Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:01

В Україні буде новий закон про молодь – представник ПРООН


«Нам треба навчитися дивитися далі, ніж революційні дії» – Віра Профазі

В Україні рішення про молодь ухвалюються без молоді. Бо в законодавстві немає механізмів для залучення різних верств населення, як і підтримки стартапів і молодіжного підприємництва. Про це в ефірі програми «Молодь плюс» сказала голова проекту молодіжного розвитку Програми розвитку ООН в Україні Віра Профазі. Водночас, за її словами, українцям треба припинити сподіватися лише на державу, чекаючи, що вона має навчити, дати роботу, забезпечити житлом і пільгами.

Немає ніяких механізмів, як молодь може впливати на ті рішення, які стосуються власне її. Рішення про молодь ухвалюються без молоді

– Ми, українці, підписавши угоду про асоціацію між Україною та ЄС, взяли на себе певні зобов’язання з удосконалення нашого законодавства. Стосовно молоді і спорту ідуть конкретні рекомендації щодо здоров’я, неформальної освіти, розвитку волонтерства. Програма розвитку ООН ставила на меті порівняти, що у законодавстві є, чого немає і що треба змінити. Є, звичайно, велика кількість прогалин, наприклад, законодавчо не визначене залучення молоді у вирішення нагальних питань, тобто немає ніяких механізмів, як молодь може впливати на ті рішення, які стосуються власне її. Рішення про молодь ухвалюються без молоді. Насправді ж у створенні будь-яких значущих рішень в законодавстві є механізм створення робочих груп. Запрошують туди, скажімо, громадський сектор. Є механізм квоти, місць для молоді конкретно. Молодь делегує своїх представників для того, щоб ухвалювати свої рішення.

Віра Профазі

Віра Профазі

Також ішлося про недостатню присутність. Не всі вразливі групи молоді представлені і виписані в законах. Наприклад, ніяк не захищене материнство та вагітність. ЛГБТ в тому числі. Є перелік груп, які взагалі ніяк не представлені. Крім того, відзначено те, що при ухваленні значущих законів різних відомств і міністерств молодь взагалі не виділяється як окрема група. А немає слова – немає проблеми.

Наша законодавча система є дуже захаращеною

Закон про молодь, який є зараз, зразка 1993 року. Багато термінів, багато понять у ньому взагалі ніяк не відображені. Ми можемо йти шляхом ухвалення численних поправок, актів і інших законів, але експерти відзначають те, що наша законодавча система є дуже захаращеною. Тому, мабуть, ефективним буде взяти і розробити новий закон про молодь, до цього схиляються рекомендації і міжнародних експертів, і висновки стосовно нашого звіту.

– Наскільки молодь впливає зараз на ситуацію в країні?

Яких кардинальних, радикальних змін домоглася молодь у піднятті, в активізації інших верств населення. Молодь має здатність накопичувати критичну масу

– Революція гідності починалася зі студентів. Усім нам це відомо. Ми бачимо, яких кардинальних, радикальних змін домоглася молодь у піднятті, в активізації інших верств населення. Історично це завжди так, починається завжди з молоді. Молодь має здатність накопичувати критичну масу. Є активісти, спочатку це можуть бути одиниці, а потім інші дивляться і думають: «О, щось вони таке класне роблять. Це круто. Я, мабуть, теж доєднаюся до них». З розвитком соціальних мереж усе це пришвидшується в рази, тобто вся інформація поширюється дуже швидко. Будь-хто, хто є лідером думки, одразу отримує тисячі, якщо не десятки тисяч друзів, і вони в один момент можуть почитати-побачити його думку, чи що відбувається. І ми бачимо приклад, що ці люди насправді можуть долучитися до державотворчих процесів.

Я знаю приклади, коли на державну службу йдуть молоді люди, активні люди. Нашою проблемою зараз є великий кадровий голод. На рівні державотворчих процесів і в органах державної влади зараз стало модним оголошувати відкриті конкурси на заміщення тих чи інших посад. Це можливо. Я не є наївною людиною, існують випадки, коли хтось когось влаштовує. Але людина не втримується на робочому місці. Немає можливості тягнути за собою баласти, це неефективно. Кадровий голод – про це бізнес просто кричить.

– Чи може, чи повинна в цій ситуації зробити щось держава?

Сподіватися на державу ми не повинні, чекаючи, що нас вона має навчити, дати роботу, забезпечити житлом, пільгами. Треба міняти підхід, думки, ментальність і перестати чекати допомоги від держави

– Реальність і сумна правда в тому, що сподіватися на державу ми не повинні, ми не повинні дивитися на державу з патерналістичної точки зору, чекаючи, що нас вона має навчити, дати роботу, забезпечити житлом, пільгами. Так не буде, а буде менше і менше, якщо не сказати гірше і гірше. Ми маємо дивитися на реалії з економічного стану держави. У найближчі роки ситуація лише може загострюватися. Тому треба міняти підхід, думки, ментальність і перестати чекати допомоги від держави. Не тому, що держава погана.

У нас немає підтримки стартапів. До 70% тих, хто в кінці школи думали про створення власного бізнесу, до кінця інститутів вже не хочуть цього

Експерти радять самим створювати робочі місця, молодіжне підприємництво. У цьому держава може допомогти, але на сьогодні у нас немає підтримки стартапів. Молодіжне підприємництво не виділяється жодною категорією, у нас є закон про підтримку, надання допомоги на першому робочому місці. Він де-юре є, а де-факто не працює, і працювати не може. Але власний потенціал молодих людей можна підтримувати, для цього треба налаштовувати думки, бачення себе не як найнятих людей, а як власників бізнесу. Про це потрібно говорити і налаштовувати на хід думок, починаючи зі школи. Далі вже пізно. Як показує дослідження – до 70% тих, хто в кінці школи думали про створення власного бізнесу, до кінця інститутів уже не хочуть цього.

Навіть якщо стартап не вдається, то людина все одно отримує якісь знання, навички. Держава може допомогти в створенні більш сприятливого середовища. Або, принаймні, не ревізійно-наглядового для розвитку стартапів і молодіжного підприємництва. Це один шлях.

Другий шлях – це полегшення визнання волонтерського досвіду як першого досвіду роботи. З якою проблемою стикається людина, коли вона приходить на роботу? У неї відсутній досвід. У неї чисте резюме. У роботодавців немає часу, можливостей, ресурсів займатися навчанням. Очікування роботодавця від молодої людини і її підготовка дуже кардинально різняться. Але в той же час перше робоче місце, принаймні, навички роботи в колективі. Тайм-менеджменту. Хороша практика ЄС, Америки, де волонтерство, активізм – це норма життя. Є інструменти, коли визнається і державою і бізнесом твій волонтерський досвід, громадський. Як твій робочий досвід.

– Чи змінилася молодь за останні кілька років?

Зараз нам треба навчитися дивитися далі, ніж революційні дії. Нам треба навчитися бути громадянським суспільством. Бути силою, яка є справжнім контролюючим органом у розвиненій державі

– Безперечно, змінилася. Молодь побачила наслідки своїх дій, люди побачили наслідки своїх дій. Вони зрозуміли, що щось можна змінити. Зараз нам треба навчитися дивитися далі, ніж революційні дії. Нам треба навчитися бути громадянським суспільством. Бути силою, яка є справжнім контролюючим органом у розвиненій державі.

Ми бачимо, як швидко інформація про негативні речі поширюються інтернетом. Вони, практично, вірусні. І це так само інструмент контролю і інструмент моніторингу.

Коли ми створили Революцію гідності, нам здалося, що на цьому наша роль закінчилася, і ми повертаємося до власних справ. На цьому наша роль тільки почалася

Коли ми створили Революцію гідності, нам здалося, що на цьому наша роль закінчилася, і ми повертаємося до власних справ. На цьому наша роль тільки почалася. Тепер ми повинні безупинно слідкувати, вимагати обіцяних дій.

Мені зараз прийшла на думку організація, з якою ми працюємо. Вони працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб. Я в захваті від цієї організації, вона називається «Центр працевлаштування вільних людей». Ця організація була створена в часи Майдану і допомагала тим, хто через Майдан втратив свою роботу. Так вони починалися. Зараз це організація, вона займається працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб. Це молоді люди, які живуть ідеєю. Надихає те, що ці люди вже працевлаштували близько 1500 внутрішньо переміщених осіб.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG