Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 14:47

Порошенко пропонує поділитися повноваженнями і ресурсами з громадами


Президент України Петро Порошенко (©Shutterstock)

Президент України Петро Порошенко (©Shutterstock)

Конституційна реформа стане серйозним випробуванням для управлінського класу, припускають експерти

Президент Петро Порошенко запевняє, що внаслідок ініційованої ним конституційної реформи повноваження глави держави не збільшаться. Натомість одним з основних завдань змін до Основного закону стане децентралізація влади. Про політичну та економічну децентралізацію як одну з передумов для динамічного розвитку країни заявляє також і прем’єр Арсеній Яценюк. Експерти зазначають, що для успіху конституційних змін владі необхідно провести інформаційну роз’яснювальну кампанію.

Виступаючи перед випускниками Києво-Могилянської академії, Петро Порошенко запевнив, що не виборюватиме для президента більше повноважень. Він також наголосив, що вважає оптимальною для України чинну парламентсько-президентську форму правління.

Децентралізація не означає ослаблення влади у таких питаннях як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських прав і свобод

«Свідомо і добровільно погоджуюся віддати на рівень територіальних громад значну частину повноважень і фінансових ресурсів, якими сьогодні розпоряджається президентська-урядова вертикаль… Децентралізація не означає ослаблення влади у таких питаннях як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських прав і свобод. І ця зміна до Конституції не має жодного стосунку до федералізації», – наголошує президент.

У привітанні з нагоди Дня Конституції про необхідність децентралізації висловився і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Децентралізація vs федералізація

Кількома днями раніше Конституційна комісія абсолютною більшістю голосів підтримала зміни до Основного закону в частині децентралізації та направила проект змін на розгляд президенту. У свою чергу, Петро Порошенко пообіцяв вже цього тижня підписати і відправити до парламенту проект конституційної реформи. Проект змін передбачає передачу розширення повноважень місцевих рад. Пропонується скасувати держадміністрації, а замість них створити виконкоми на рівні областей і районів та запровадити інститут представників центральної влади на місцях – префектів.

За словами Петра Порошенка, «за президентом і за префектами залишаються лише контрольні функції». Разом з цим, президент наполягає, аби він мав повноваження розпускати ті ради, які «согрішать сепаратизмом і створять загрозу територіальній цілісності».

Політичні оглядачі зазначають, що в парламенті зараз немає сталої конституційної більшості, адже настрої в коаліції є доволі мінливими. За таких умов для успішної реалізації конституційної реформи її ініціаторам треба бути переконливими: провести інформаційну компанію і, зокрема, пояснити, що децентралізація не є відповідником федералізації, яку Україні намагаються накинути з Кремля.

Порошенку необхідно показати, чим децентралізація відрізняється від федералізації – і не лише українським громадянам, а й нашим західним партнерам, які чинять на Україну серйозний тиск

«Децентралізація Україні потрібна як відповідь російським гаслам про федералізацію. Порошенку необхідно показати, чим децентралізація відрізняється від федералізації – і не лише українським громадянам, а й нашим західним партнерам, які чинять на Україну серйозний тиск», – вважає політичний експерт Євген Магда.

Між тим, речник донецьких сепаратистів Андрій Пургін розкритикував плани конституційних змін щодо децентралізації і наголосив, що думку представників так званих «ДНР» та «ЛНР» не врахували.

Чому не вийшло в попередників?

Розмови про необхідність децентралізації влади в Україні тривають давно. З подібними ініціативами виступали президенти Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Проте жоден з них не реалізував відповідних обіцянок.

Всі говорили про децентралізацію, але, приходячи до влади, забували про неї. Тому що ця система забезпечує кишені

«Владна вертикаль побудована спеціально для збору ренти і корупційних платежів, які живили центральний апарат. Тому всі говорили про децентралізацію, але, приходячи до влади, забували про неї. Тому що ця система забезпечує кишені», – зазначає політолог Кость Бондаренко.

На думку експерта, для чинного управлінського класу реальна, а не декларативна децентралізація може стати серйозним випробуванням. Адже, звикнувши працювати в умовах централізованої влади, керівна ланка може виявитися безпорадною в нових умовах.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG