Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:31

Джордж Сорос порадив європейським лідерам не «тримати Україну на короткому фінансовому повідку»

Київ – Міжнародні фінансові кола характеризують Грецію й Україну як проблемні держави. Проблемні – з огляду на величезні суми зовнішнього боргу і мінімальні власні ресурси на їх повернення. І якщо Греція як член Євросоюзу може розраховувати на певні преференції, то охоплена війною Україна шукає можливості досягти реструктуризації зовнішніх боргів, а наразі погрожує «заморозити» виплати за зовнішніми боргами.

Зовнішній борг України станом на травень поточного року перевищив 33 мільярди доларів США, з цієї суми понад 17 мільярдів – це взяті українцями кредити від приватних інвесторів. Щоб розрахуватись з зовнішніми боргами і кредитами, уряд запропонував провести реструктуризацію частини боргу (яка стосується так званих приватних кредитів), відтермінувати або ж розтягти у часі виплати. За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, Україна заплатить за зовнішніми боргами, але на умовах, які пропонує український уряд.

«Наразі мова іде виключно про приватних кредиторів, які є власниками зовнішнього державного боргу України. Що ми просимо у наших кредиторів? Ми просимо прислухатись до пропозиції уряду України і реструктуризувати борги України, якими володіють приватні кредитори, на умовах, які запропонував український уряд. Отже, у найближчі 4 роки нам необхідно додатково отримувати ресурс від цієї реструктуризації або зменшити навантаження на українську державу від зовнішніх боргів на суму загалом близько 15 мільярдів доларів США», – поінформував Яценюк народних депутатів України.

Мораторій на виплати – це крайній засіб, визнав прем’єр-міністр. Та все ж 18 червня набув чинності закон, який дає уряду право тимчасово зупиняти платежі з державного, гарантованого державою, і місцевого боргів, за якими ведуться переговори про зміну умов (реструктуризація).

Слова прем’єра підтверджує міністр фінансів Наталя Яресько – учасниця фактично всіх переговорів, які Україна провадить з міжнародними фінансовими інституціями і закордонними кредиторами. Як повідомила Яресько українським парламентарям, Україна може запровадити мораторій на виплату зовнішніх кредитів у випадку, якщо до кінця літа уряду не вдасться домовитися із кредиторами. Водночас, уряд продовжує переговори щодо зменшення кредитного «тиску» на Україну у найближчі чотири роки і погашення облігацій, розміщених на західних фінансових ринках.

«Кожного дня ми провадимо переговори з нашими приватними комерційними кредиторами у тому периметрі зобов’язань, які є у постанові Кабінету міністрів щодо обслуговування зовнішнього боргу. Ціла сума, яка підлягає реструктуризації, – понад 23 мільярди доларів США наших зовнішніх облігацій», – зазначила Яресько.

За її словами, попри війну на Сході, уряд України уже виплатив близько 2 мільярдів доларів заборгованості. Також Київ очікує від Міжнародного валютного фонду виділення у липні наступного траншу кредиту, розмір якого сягатиме близько1 мільярда 700 мільйонів доларів США, повідомила Яресько.

Кабінет міністрів поки що не ухвалював ніяких рішень про припинення боргових платежів, а Україна продовжує виконувати свої зобов'язання перед кредиторами.

Ми пропонуємо іншим кредиторам розділити нашу відповідальність» – клуб кредиторів

Приватні ж кредитори неохоче погоджуються з ідеєю Києва накласти мораторій на виплату боргів. Видання The Financial Times оприлюднило лист від так званого «Комітету кредиторів» на адресу українського уряду, в якому містяться пропозиції щодо реструктуризації боргів: серед іншого, західні кредитори пропонують продовжити (пролонгувати) виплати платежів на суму близько 16 мільярдів американських доларів.

«Ми пропонуємо пролонгувати платежі і виплачувати купон тільки після досягнення певного рівня розвитку економіки. Ми пропонуємо іншим кредиторам розділити нашу відповідальність», – запропонували члени «Комітету кредиторів», серед яких, за даними The Financial Times, представники низки провідних міжнародних компаній та корпорацій.

При цьому, кредитори вважають, що списання боргу – це ризик для України. «Це поганий знак для фінансових ринків, і Україні варто було б відмовитися від такого кроку. Україні та її підприємствам ще потрібен доступ до фінансових ресурсів, а списання боргу може виявитися ризиком», – зазначають кредитори.

Окрема проблема – реструктуризація українського боргу Росії у розмірі 3 мільярди американських доларів, який взяв у Москви уряд Миколи Азарова наприкінці 2013 року. Як заявив міністр фінансів Росії Антон Сілуянов, Російська Федерація не веде і не буде вести переговори з реструктуризації українського боргу.

Тим часом, Україна заплатила Росії купон у сумі 75 мільйонів доларів за євробондами на три мільярди доларів, повідомляє Reuters з посиланням на представника міністерства фінансів Росії.

«Реструктуризація боргу – це синонім технічного дефолту» – Устенко

Українські експерти дотримуються думки, що Захід погодиться на реструктуризацію українських боргів, а Київ буде змушений активізувати запровадження реформ і шукати шляхи для розвитку ринку. Розвиток вітчизняного виробництва дозволить, серед іншого, наповнювати казну і зменшити залежність України від кредитів, зауважив у розмові з журналістами виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Ми можемо говорити про реструктуризацію боргу, але варто пам’ятати, що при згадці про це на світових біржах буде напис: «технічний дефолт України». Але реструктуризація дає нам трохи часу, щоб запустити маховик реформ

«Ми можемо говорити про реструктуризацію боргу, але варто пам’ятати, що при згадці про це на світових біржах буде напис: «технічний дефолт України». Реструктуризація боргу – це синонім технічного дефолту. Борги ніхто нікому не пробачає. Але реструктуризація дає нам трохи часу, щоб запустити маховик реформ, котрий у свою чергу запустить економіку і дасть змогу їй поступово зростати. А тоді вже ми поступово віддаватимемо борги і зможемо знову позичати гроші», – зазначив Устенко в інтерв’ю телеканалу «Рада».

У свою чергу, американський мільярдер і філантроп Джордж Сорос вважає економічний успіх України і успішність її переговорів із Заходом конче важливим для системи міжнародної безпеки. Сорос піддав критиці лідерів Євросоюзу за те, що вони все частіше порівнюють соціально-економічну кризу в Україні з тим, що відбувається у Греції.

Вони ставляться до України, як до ще однієї Греції, країни з фінансовими проблемами – та ще й такої, що навіть не є членом ЄС

У статті виданню Project Syndicate Сорос зауважує: «Вони ставляться до України, як до ще однієї Греції, країни з фінансовими проблемами – та ще й такої, що навіть не є членом ЄС». І це, на думку фінансиста, помилка, оскільки Україна проходить «революційну трансформацію», і нинішній уряд, можливо, «найбільш здатний впровадити радикальні зміни». Сорос порадив європейським лідерам не «тримати Україну на короткому фінансовому повідку», а підтримувати реформи й економічний розвиток України одночасно із санкціями проти Росії.

Україна станом на червень веде переговори із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації частини державного боргу, розпочаті у березні. Кабінет міністрів поки що не ухвалював ніяких рішень про припинення боргових платежів, а Україна продовжує виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, зазначив прем’єр Яценюк. До того ж, за словами Яценюка, за президентства Віктора Януковича Україна набрала кредитів у розмірі близько сорока мільярдів доларів США.

«Цифра зовнішніх боргів України, наприклад, станом на 1 січня 2008 року була усього 17,6 мільярда американських доларів. Віктор Янукович і його банда примудрились за три роки взяти сорок мільярдів доларів, які пропали. Люди цих грошей не відчули», – заявив Яценюк.

Віддавати ж зовнішні борги держави, як зазначає прем’єр-міністр, змушений кожен українець.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG