Чи відбудеться децентралізація до місцевих виборів?

Влада вважає, що децентралізація уже «на півшляху» до втілення. Зміни до Конституції в частині повноважень територіальних громад обіцяють завершити до місцевих виборів. Хоча аналітики сумніваються, що це вийде, і схиляються до того, що обирати місцевих депутатів люди будуть на старій територіальній базі.

До кінця року в Україні ухвалять всі закони щодо децентралізації та завершать формування нових територіальних громад, у цьому запевняє міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він вважає, що децентралізація влади «уже на півшляху», а точніше, реформа, за його оцінкою, втілена на 46%.

«До кінця року ми плануємо завершити формування законодавства, сформувати спроможні територіальні громади шляхом їхнього об’єднання та забезпечити ресурсами надані громадам повноваження», – заявив Зубко.

Від початку реформи Верховна Рада ухвалила чотири закони щодо децентралізації – «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про співробітництво територіальних громад», «Про внесення змін до Бюджетного і Податкового кодексів», «Про муніципальну варту».

Після виборів органи самоврядування не отримають нових повноважень – Ткачук

Тим часом, Венеціанська комісія схвалила проект змін до Конституції України в частині децентралізації. Український парламент планує ухвалили його у першому читанні у липні та затвердити на наступній сесії Ради, у вересні, щоб встигнути змінити Конституцію до жовтневих місцевих виборів.

Президент Петро Порошенко вважає, що реформа Конституції у частині децентралізації має завершитись до 25 жовтня, плюс – має бути відведений відповідний термін на перехідні положення.

Спікер Володимир Гройсман уточнює: «Було б доцільно зараз провести місцеві вибори, які передбачені Конституцією, далі передбачити перехідний період для внесення змін до законодавства – це більше 500 супутніх законів, і за 2 роки провести позачергові вибори».

Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук прогнозує, що для повного завершення реформи знадобиться два роки.

«Тому вибори в жовтні не можуть бути проведені на новій територіальній основі, – каже він. – Якщо серйозно будуть внесені зміни до Конституції, змінені повноваження органів місцевого самоврядування, то потрібно буде провести перевибори».

Більше не буде держадміністрацій

Замість районних та обладміністрацій будуть створені виконкоми райрад та облрад – це передбачає реформа.

«Тобто обрані місцевими жителями люди будуть керувати областями, – пояснює Володимир Гройсман. – При цьому, центральна влада матиме своїх представників, які зможуть ветувати будь-які незаконні рішення місцевої влади. І якщо комусь, не приведи Господи, прийде в голову гратись у сепаратизм, то такі рішення будуть негайно зупинені. Як і будь-які рішення корупційного характеру», – заявив він.

Експерт Анатолій Ткачук пояснює майбутні зміни: місцеві державні адміністрації не скасовуються, вони трансформуються. «Частина повноважень адміністрацій переходить до виконкомів рад, а частина – до новоствореного інституту, який матиме назву або урядник, або префект», – пояснює експерт.

Кошти будуть в руках громад, обіцяє влада

Після реформування більше податків залишатимуться на місцях. Плюс – будуть субвенції з Державного фонду регіонального розвитку на підтримку інфраструктурних проектів, анонсує Володимир Гройсман.

«Податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право питати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами. Але справа не тільки в цьому. Якщо громада левову частину податків, які створюються на її території, залишає в себе, а не відсилає у Київ, у неї з’являється стимул заробляти більше», – зауважив спікер.

На місцях уже запроваджено податок на нерухомість, акцизний збір та інші податки. Завдяки таким змінам громади до кінця 2015 року отримають додатково 39,2 мільярда гривень, підраховує голова Мінрегіону Геннадій Зубко.

Чи впливатимуть люди на процес об’єднання громад?

У законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» визначено, що ініціаторами приєднання однієї громади до іншої можуть бути голови рад, сама рада, члени територіальної громади та органи самоорганізації населення. Члени громади можуть вирішувати це питання у порядку місцевої ініціативи та брати участь в громадських обговореннях. Проте, не у всіх громадах порядок їх проведення врегульований, участь громадян в цих процесах різна.

«Громадяни беруть активну участь, де їм цікаво, де місцеве самоврядування адекватне і залучає людей до цього процесу. Я знаю вже десятки прикладів. Коли людям буде байдуже, то ніякий закон тут не допоможе», – каже Анатолій Ткачук.

Однак не всюди органи місцевого самоврядування залучають громадян до процесу об’єднання громад. Наприклад, Попівську сільраду Миргородського району намагаються приєднати до Комишнянської селищної ради. Люди ж хочуть приєднатися до Миргородської громади: і до Миргорода ближче, та й інфраструктура там краща. Однак влада виявилася не готовою до компромісів та дискусій.

Загалом, результати децентралізації Анатолій Ткачук оцінює позитивно: «За рік зроблено більше, ніж за десять років. Результати бюджетної децентралізації за п’ять місяців цього року показали дуже хороший результат».