Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:18

«Бронетанковий завод» у селі: люди ремонтують техніку з АТО


У селі Вербки на Дніпропетровщині модернізували 24 машини для українських військових, а тепер складають для них пересувну лазню

Аля Карлова

«Вербський бронетанковий завод» – так селяни жартома прозвали майстерню, де ремонтують техніку із зони АТО. Місцеві жителі роблять все швидко та власним коштом.

У маленькому селі Вербки, в якому близько чотирьох тисяч людей, жителі організовували велику роботу. Тут ремонтують техніку, яку солдати привозять із зони АТО. Останній витвір – пересувна лазня для бійців. Ідея її створення виникла на передовій, розповідає майстер Віталій Синченко.

Коли приїхали туди, побачили таку картину: з однієї баклажки троє людей миються

«Коли приїхали туди, побачили таку картину: з однієї баклажки троє людей миються. П’ятилітрова баклажка, тече. Один миється, інший щось пере», – пригадує Віталій.

Йдемо оглянути лазню зсередини.

Тут буде ще одна лавка, віники. Раз чи двічі на тиждень хлопці зможуть розслабитися

«Тут гаряча вода, тут бак на даху на тонну води холодної. Холодна вода штовхає гарячу. Все – самотік. Примітивно, але… Тут буде ще одна лавка, віники. Раз чи двічі на тиждень хлопці зможуть розслабитися», – показує Віталій.

Будували, розповідає Віталій, вчотирьох, у вільний час від роботи. На все пішло близько півтора місяця. Матеріали їм привозили зі всієї області. Є навіть сучасні металопластикові вікна. З вулиці можна також користуватись водою – тут встановлений кран.

«Ось тут буде ще й мийка. Тут вода. Гаряча. Ось пічка. Ось запас дров. Один поки топить, інші нарубають дров», – продовжує Віталій.

Ця лазня – ювілейний 25-й проект місцевих волонтерів. Вони відремонтували та модернізували 24 машини для українських військових. Перші з них фотографували і розвішували на стінах цієї ремонтної бази. Працювали над лазнею переважно вихідними. Коли більшість майстрів була на основних роботах, Віталію допомагав десятирічний син Віктор.

«Приїжджають різні машини, і я йому подаю різні ключі, підкручую там і допомагаю ремонтувати», ­– розповідає Віктор Синченко.

Хлопчик каже: він знає про те, що відбувається на сході. До них у школу приходять бійці, й учні зустрічають їх, як героїв. І додає: дуже хоче, аби наші солдати не гинули: «Щоб вони жили довго, і щоб їх Господь оберігав».

У Віталія на черзі новий проект – ремонт військової машини. А ця лазня, каже, має поїхати на передову, де хлопцям найважче.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG