Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:45

Поставки українських товарів до Криму є прикриттям для завезення їх у Росію?


Українські продукти закривають майже всю потребу кримського населення в їжі, а офіційно не перевищують п'ятої частини ринку. Куди зникає різниця?

Заявляючи про необхідність забезпечувати продуктами українських громадян у Криму, бізнес-структури реалізують обхідні схеми поставок до Росії.

У публічному просторі України розгорнулась активна дискусія на тему, чи потрібно запроваджувати повну економічну блокаду окупованого Кримського півострова. Поштовхом до неї стала реєстрація у Верховній Раді законопроекту, що передбачає поправки до чинного закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях України». Проект передбачає повне припинення товарних поставок на окуповані території, в тому числі, в Крим, за винятком гуманітарної допомоги. Остання має ввозитися виключно під контролем спеціально делегованих представників ОБСЄ або за участю Міжнародного комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Одночасно пропонується скасувати закон про так звану «вільну економічну зону «Крим», який створює правові підстави, що дозволяють частині українського бізнесу заробляти на втраті територіальної цілісності країни.

У цьому випадку прийнято говорити, що постачальники товарів до Криму, хоч і підтримують економічно окупаційну адміністрацію, але водночас рятують «патріотів України» на півострові від неминучого продовольчого дефіциту. Однак ці доводи спростовує вже цілком сформована за рік після анексії нова структура кримського товарного ринку і невблаганна статистика. Її цифри наочно свідчать, що обсягу продуктів, який постачають, із надлишком вистачить, аби прогодувати не лише «патріотів», але і непатріотів, і навіть некримчан.

Трохи статистики

Візьмемо за основу офіційні дані «кримського територіального управління Россільгоспнагляду» за останній повний календарний місяць – травень. Через інспекторів цього відомства проходить уся сільськогосподарська та тваринницька продукція, яку ввозять до Криму через перешийок. Принаймні, вся, яку ввозять легально.

Тож, за повідомленням «теруправління», в травні 2015 року з України до Криму ввезли 24908,7 тонн продукції рослинного походження та 16163 тонни тваринного походження. В сумі обсяг поставлених сільськогосподарських продуктів склав 41,1 тис. тонн. Або 41,1 млн кілограмів. Що в перерахунку на двомільйонне населення півострова – в середньому 20,6 кг продовольства на людину на місяць (або 0,7 кг на день), включно зі старими та немовлятами. В принципі, за скромних запитів Крим міг би харчуватись лише цими поставками.

Зокрема, за даними Россільгоспнагляду, за місяць з материка поставили 19556,7 тонн овочів, 4603,7 тонн фруктів і горіхів, 651,4 тонни борошномельно-круп’яної продукції, 22 тонни зернових, 15,6 тонн бобових, 14,6 тонн олійних і 44,6 тонн інших товарів. Продуктів тваринного походження в травні поставили 16,2 тис. тонн, у живій вазі завезено 100 домашніх і 157 сільськогосподарських тварин. Крім того, завезли 8,5 млн штук курячих яєць.

Якщо говорити про фінансову сторону питання, то, за даними Державної служби статистики України, у січні-квітні 2015 року Україна поставила на територію Криму товарів на загальну суму 308 652 000 доларів, що на 296 109 000 доларів або в 25 разів більше за обсяг постачання товарів із Криму на материк. Примітно, що за січень-лютий було поставлено товарів на 96,5 млн доларів. Тобто динаміка явно наростаюча, так як за вдвічі більший проміжок часу товарний об’єм не подвоївся, а потроївся.

Чорна продуктова діра

Якщо судити тільки математично, то з наведених вище цифр можна зробити висновок, що Україна досі закриває більшу частину потреби Криму в продуктах харчування. Тим часом, сьогодні неозброєним оком видно, що товарна структура в Криму значно змінилась, і українські продукти, на відміну від ситуації річної давності, на прилавках кримських магазинів уже не превалюють.

Практично вже 80% продукції йде безпосередньо з Російської Федерації, тому від України ми будемо залежати все менше і менше

За даними «заступника міністра промислової політики» окупованого Криму Костянтина Равича, сьогодні частка російських товарів у Криму наблизилася до 80%. «Що стосується поставок з України, то на сьогоднішній день відбувається диверсифікація поставок, і практично вже 80% продукції йде безпосередньо з Російської Федерації, тому від України ми будемо залежати все менше і менше», – сказав Равич на прес-конференції в середині червня. Можна припустити, що чиновницькі дані дещо завищені, але тенденція заміщення має місце.

Таким чином, маємо парадокс: українські продукти, які, виходячи з обсягів їх ввезення, мають закривати майже всю потребу кримського населення в їжі, насправді не перевищують п’ятої частини товарів. Куди зникає різниця? Втім, відповідь на це питання лежить на поверхні.

Транзитний коридор

Вже досить давно і відкрито кажуть про те, що більша частина продуктів, які переправляють до Криму з материкової України, надовго на півострові не затримується і розчиняється в безкрайніх російських просторах. Сьогодні Крим – це унікальна лазівка для торгівлі з Росією, яку офіційний Київ визнав країною-агресором. Адміністративно-митні перепони з української сторони мінімальні. В свою чергу, кримська «влада» домоглась максимального полегшення ввезення українських товарів під гаслом боротьби з продуктовим дефіцитом. Через кримський кордон товар доставити незрівнянно легше, ніж напряму через російський, в обхід санкцій та інших обмежень. Промишляють цим і українські, і російські бізнес-структури, і кримські перекупники.

А вже на півострові український товар «перетворюється» на кримський і безперешкодно слідує до Росії, або навіть продається на місцевому ринку. Показовим в цьому плані є одне з останніх повідомлень Слідчого комітету Росії щодо Криму. Слідком порушив справу щодо одного з сільських голів «прикордонного» Роздольненського району. Провина його полягає в тому, що сільський чиновник видав довідки двом кримчанам про нібито наявність у них земельних ділянок на території сільради для вирощування сільгоспкультур. «Ці особи займаються купівлею-продажем овочів, і ці довідки необхідні їм для перевезення реалізованої ними продукції з України на територію Російської Федерації», – пояснили у Слідкомі. Простіше кажучи, ділки продавали українські овочі до Росії під виглядом вирощених на власних ділянках. І, треба думати, цей випадок не є унікальним, а така схема – єдиною.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG