Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 11:07

«ГУАМ – це психологія лузера! Мовляв, що би ми не робили – у нас нічого путнього не виходить» – Саакашвілі

Київ – В останні десятиліття на теренах Центрально-Східної Європи було утворено кілька міждержавних об’єднань, які декларували відданість ідеям демократії, планували зміцнити систему регіональної безпеки – у Чорноморському регіоні, у Балто-Чорноморському регіоні, у Східній Європі… Але агресія Росії проти України не лише знищила систему і регіональної, і світової безпеки, але й показала, що більшість сучасних міждержавних союзів недієві, а задекларовані проекти і програми здебільшого залишаються на папері.

За президентства Леоніда Кучми, у 1997 році, була заснована «Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ» за участю Грузії, України, Азербайджану і Молдови. Організація мала протистояти впливу Росії у регіоні, її підтримували США і держави ЄС. Функціонування ГУАМ активно підтримав наступник Кучми – Віктор Ющенко, який – і то цілком слушно – вважав, що країни-учасниці мають потужний потенціал для створення транспортного коридору з Каспійського до Чорного моря, налагодження спільних підприємств у галузі машинобудування, енергетики, транспорту і сільського господарства.

Міхеїл Саакашвілі

Міхеїл Саакашвілі

Але незлагодженість дій учасниць організації, високий рівень корупції усередині країн-учасниць, як і зміна політичних векторів у цих державах, призвели до фактичного призупинення проекту під назвою ГУАМ. «Діагноз» організації поставив один з ініціаторів її розвитку, екс-президент Грузії, нині голова Одеської обласної держадміністрації Міхеїл Саакашвілі: на його думку, ГУАМ створили держави і суспільства з психологією переможених. Без зміни такої психології, без розвитку економіки й активізації громадянського суспільства ГУАМ просто зникне, зазначив Саакашвілі.

Проблема всієї Східної Європи, ГУАМ – це психологія лузера! Мовляв, що би ми не робили – у нас нічого путнього не виходить

«Проблема всієї Східної Європи, ГУАМ – це психологія лузера! Мовляв, що би ми не робили – у нас нічого путнього не виходить. Психологія лузера – хто би не прийшов, все одно все буде вкрадено, всі дороги будуть з ямами, все одно у нас менші прибутки, все одно у нас вимагатимуть хабарі, все одно нас принижуватимуть…І якщо нам вдасться це (уявлення – ред.) змінити, то такий прорив вартуватиме більше, ніж заяви Євросоюзу і США щодо їхнього «занепокоєння» і підтримки. Так, це важливо, але не менш важливі і ці речі, про які я кажу», – наголосив Саакашвілі в інтерв’ю «5 каналу».


ГУАМ + Балтія = Intermarium?

В Україні нині поширена ідея щодо створення Балтійсько-Чорноморської конфедерації як альтернативи Євросоюзу і Росії. Такий союз держав дозволить і реанімувати ГУАМ, і надати поштовх до розвитку «Конфедерації Міжмор'я» (Intermarium). Як зазначили ініціатори, ще навесні 2002 року представники правих політичних сил планували утворити організацію, яка би зміцнила систему регіональної безпеки і допомогла поглибити співпрацю між державами Східної та Центральної Європи, таких як Польща, Україна, Латвія, Литва, Естонія, Словаччина і Чехія. Економіст Олег Соскін зазначив, що необхідно формувати нову економічну Балто-Чорноморську систему. Адже на Півночі Європи «розташовані найбагатші країни, там лежить капітал». Чорноморський регіон, у свою чергу, є історичною частиною шляху «з варяг у греки» і «оксамитового шляху», чим необхідно скористатись, вважає Соскін.

Громадський діяч Тамар Шавладзе (одна з керівників грузинської громади в Україні) вважає, що за умов агресії Росії проти Грузії та України Intermarium має перетворитись на міждержавний аналітичний центр з проблем безпеки. Для цього експерти створили Балто-Чорноморський альянс, який має протидіяти політиці Кремля.

Це проект, який ми бачимо як «мозковий центр» за участю інтелектуальної еліти і громадськості держав, що мешкають у Балтійському і Чорноморському регіонах

«Це проект, який ми бачимо як «мозковий центр» за участю інтелектуальної еліти і громадськості держав, що мешкають у Балтійському і Чорноморському регіонах. У найближчих планах – проаналізувати ситуацію на Дунаї і розробити програму з економічного розвитку Придунав’я. Тобто, ми працюємо і в економічній, і у політичній сферах», – зазначила Шавладзе у розмові з Радіо Свобода.

«Вишеградська четвірка» поглибить військову співпрацю з Україною – рішення W4

Поглибити співпрацю з Україною у військовій сфері готові країни «Вишеградської четвірки» (Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина). Про це домовились начальники генеральних штабів країн «Четвірки», при цьому засідання 18-19 червня цього року проходило у форматі «W4 + Україна».

«Голови усіх делегацій країн-учасників висловили повну підтримку нашій країні та підтвердили наміри щодо поглиблення військового співробітництва з Україною», – повідомила прес-служба Міністерства оборони України.

Створена майже двадцять років тому міждержавна спілка цих чотирьох держав донині є одним із «освітян» для українців: студенти і молоді науковці завдяки стипендіям «Вишеградського фонду» навчаються у вишах держав-учасниць, а місцеві громади України отримують практичний досвід з реалізації прав місцевого самоврядування у вишеградських країнах.

Але після анексії Росією Криму і початку бойових дій на Донбасі лідери країн «Вишеградської четвірки» й України домовились про започаткування нового формату співробітництва, з урахуванням потреб регіональної безпеки.

«Ми маємо справу з агресією проти незалежної суверенної держави, і ми маємо об’єднати зусилля, щоб цю агресію зупинити. Ми маємо продемонструвати єдність усіх країн Євросоюзу – і Вишеградської групи зокрема – і ми маємо продемонструвати солідарність з Україною, і у питаннях безпеки, і у питаннях економічних», – заявив Президент України Петро Порошенко на засіданні очільників країн Вишеградської четвірки у листопаді минулого року.

Чи перетвориться «Веймарський трикутник» на «W3 плюс Україна»?

1991 року Німеччина, Польща і Франція заявили про утворення міждержавного об’єднання під назвою «Веймарський трикутник». Як зазначили польські дослідники Войцех Пшибильський (редактор видання Respublica Nowa) та Єва Фігель (директор Польського інституту в Україні), «Трикутник» мав підтримати процес трансформації комуністичної Польщі у демократичну державу. 2004-го року ця формула втратила свій сенс, оскільки провідну роль у модернізації Польщі почала відігравати її присутність в Євросоюзі.

І якби не події на Майдані на межі 2013-2014 року, якби не військова агресія Росії проти України, ніхто б не довідався про співпрацю трьох держав: Франції, Німеччини та Польщі, зазначили дослідники.

Політичного значення цій формулі надали події в Україні, коли Польща втягнула міністрів закордонних справ Німеччини і Франції до процесу демократичної революції в Україні

«Політичного значення цій формулі надали події в Україні, коли Польща втягнула міністрів закордонних справ Німеччини і Франції до процесу демократичної революції в Україні. Хоча важко передбачити, коли Україна долучиться до ЄС, то вже зараз вона має можливість використати досвід Польщі у створенні міжнародних коаліцій, метою яких є діяльність у напрямку розвитку демократії та модернізації», – упевнений Пшибильський.

Крах старої європейської системи безпеки, ознаки новітньої «Холодної війни» між Західним світом і Росією, в епіцентрі якої опинилась Україна, надалі змушуватиме окремі держави єднатись у конфедерації, союзи й «геополітичні конфігурації» задля збереження комфорту і безпеки у регіоні. Чи допоможе це Україні, наразі невідомо, констатує Пшибильський.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG