Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 18:14

Дехто з чиновників намагається залишити назви на кшталт: вулиця Другої п’ятирічки, станція Радянської армії, Комсомольське шоссе, проспект 50-річчя ВЛКСМ…

На харківських вулицях можуть залишитися таблички з назвами Другої п’ятирічки, Пролетарська, Комсомольське шоссе, проспект 50-річчя ВЛКСМ та інші ідеологічні радянські надбання. У цьому можна переконатися з оприлюдненого попереднього списку перейменувань вулиць, проспектів і станцій метро. За різними підрахунками, у місті на перейменування претендує щонайменше 163 вулиці, провулки і проспекти.​

Нині у Харкові над списками перейменування вулиць, проспектів, станцій наземного та підземного транспорту працюють дві топонімічні групи. Одна офіційна, при мерії, це міська робоча група з питань декомунізації. «У нас таких 163 вулиці, які однозначно потрапляють під дію закону про декомунізацію. Щодо 77 назв комісія звернеться за роз'ясненнями», – повідомив заступник міського голови Харкова Ігор Терехов.

Друга комісія – неофіційна, вона утворилась при об'єднанні «Просвіта» і діє у Facebook під назвою «Харківська топонімічна група». «У нас запропоновано 267 до перейменування, для понад 200 назв ми вже сьогодні маємо альтернативні», – розповіла координатор громадської топонімічної групи Марія Тахтаулова.

Перші і другі зустрілися наживо під час засідання міської робочої групи з питань, пов’язаних із виконанням закону про декомунізацію.

Підконтрольний «громадський» процес

Заступник міського голови Ігор Терехов, який координує роботу офіційної комісії, одразу продемонстрував, чиє слово тут буде вирішальним. Очільниками восьми робочих підгруп стали заступники міського голови, міські депутати, представники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і жодного голови підгрупи від опозиційної міській владі сили чи проукраїнських патріотичних громадських організацій. Ба більше, громадським обговоренням перейменувань вулиць опікуватиметься заступник міського голови Тетяна Чечетова-Терашвілі – дочка одіозного колишнього народного депутата від «Партії регіонів» Михайла Чечетова, який загинув у лютому цього року.

«Це дуже серйозна підгрупа, за якою буде проведення громадських слухань, роботи з людьми в районах міста Харкова, тому ми туди включили всіх голів райадміністрацій. І я пропоную, щоб цю підгрупу очолила Тетяна Михайлівна Чечетова-Терашвілі», – запропонував Ігор Терехов.

Ми бачимо сценарій великої вистави – громадський активіст

У перших організаційних кроках роботи міської групи з декомунізації Кость Черемський, член харківської топонімічної групи, вбачає повну підконтрольність владі.

За нас усе вже вирішено, канва і результат роботи комісії наперед відомий

«Ми бачимо сценарій великої вистави. У чому це полягає: за нас усе вже вирішено, фактично, канва і результат роботи комісії наперед відомий. Тому що громадські організації фактично були усунуті від роботи тієї комісії. На жаль, більшість складу комісії є функціонерами, які практично пов’язані інтересами з харківською міською радою», – висловив незадоволення Черемський.

Станція «Радянська» є символом країни рад – секретар топонімічної комісії

За попередніми підсумками інвентаризації, які оприлюднив Ігор Терехов, у місті зникне радянська символіка з 41 житлового будинку, офісного центру, навчального та медичного закладу. Демонтуватимуть шість пам'ятників та меморіальних дошок радянським діячам. Зміняться назви семи районів міста.

Великий резонанс у соцмережах викликала інформація від Ігоря Терехова про перейменування станцій метрополітену. Як він розповів, тільки дві станції потрапили у список перейменувань: станція «Метробудівників імені Ващенка» та «Імені Масельського».

Григорій Ващенко – міністр торгівлі УРСР, партійний діяч. Олександр Масельський був першим секретарем Валківського райкому партії і головою обласної державної адміністрації напочатку 90-х років 20-го століття. Масельського в Харкові згадують як справжнього патріота, мудрого керівника області, а тому низка громадських діячів Харкова збирається просити про збереження назви станції «Імені Масельського».

Міські чиновники готові залишити такі назви станцій підземки як «Радянська» та «Радянської армії».

Відповідальний секретар міської топонімічної комісії Олексій Хорошковатий цей факт Радіо Свобода пояснив тим, що назва «Радянська» – це символ наявності рад у різних місцевих органах влади, а станцію «Радянської армії» він викреслив зі списку на перейменування, оскільки Радянська армія визволяла Україну від «фашистсько-нацистських загарбників».

Секретар комісії вважає, що з цього приводу, а також щодо назв інших вулиць, як-то Другої п'ятирічки, яку він пов'язує з індустріалізацією, і аж ніяк не з Голодомором і політрепресіями 30-х, Пролетарської, проспекту 50-річчя ВЛКСМ потрібно звертатися за тлумаченням до Міністерства юстиції України, бо, на погляд Хорошковатого, закон про декомунізацію чітко не відповідає на запитання щодо подібних топонімів радянської доби.

Слово «радянський» потрапляє під заборону – юрист

Радіо Свобода звернулося за поясненнями до юриста Інституту національної пам'яті Сергія Рябенка.

«Станції «Радянська» та «Радянської армії», на мій погляд, мають бути перейменовані, тому що топонім «радянський» чітко пов’язаний або зі встановленням радянської влади на території України, якщо цей топонім з'явився в період до Другої світової війни, або з діяльністю радянської влади, зокрема, з діяльністю комуністичної партії. Тобто топонім «радянський» потрапляє під дію обмежень, які встановлюються законом про засудження комуністичного та нацистського режимів», – відповів на запитання Радіо Свобода Сергій Рябенко.

Вулиця Другої п'ятирічки – назва пов'язана з п'ятирічками в роки політрепресій

«Вулиця Другої п'ятирічки – назва пов'язана з п'ятирічками в роки політрепресій, – продовжує юрист, – до того ж, пов'язана, знов-таки, з діяльністю комуністичної партії. «Героїв праці» – якщо там немає слова «соціалістичної» чи «радянської», то, скоріш, не підпадає під закон».

Експерт переконаний, що з вулиць назавжди мають зникнути символічні згадки про тоталітаризм у пам'ятниках, меморіальних дошках партійним діячам та в назвах вулиць, і в цьому питанні «не може бути ніяких маніпуляцій у бік своїх політичних вподобань», – звертається юрист до харківської влади.

«Я можу зробити таке припущення, що це, з одного боку, саботаж виконання закону, який пов'язаний з політичними поглядами, можливо, окремих чиновників, а з іншого боку – це, можливо, взагалі небажання змінювати щось у місті, тобто вони знаходять формальні і неформальні зачіпки для того, щоб виправдати своє небажання щось змінювати і щось робити», – припускає юрист Інституту національної пам'яті України Сергій Рябенко.

Лідер з пропозицій – проспект Леніна

Ініціатори очищення України від радянської топоніміки переконані, що в пошуку нових назв для вулиць, проспектів, станцій метро, в установленні нових меморіальних дошок і пам'ятників вирішальну роль мають відіграти громади. Наразі представники громадської ініціативи «Харківська топонімічна група» через соцмережі ведуть народне обговорення можливих варіантів нових назв.

«Пропозиції від громади дуже різноманітні, включаючи ті, які, на жаль, на сьогодні, можливо, й не можуть бути ухвалені, але переважно пропонують повернення історичних назв вулицям. Також нам надсилають пропозиції з іменами персоналій, наприклад, архітекторів Ржепішевського, Михайловського, Петі, письменника Василя Мисика, письменника Івана Багряного, етнографа Гната Хоткевича, педагога Христі Алчевської тощо», – розповідає координатор громадської групи Марія Тахтаулова.

Ми пропонуємо включити до перейменування і Московський район, але, на жаль, ми навряд знайдемо в міській владі підтримку з цього питання

«Також ми пропонуємо включити до перейменування і Московський район, але, на жаль, ми навряд знайдемо в міській владі підтримку з цього питання, – додає вона. – Втім, у будь-якому випадку, сім районів підлягають перейменуванню: пропонують Фрунзенський район перейменувати у Немишлянський, таким чином повернути йому історичну назву, щодо центрального Дзержинського району – пропонують його зробити Науковим районом, Павлівським, тут багато пропозицій. Лідер з пропозицій – проспект Леніна, від екзотичних проспект Ленона – до проспекту Науки, бо тут багато розташовано університетів», – розповіла координатор громадської групи.

«Харківська топонімічна група» об'єднала представників проукраїнських патріотичних громадських організацій Харкова, а тому після обговорення нових топонімів у соцмережах активісти збираються передати пропозиції офіційній владі.

Ігор Терехов як людина, що відповідає в Харкові за процес дерадянізації, обіцяє повну відкритість, можливість широкого обговорення в кожному районі міста і, головне, чесні громадські слухання. Втім, якраз громадські слухання, які вміє влаштовувати міська влада за своєрідним сценарієм, і непокоять експертів та громадських активістів, бо всі згадують сумний досвід 2010 року: громадські слухання з приводу скандальної вирубки дерев у парку імені Горького. Тоді до приміщення, де проходили слухання, ще до їхнього офіційного відкриття були допущені представники комунальних структур та громадських організацій, тісно пов'язаних з інтересами мерії – результат був передбачуваним.

За нові назви можна голосувати – Мірошник

Ми не зможемо винести на обговорення сотні назв. Але є інші варіанти, як зробити консультації з громадськістю

«Головне питання – як це зробити. Якщо влада зробить так, як сама хоче, дасть нові назви від свого імені, то це знову буде незадоволення, протести, це буде неправильно, – коментує Ольга Мірошник, президент «Фонду місцевої демократії». – На мій погляд, громадські слухання тут не підходять. Чому? Тому що технологія громадських слухань така, що деякі питання можуть готуватися по кілька років. Ми не зможемо винести на обговорення сотні назв. Але є інші варіанти, як зробити консультації з громадськістю. Я пропоную діалоги і круглі столи. Давайте до великої зали запросимо науковців, істориків і запросимо жителів. Нехай вони почують одне одного. Але поки що я не бачила жодного такого круглого столу», – зауважує експерт.

«Ще одна моя пропозиція: у нас дев'ять районів у місті, і в кожному є центри адміністративних послуг – це зроблено при райвиконкомах. У приміщенні центрів можна розмістити спеціальні скриньки для голосування людей за пропозиції нових назв вулиць. Безумовно, має бути і голосування за нові назви на сайтах в інтернеті», – вважає Ольга Мірошник.

Ольга Мірошник запевнила Радіо Свобода, що готова стати організатором подібних публічних дискусій. А тим часом, від цього тижня у мерії 8 робочих підгруп починають дискутувати, укладати списки, вирішувати фінансові питання та організовувати дискусію про перейменування в загальноміському вимірі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG