського. Він прийшов на неї в камуфляжі і в оточенні прес-офіцерів штабу АТО. Журналісти його відразу ж запитали: «Ви таким чином показуєте, що нам зараз потрібен військовий генерал-губернатор, а не управлінець?». Жебрівський, який змінив 11 червня Олександра Кіхтенка, говорив, в основному, про свої плани, про розвиток економіки регіону та про необхідність підтримки порядку на контрольованій Україною території.

Павло Жебрівський

Павло Жебрівський

«Мій головний пріоритет – закон і порядок на території Донецької області, – заявив Жебрівський. – Що це означає? Це означає, що всі силові структури повинні працювати, як наказує закон. Це означає, що всі люди повинні бути впевнені, що їхні права і свободи захищаються прокуратурою, міліцією, СБУ. Необхідно на ділі показати різницю з окупованою територією. Люди повинні бачити, що тут біле, а що тут чорне.

Вата в голові з'являється від російської пропаганди. Поки ми не покажемо реальність, нічого не вийде.

Місцева влада, схоже, дійсно поставила мету протидіяти пропаганді російського телебачення наведенням відносного порядку. «Це буде найкраща агітація для людей, які приїжджають з Горлівки та інших селищ. Вони повинні розуміти, що приходять на територію, де є закон, який однаковий для всіх, – заявив Жебрівський. – Російські телеканали з ранку до вечора розповідають про розіпнутих немовлят. Вата в голові з'являється від російської пропаганди. Поки ми не покажемо реальність, нічого не вийде. На одну брехню відповідати іншою брехнею не можна».

Однак, щоб бути успішним упрагненні протиставити Краматорськ і Маріуполь Донецьку, що під контролем сепаратистів, Жебрівському доведеться вирішити кілька очевидних проблем, головні з яких – до неможливості забюрократизований порядок проїзду через лінію дотику сторін, тотальна корупція і контрабанда. Губернатор, однак, вважає, що контрабанди немає, а є «рекет як у 90-ті», оскільки юридично кордони в області відсутні. «Раз ми ухвалили рішення про економічну блокаду, воно не може бути розірваним. Блокада повинна бути глобальною і стосуватися і людей, і товарів, і грошей. Я буду на цьому наполягати», – заявив Жебрівський.

Проблему контрабанди певною мірою може вирішити новий перепустковий режим, який набув чинності 16 червня. Найголовніше нововведення – заборона на перетин лінії зіткнення пасажирського транспорту, крім тих автобусів, що будуть везти організовані групи: переселенців, дітей на відпочинок і так далі. З іншого боку проїхати на автомобілі тепер стане легше: необов'язковою стала паперова перепустка, якщо дозвіл уже внесений в електронну базу. Вантажоперевезення тепер будуть здійснюватися тільки залізницею, окрім особливих випадків. Місцеві жителі до нововведень налаштовані скептично: в припинення контрабанди вони не вірять і чекають різкого підвищення цін на послуги приватних перевізників, які стали монополістами після скасування пасажирського сполучення між «ДНР» і територією, підконтрольною Україні.

Може скластися враження, що в Краматорську та прифронтовій зоні встановився якщо не мир, то, принаймні, його видимість. Проте навіть таке слово буде перебільшенням. 16 червня волонтери повезли вантаж гуманітарної допомоги, але були зупинені на блокпосту, бо попереду, між Мар'їнкою та Красногорівкою, за 120 кілометрів від Краматорська, почався обстріл, який перейшов у нічний бій. Обстріли Мар'їнки, розташованої фактично в передмісті Донецька, не припиняються досі. У ніч на 18 червня при обстрілі селища постраждали двоє українських військових. Радник глави міністерства оборони Зорян Шкіряк заявив, що військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії і МВС відбили тієї ночі атаку сепаратистів, яких підтримують бійці російської ГРУ.

Василь Будик

Василь Будик

Дуже напруженою залишається ситуація і з полоненими військовослужбовцями, яких, за словами заступника радника міністра оборони Василя Будика, в зоні АТО близько 200. Ще приблизно 200 осіб – цивільні особи, яких захопили заради викупу. Будик, який відповідає за обмін полоненими в секторі, 14 червня зумів визволити захоплених у Горлівці місцевих волонтерів – Сергія Лозинського і Юлію Петренко. «Раніше, коли в Горлівці керував Безлер, домовитися про полонених було простіше, – розповів Будик. – Іноді ми дізнавалися, що якісь люди захопили в полон цивільних заради викупу, і просили людей на тій стороні про сприяння. Були випадки, коли команди Безлера звільняли полонених, і знищували тих, хто таким чином намагався заробити».

«Ми займаємося військовою дипломатією. Нею необхідно займатися, тому що полонених на цій війні дуже багато з обох сторін. Раніше було складніше: сепаратисти катували і вбивали наших військових, і тут полонених убивали – так би мовити в пориві праведного гніву. Це тривало доти, поки ми не привезли на обмін двох хлопців, повністю покалічених. У одного була відбита голова, у іншого всі кістки переламані. І ми тоді сказали: «Подивіться, ви хочете, щоб ось так завжди було? Щоб з нашими хлопцями поводилися у відповідь так само, як ми?», – каже Василь Будник.

«По той бік теж багато втомилися від війни і хочуть її закінчити, але створюється відчуття, що є третя сила, яка не дає цього зробити, провокує обидві сторони конфлікту», – наголошує Будик. Більшість проукраїнськи налаштованих активістів та волонтерів такою «третьою силою», яка не бажає миру, називає російські війська, наявність яких в зоні АТО навіть не обговорюється. Тут про це просто знають.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG