Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:24

Тяжкі сторінки історії. Україна і Польща домовляються


Восьма сесія Парламентської асамблеї Республіки Польща та України. Варшава, 22 червня 2015 року

Восьма сесія Парламентської асамблеї Республіки Польща та України. Варшава, 22 червня 2015 року

«Ми мусимо чітко усвідомлювати, що з наших слабкостей користає наш спільний ворог, це є Росія і Кремль» – український парламентар Ірина Подоляк

Варшава – Що Польща та Україна мають зробити, щоб їх не розсварювали трагічні події часів Другої світової війни? Хто зловтішається польсько-українськими суперечками про історію? Про це в понеділок, 22 червня, у Варшаві дебатували 40 депутатів польського та українського парламентів, які взяли участь у восьмій сесії Парламентської асамблеї Республіки Польща та України.

Чергове засідання групи польських та українських депутатів відбулося після півторарічної перерви, тож питань до обговорення у політиків назбиралося чимало. Вони дискутували про економічну, транскордонну, освітню співпрацю двох сусідніх держав. Та наскрізною темою цієї розмови була історія.

Вже на початку засідання віце-маршал Сейму Ельжбєта Радзішевська заявила, що деякі записи українських декомунізаційних законів спричинили у Польщі здивування і занепокоєння. За її словами, ухвалення цих законів у день виступу у Верховній Раді президента Польщі Броніслава Коморовського – це непорозуміння. Вона наголосила, що закони, які не враховують польської вразливості у питанні відповідальності УПА за волинський злочин, можуть ускладнити польсько-український історичний діалог.

«Ми побоюємося, що ухвалені закони можуть стати на заваді роботи між установами, які створені для дискусії над спільною історією, наприклад Польсько-українського форуму партнерства, який діє під патронатом міністрів закордонних справ двох держав, особливо в питаннях, що стосуються відповідальності формувань ОУН-УПА за волинський злочин», – сказала Радзішевська.

Що саме у декомунізаційних законах спричинило занепокоєння поляків?

Лукаш Камінський, керівник польського Інституту національної пам’яті, пояснив, що з польської точки зору кращим був проект декомунізаційних законів, який підготував український уряд, а не той, який ухвалила Верховна Рада. За його словами, в урядовому проекті було сказано, що статус борця за незалежність України отримують ті люди, які не скоїли злочинів у світлі міжнародного права. Натомість в ухваленому законі такого запису нема.

Ті, хто професійно займаються цим питанням, розуміють, що ідея цих законів – це дерадянізація і декомунізація

Камінський зауважує: «Думаю, що у своїй переважній більшості польська громадська думка, а особливо ті, хто професійно займаються цим питанням, розуміють, що ідея цих законів – це дерадянізація і декомунізація, тобто розрахунок із радянським минулим України. Тим не менше, це не міняє факту, що один із цих законів спричинив у Польщі велике занепокоєння. Це занепокоєння виникало з трьох фактів. Перший – це момент його ухвалення, тобто відразу після виступу президента Коморовського, другий елемент – заміна урядового законопроекту, який стосується борців за незалежність України іншим проектом, який у кількох місцях істотно відрізняється своїми формулюваннями».

Камінський зазначив, що подив поляків викликало ще одне формулювання українського декомунізаційного закону. В сумнівному, за його словами, записі йдеться про кримінальну відповідальність за публічне заперечення легальності боротьби за незалежність української держави. Він вважає, що це може негативно вплинути на процес наукового пошуку. Історик навів приклад з історії, який теоретично може спричинити польсько-українські суперечки про легальність методів боротьби за українську державність. На його думку, такою подією з минулого є вбивство членами ОУН у 1934 році міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького.

Восьма сесія Парламентської асамблеї Республіки Польща та України. Варшава, 22 червня 2015 року

Восьма сесія Парламентської асамблеї Республіки Польща та України. Варшава, 22 червня 2015 року

Лукаш Камінський назвав найбільші розбіжності, які ділять польських та українських істориків. За його словами, передусім це різні дані щодо кількості жертв польсько-українського конфлікту 1939-1947 років. Камінський називає ще одне спірне питання історичного діалогу: «Це питання про характер антипольської акції УПА, мала вона організований характер, чи це були поодинокі випадки злочинів, вчинені індивідуальними особами або окремими партизанськими підрозділами».

У спірний закон внесуть зміни?

На закиди польської сторони відповіла український депутат Ірина Подоляк із парламентської фракції «Самопоміч». Вона закликала учасників асамблеї не політизувати історію й не використовувати її як інструмент під час виборчих кампаній. Водночас вона запевнила, що у декомунізаційні закони внесуть поправки, так, щоб запевнити свободу наукових досліджень. За словами Подоляк, група депутатів Верховної Ради вже зареєструвала законопроект про внесення виправлень у декомунізаційні закони.

Український парламентар зазначила: «Аби зняти ці неоквирності, які закралися в закон і підтвердити академічну свободу, як і свободу вільного висловлення, група депутатів Верховної Ради України, більшість із яких сьогодні тут присутні, зареєструвала поправки до цього закону. Цей законопроект, ці поправки вже є зареєстровані у Верховній Раді, де усувається положення щодо протиправності публічного заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у ХХ столітті».

Ситуацію з ухваленням декомунізаційних законів у день виступу в Верховній Раді Броніслава Коморовського Подоляк назвала «технічною». «Нам прикро за те, що це сталося в той самий день», – зазначила вона. Політик також додала: «Я говорю тут і згадувала тут учасників боротьби за українську державність, та я не згадувала про участь поляків у цих подіях. Польща так само мусить дати собі раду з тими травмами минулого, як і ми».

Ми мусимо чітко усвідомлювати, що з наших слабкостей користає наш спільний ворог, це є Росія і Кремль

Ірина Подоляк сказала, хто найбільше зацікавлений в ускладненні польсько-українського діалогу про минуле. «Ми мусимо чітко усвідомлювати, власне як політики, не як історики, лише одну річ, що з наших слабкостей користає наш спільний ворог, це є Росія і Кремль, якщо ми зійдемося на такій основі, то ми розв’яжемо всі дискусії пов’язані з минулим», – вважає депутат Верховної Ради України.

Із цими словами Ірини Подоляк погодилася віце-маршал Сейму Ельжбєта Радзішевська. Вона наголосила, що коли «ворог стоїть біля воріт», українські та польські політики повинні домовитися про принципи історичного діалогу. Для започаткування відповідного діалогу, учасники Парламентської асамблеї створили робочу групу, яка працюватиме над текстом декларації про польсько-українське порозуміння в історичних питаннях.

«Ця декларація, відповідно до волі Асамблеї, повинна безпосередньо стосуватися болючих подій нашої історії – волинського злочину і злочинів проти українського народу», – сказано у спільній заяві польських та українських депутатів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG