Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:49

«Завдяки Угоді про асоціацію Україна більше не пострадянська країна» – Єлісеєв


Плакат Юрія Неросліка

Плакат Юрія Неросліка

«Швидкість ратифікації Угоди парламентами країн ЄС є індикатором ставлення держав до європейських прагнень України»

Майже рік минув з моменту, як Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом була підписана повністю. Саме непідписання Угоди наприкінці 2013 року викликало протести на Майдані. Після зміни влади в Україні Угоду підписували в два етапи: політичну частину – в березні минулого року, а економічну частину – 27 червня 2014 року. Минув рік... Що вдалося і не вдалося виконати із запланованого? І яке значення в історичному плані має Угода про асоціацію для України? Про це Радіо Свобода розмовляло з представником України при ЄС Костянтином Єлісеєвим.

– Чому Угода про асоціацію вважається такою важливою – ледь не етапним моментом новітньої української історії?

– По-перше, укладення Угоди про асоціацію, на мій погляд, це друга історична подія після здобуття незалежності нашої держави у 1991 році. Адже відносини ми перенесли на абсолютно новий рівень, і ми чітко зафіксували незворотність курсу на європейську інтеграцію, на те, що будемо будувати Україну повноправним членом Європейського союзу.

Україна після укладення Угоди вже не вважається пострадянською країною, а є повноцінною європейською державою з європейським майбутнім

І, звичайно, підписання Угоди в повному обсязі – воно має два аспекти, внутрішній і зовнішній. Внутрішній – це те, що ми маємо вже чітку дорожню карту реформ, з тим, щоб поступово інтегруватись до європейської спільноти. Й імплементація цих реформ створить для нас підґрунтя для подання заявки на майбутнє членство в ЄС. А що стоється зовнішнього виміру, то після підписання ЄС, по суті, взяв на себе відповідальність за майбутнє України і, по суті, ЄС тепер розглядає Україну, як майбутнього потенційного члена європейського дому. Звичайно, не менш важливо те, що сьогодні Україна, після укладення Угоди, вже не вважається пострадянською країною, а є повноцінною європейською державою з європейським майбутнім.

Костянтин Єлісеєв

Костянтин Єлісеєв

– Тобто можна сказати, що підписання Угоди про асоціацію створило такий певний маяк, до якого буде рухатись Україна? І цей орієнтир – членство в ЄС?

Угода про асоціацію – це важливий крок на шляху укладення у майбутньому угоди про членство

– Абсолютно. Тому що Угода про асоціацію – це важливий крок на шляху укладення у майбутньому угоди про членство. І саме цим шляхом йшли нинішні вже країни-члени ЄС, зокрема, наші сусідні країни. Тому, я думаю, що таким самим чином маємо рухатися і ми.

– Що за цей рік вдалося виконати з Угоди, а де проблемні зони в ній? Що не вдалося?

– Сьогодні ще передчасно давати такі однозначні оцінки. Передусім, це те, що нам вдалося ратифікувати цю Угоду синхронно у Верховній Раді та в Європейському парламенті. До речі, це було безпрецедентно зроблено у вересні минулого року.

По-друге, що дуже важливо, дві третини усіх держав-членів ЄС завершили всі внутрішні державні процедури, пов’язані із ратифікацією Угоди про асоціацію з Україною. Тепер важливо цей процес завершити з боку решти країн-членів ЄС.

І, звичайно, коли ми кажемо про імплементацію Угоди, ми маємо чітко розуміти, що йдеться про певні розділи. Тому що ми не можемо зараз, до моменту, поки вона повністю набула чинності, говорити про повну імплементацію всієї Угоди в цілому. Тому, станом на сьогодні, йде процес імплементації політичної частини і так званої зовнішньополітичної частини Угоди, а також секторальної частини.

Ми зараз більш активно долучаємося до участі в рамках внутрішніх програм ЄС

Серед конкретних прикладів можна, зокрема, сказати, що, відповідно до Угоди, ми започаткували переговори з Європейським оборонним агентством про укладення відповідної угоди. Ми, зокрема, в рамках конвергенції спільної зовнішньої безпекової політики, посилили співпрацю з точки зору врегулювання криз. Зокрема, ЄС розгорнув свою місію на території України – так звану Консультативну місію ЄС. Ми зараз більш активно долучаємося до участі в рамках внутрішніх програм ЄС. Зокрема, йдеться про програми «Горизонт 2020», «Креативна Європа», програму щодо малого і середнього бізнесу. Тобто це ті можливості, які нам надаються згідно з чинними на зараз розділами і статтями Угоди про асоціацію.

– Та почерговість і та швидкість, з якою парламенти країн ЄС ратифікують Угоду про асоціацію з Україною – чи є це певним свідченням, індикатором того, наскільки скептично чи оптимістично налаштовані ці країни до України та її європерспектив?

– Абсолютно, я згоден з цим твердженням. Я вважаю, що темпи ратифікації державами-членами – це політичне питання, а не технічне. І хто б нам що не говорив, що в кожної держави є свої внутрішні процедури, але це дійсно політичне питання. І, звичайно, ми дуже сподіваємося, що решта країн, які на сьогодні ще не ратифікували, а це, здається, такі країни як Кіпр, Греція, Італія тощо, що вони зроблять це вже найближчим часом, аби спростувати думку скептиків щодо їхніх певних стриманих ставлень до євроінтеграційних амбіцій української держави.

– Були сподівання, що Україна могла отримати з січня 2016 року безвізовий режим з ЄС. Цього не станеться, але як ситуація виглядає нині?

Дійсно скасування віз для громадян України є цілком реальною можливістю вже у 2016 році. Більше того, ми знаємо вже майже до місяця, коли це може відбутися

– Сьогодні ситуація виглядає досить позитивно і обнадійливо. Я хотів би Вам ще раз підтвердити, що дійсно скасування віз для громадян України є цілком реальною можливістю вже у 2016 році. Більше того, ми приблизно знаємо вже майже до місяця, коли це може відбутися, але я б не хотів забігати наперед. Знов-таки, за умови, якщо наші відповідні міністерства і відомства прискорять виконання низки окремих критеріїв в рамках Плану дій щодо візової лібералізації.

Ключовим моментом, що вдалося досягти буквально останнім часом, зокрема, є те, що ми, по суті, усунули всі політичні перепони з боку ЄС на шляху до візової лібералізації. Це дуже важливо! Тепер нам важливо виконати решту так званих технічних критеріїв, зокрема, йдеться про започаткування роботи національних органів у сфері боротьби з корупцією, нам потрібно також забезпечити пункти пропуску на кордоні, з’єднати наші прикордонні бази даних з базою даних Інтерполу, а також удосконалити нашу так звану антидискримінаційну стратегію.

Є деякі інші технічні питання, але я дуже сподіваюся, що вони будуть вирішені найближчим часом, і вже до 15 грудня цього року Єврокомісія оприлюднить свою останню доповідь, в якій буде рекомендувати Європарламенту і Раді ЄС ухвалити рішення про надання Україні, для громадян України, безвізового режиму.

– Щодо глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС. Чи скористалася Україна цими односторонніми преференціями, які їй надав ЄС? І ЗВТ в повному обсязі запрацює вже з 1 січня 2016 року, як і планували?

– Так. Я вважаю, що дійсно одним з важливих здобутків останніх місяців, особливо, після підписання і ратифікації Угоди, стало те, що ми домоглися, що тимчасова імплементація поглибленої всеохоплюючої зони вільної торгівлі відбудеться з 1 січня 16 року, незважаючи на ту протидію, яка здійснювалася з боку російської сторони останнім часом.

Завдяки автономним преференціям режим зони вільної торгівлі останнім часом діяв в асиметричному режимі на користь українських бізнесменів

І, звичайно, торговельні преференції зіграли дуже велику роль з точки зору допомоги українському бізнесу. По-перше, вдалося не лише збільшити товарообіг з ЄС, але й з точки зору адаптації, поступової адаптації до вимог ЄС, і з точки зору навіть психології. Тому що завдяки автономним преференціям, по суті, ЄС в односторонньому порядку відкрив свій ринок для української продукції, і режим зони вільної торгівлі останнім часом діяв в асиметричному режимі на користь українських бізнесменів і підприємців.

Станом на сьогодні практично усі квоти, виділені в рамках торговельних преференцій, ми заповнили

І дуже важливо, що ці автономні преференції показали, що українська продукція – особливо в галузі сільського господарства – є цілком конкурентноздатною на ринках ЄС. Чим ми спростували твердження деяких скептиків, які лунали перед підписанням Угоди про асоціацію, що, мовляв, українська продукція не буде бажана на ринках ЄС. Станом на сьогодні практично усі квоти, виділені в рамках торговельних преференцій, ми заповнили. Йдеться і про кукурудзу, і про пшеницю, практично заповнюються квоти на курятину. Звичайно, ще ми опановуємо квоти на фруктові соки, на мед... Але знов-таки, наші виробники промислової продукції також починають займати свої певні ніші на ринку ЄС, і це не може не налаштовувати на оптимістичний лад. Я дуже сподіваюся, що з 1 січня 2016 року ми почнемо ще потужніше виходити на ринок ЄС.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG