Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:33

«Людські стогони з-під землі було чути не один день» – очевидці


У Рава-Руській, що на Львівщині, відкрили меморіал жертв Голокосту

У понеділок, 29 червня, у прикордонному містечку Рава-Руська, що на Львівщині, відкрили меморіал жертвам Голокосту. У цьому одному місці у роки Другої світової війни, під час нацистської окупації, поховали понад 3 тисячі євреїв. Меморіал зводили кілька років за гроші німецького уряду.

Людвіга Шайн народилась у Рава-Руській. Жінка не могла стримувати сліз. Вона чудом врятувалась. Її мама, тато, брати спочивають у рава-руській землі.

«Мої мама, тато, два брати жили у таборі для євреїв у Рава-Руській. Як я врятувалась: родина брата жила неподалік Рава-Руської – вони взяли мене і двох сестер, 4 і 6 років. Вони нас сховали», – пригадує жінка.

Її знають як Людвігу, але це польське ім’я дали дівчинці, щоб врятувати. Її справжнє ім’я Сара-Лея Вайлер. Жінка запам’ятала вулицю, на якій жила з батьками.

Рава-Руська у роки Другої світової війни була містом крові. Тут проживало поруч із українцями і поляками найбільше євреїв. У листопаді 1941 року німці перетворили центр міста у єврейське ґетто, куди переселили ще й з навколишніх сіл і містечок євреїв, загалом там проживали 20 тисяч євреїв. Умови були жахливі, людей примушували працювати, немічних убивали, інші вмирали від голоду. Тіла звозили у поле неподалік старого єврейського цвинтаря. Старі мешканці розповіли, що вбили тут і 30 євреїв, яких німецькі військові примусили копати могилу, також привозили євреїв, які втікали з потягів, якими їх везли у табір смерті неподалік від Рава-Руської – у Белжець (нині Польща).

«Це був цілий процес, який розтягнувся майже на 2 роки. Це було не лише винищення, а порушення прав, випробування голодом, важкою працею. Це лише одне таке місце. Частину розстріляли тут, інших – в інших місцях. Старі, немічні, хворі дорослі, діти, вони першими потрапляли у такі місця. Бо німцям для праці були потрібні сильні, дужі люди, це була їхня мета», – говорить історик Михайло Тяглий.

Сюди привозили євреїв з весни 1942 року. Ґетто у Рава-Руській німці почали ліквідовувати у грудні 1942-го і у ці дні найбільше привозили людських тіл у спільну могилу. За півтора дні у могили поскидали 1500 осіб, а тих, хто після пострілів залишався живим – їх зіштовхували у яму. Людські стогони з-під землі було чути і день, і два, згадували потім очевидці.

Мешканка Рава-Руської Віра Дума знала від мами, що це місце масового захоронення євреїв. «Сюди приносила у радянський час квіти. Тут була гора, занедбано все», – пригадує жінка.

Це злочин проти людяності

Після німецької окупації корінних жителів у Рава-Руській практично не залишилось. За даними дослідників, із 6 тисяч євреїв у місті вижили близько 20, яких сховали українці, ризикуючи власним життям і життям своїх дітей. У радянський час землю з місця масового вбивства євреїв вивозили для будівництва дороги. «Там, куди везли ту землю, вся дорога у хрестах, так було багато аварій», – кажуть корінні мешканці Рава-Руської.

Тут поховані наші брати і сестри, кров і плоть наші. Є місця, як у Рава-Руській, які дуже емоційно сильні

«Тут поховані наші брати і сестри, кров і плоть наші. Є місця, як у Рава-Руській, які дуже емоційно сильні. Але скрізь, де поховані наші брати і сестри, для нас важливі місця. Основне наше завдання – відновлювати місця, де поховані наші брати і сестри», – говорить Джо Шік, представник Комітету збереження єврейських цвинтарів у Європі.

Оскільки вони були знищені лише тому, що народились євреями

Євреї вважають, що поки тіло під землею, доти воно має зв’язок із душею і це потрібно поважати. «Це є страшний злочин проти людяності. І важливо, щоб душі були визнані, це повернення до людської гідності, оскільки вони були знищені лише тому, що народились євреями. Ми хочемо, щоб це ніколи не повторилось», – зауважив Радіо Свобода Мейлах Шейхат, директор Центру «Єврейське відродження».

Зі старих плит давнього єврейського цвинтаря створили стіну пам’яті. Нині вже неможливо встановити, на якій могилі вони були. Але написи на плитах віддзеркалюють палітру життя єврейської громади. Бо кожен пам’ятник змальовує характер людини, вид її діяльності. Ці люди були важливою складовою довоєнного містечка.

На місці меморіалу ще планують встановити камінь із пам’ятним написом, але дорога до цього місця лежить на бездоріжжі – у буквальному сенсі.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG