Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:19

Євроінтеграція – це коли сотні бюрократів ЄС їздять до Києва – експерт


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

«У цілому відносини між ЄС та Україною зміцнилися. Росія значною мірою цьому посприяла» – брюссельський аналітик

Брюссель – За рік, що минув від підписання Угоди про асоціацію, ЄС та Україна тільки почали вчитися розуміти один одного. Українці як працює брюссельська бюрократія. Європейці чому Україні так важко проводити реформи і яку роль в її сьогоднішній долі відіграє Росія. Так бачать головний підсумок першого року політичної асоціації України з Євросоюзом брюссельські аналітики. Київ вони критикують за брак реформ, Брюссель – за нерішучість у наданні Україні безвізового режиму та створенні спільного авіапростріру. Хоча вже рік, як відповідальність за всі успіхи й провали є спільною для сторін. І саме це робить українську євроінтеграцію незворотним процесом, відзначають у столиці ЄС. Там також очікують від України детальних звітів за 36 показниками щодо прогресу реформ.

Яна Бровдій, випускниця Лундського університету в Швеції, нині працює в Офісі зв'язків українських аналітичних центрів у Брюсселі. Дівчина професійно займається тематикою, пов'язаною з відносинами ЄС та України. Вона відзначає, що рік – це ще дуже мало часу для якихось висновків про перспективи української євроінтеграції.

«Я зрозуміла для себе за цей рік, що, справді, українцям ЄС потрібен, і є сенс у тому, аби присвятити своє життя допомозі Україні в справі зближення з Євросоюзом, тобто допомагати їй рухатися в його бік. Угода про асоціацію стала лише орієнтиром. І в принципі ні в України, ні в ЄС уже немає дороги назад», – переконана Яна Бровдій.

Якби не війна, ЄС міг би і не бути таким уважним до України експерт

Ексерт Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Пол визнає, що саме війна на сході змусила Євросоюз, нарешті, випрацювати глибокий підхід до відносин з Україною.

ЄС став відповідальним за майбутнє України

«Я вважаю, що в цілому відносини між ЄС та Україною зміцнилися. Росія значною мірою цьому посприяла. Вона спонукала Євросоюз розробити більш усвідомлений, глибокий підхід до України, якого могло б і не бути, якби не нинішня складна ситуація. Я маю на увазі й економічну підтримку, і участь Єврокомісії в тристоронніх консультаціях щодо торгівлі, енергетики. ЄС став відповідальним за майбутнє України», – каже експерт.

Брюссельський експерт з міжнародної політики Фрейзер Кемерон наголошує, що перший рік асоціації став часом, коли сторони вчилися розуміти одна одну.

Обидві сторони за цей рік краще познайомилися одна з одною. Нині сотні брюссельських бюрократів їздять у відрядження до Києва й навпаки

«Обидві сторони за цей рік краще познайомилися одна з одною. Нині сотні брюссельських бюрократів їздять у відрядження до Києва й навпаки. Ось що значить процес виконання Угоди про асоціацію на практиці. Найбільшою невдачею цього року я б назвав відносно повільний темп реформ всередині України, включно з економічними реформами, яких вимагає МВФ», – відзначає Фрейзер Кемерон.

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у Києві, квітень 2015 року

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у Києві, квітень 2015 року

ЗВТ ще не працює, спільного авіапростору й безвізового режиму поки що немає

За рік, що минув від підписання Угоди про асоціацію, Україна не отримала дві важливі речі, про які просила ЄС: безвізовий режим та угоду про спільний авіапростір, яка б повністю відкрила український ринок для всіх європейських компаній. Натомість, зона вільної торгівлі має почати працювати з 1 січня 2016-го.

Аманда Пол наголошує, що саме візове питання є ключовим наразі для відносин ЄС і України.

Важливо, аби ЄС надав Україні безвізовий режим якомога швидше. Це важлива умова збереження довіри українців до ЄС, причому таку довіру можна здобути навіть на нині окупованих територіях

«Я думаю, що дуже важливо, аби ЄС надав Україні безвізовий режим якомога швидше. Це є важлива умова збереження довіри українців до ЄС, причому таку довіру можна здобути навіть на нині окупованих територіях. Бо це мав би бути найбільш відчутний прояв переваг від зближення з Євросоюзом, це розвиває міжлюдські контакти», – переконана аналітик.

Питання підписання угоди про «відкрите небо» з ЄС не належить до таких нагальних. Проте Молдова та Грузія вже давно підписали такі угоди. Формальна причина зволікань в українському випадку – суперечка між Великобританією та Іспанією за приналежність аеропорту Гібралтара, розташованого на тонкій смузі перешийку. Він з'єднує дві країни.

Речник Європейської комісії з питань транспорту Якуб Адамович каже, що Україні варто модернізувати свою авіацію, а суперечка рано чи пізно вирішиться. Тоді, ймовірно, і підпишуть угоду.

Суперечка за аеропорт на Гібралтарі не може бути виправданням бездіяльності

«Не треба надміру перейматися питанням Гібралтару. Проводьте модернізацію та адаптацію законодавства, щоб бути повністю готовими до спільного авіаційного простору з ЄС. Суперечка за аеропорт на Гібралтарі не може бути виправданням бездіяльності. Як тільки вона вирішиться, можуть з'явитися можливості для швидкого виконання угоди про спільний авіапростір», – заявляє речник Єврокомісії.

Водночас, коло зобов'язань України розширюється. Нещодавно Верховна Рада ратифікувала меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у сумі 1,8 млрд євро. За його умовами, віднині Україна щомісяця та щокварталу, в залежності від характеру змін, має звітувати перед Єврокомісією щодо прогресу в реформах.

У додатку до цього документа вказані 36 показників, які вона при цьому має використовувати. З-поміж них є чи не всі індикатори справжності змін у країні: від кількості конкурсів на заміщення посад в органах державної влади до кількості та результатів перевірок відповідності власності державних службовців їхнім доходам, включно зі створенням бази таких даних. Україна також повинна надавати Брюсселю детальну інформацію про свої макроекономічні показники, зокрема, обслуговування боргових зобов'язань.

Віце-президент Європейської комісії з питань євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс в інтерв'ю Радіо Свобода наголосив, що виділення наступних двох траншів макрофінансової допомоги залежатиме від результатів у реформах.

Перший транш – 600 мільйонів – видається безумовно. Щодо двох наступних траншів, то є умови, пов'язані з проведенням реформ

«Перший транш – 600 мільйонів – видається безумовно. Після ратифікації меморандуму можна розпочинати його виплату. Щодо двох наступних траншів, то є умови, пов'язані з проведенням реформ. Єврокомісія буде моніторити прогрес реформ. Відповідно до цього буде ухвалювати рішення щодо виплат наступних траншів», – пояснює Валдіс Домбровскіс.

І в той час, як від України очікують реформ за європейськими стандартами, ЄС де-факто погодився з тим, що думка Росії має бути врахована і в торговельних, і в енергетичних, і в політичних відносинах Брюсселя та Києва. Підтвердженням чому є тристоронні консультації та переговори, що стали вже традицією, відзначають аналітики. Взяти хоча б газові переговори чи консультації з приводу глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, в яких брала участь і російська сторона.

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG