Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:37

Архітектори, соціологи і художники із 9 країн працюватимуть в Маріуполі


«Ізоляція» запускає новий проект на Донбасі

Київ – 13 архітекторів, соціологів, урбаністів і художників із дев’яти країн два місяці працюватимуть у Маріуполі в рамках проекту фонду «Ізоляція». Назвали проект «Архітектура України», але запропонують прифронтовому місту ідеї стосовно багатьох проблем: від енергозбереження до адміністрування. При цьому запевняють, що прагнуть не стільки візуально змінити Маріуполь, скільки надихнути містян на власні ініціативи.

Навчити Маріуполь використовувати альтернативні джерела енергії збирається берлінська група архітекторів WOT TAK, учасники якої походять з України, Киргизстану та США. Вони побудують невеликий будинок-лабораторію, у якому застосують різні технології, серед яких і озеленення фасадів, і виробництва палива з водоростей, і грибна ферма у підвалі. Закінчити проект за два місяці навряд чи встигнуть, тому сподіваються на підтримку місцевих активістів.

Ми хочемо повернути людям автономію, щоб вони могли самі забезпечувати себе енергією за рахунок невеликих коштів»

«Ми думали, яка найважливіша проблема у кризових регіонів пострадянських країн? Що людина дуже залежить від зовнішніх структур. Ми хочемо повернути людям автономію, щоб вони могли самі забезпечувати себе енергією за рахунок невеликих коштів», – каже учасник групи Мітя Чуріков.

Світлана Демченко, інша учасниця проекту, виросла у Славутичі, підлітком з родиною емігрувала до США, вивчала архітектуру в Лондоні і тепер повернулася до України, щоб разом з маріупольцями переосмислити радянську спадщину. Її ідея пов’язана із будинками рад – адміністративними спорудами радянської доби.

Коли більшовики прийшли до влади, у них була ідея зробити будинки, де було б місце для переговорів між звичайними громадянами і чиновниками. Це була утопічна ідея, але архітектурні проекти 20-х років відтворили її. Ця архітектура має дуже специфічний вигляд

«Коли більшовики прийшли до влади, у них була ідея зробити будинки, де було б місце для переговорів між звичайними громадянами і чиновниками, щоб не було радикального поділу на владу і народ. Це була утопічна ідея, але архітектурні проекти 20-х років відтворили її. Ці спільні простори були з’єднані з кабінетами чиновників. Але коли до влади прийшов Сталін, він у буквальному сенсі обірвав цей зв’язок – прибрав приміщення, де могли збиратися робітники і просто звів фасади замість них. Ця архітектура має дуже специфічний вигляд і такі будівлі є по всій Україні. Навпроти них зазвичай стоїть пам’ятник Леніну», – розповідає дослідниця.

Зазвичай саме у будинки рад поступали вказівки з Москви. Світлана Демченко каже: хоче дослідити, як ці будівлі і взагалі зв’язки людей з міською владою функціонують тепер.

«Моя ідея у тому, що якщо ми більше не хочемо бути керованими з Москви і самостійно визначати своє майбутнє, то потрібно переосмислити ці приміщення і те, що взагалі для нас означає «владний фасад», – вважає вона.

Учасники проекту під час роботи у Києві

Учасники проекту під час роботи у Києві

Маріуполь обрали через брак низових ініціатив

У часи руйнувань важливо говорити про можливість побудувати нове, пояснює ідею «Архітектури України» директор з комунікацій фонду «Ізоляція» Анна Мєдвєдєва.

Архітектура – це не лише про планування і спорудження будівель, але й про те, як ти почуваєшся у певному середовищі. Для сходу це особливо актуально

«Архітектура – це не лише про планування і спорудження будівель, але й про те, як ти почуваєшся у певному середовищі. Для сходу це особливо актуально – де ти перебуваєш, яка твоя позиція і ідентифікація – усе це залежить від навколишнього середовища», – вважає вона.

Учасники проекту спершу проведуть польові дослідження у Маріуполі, а потім працюватимуть у Києві. Результатом «Архітектури України» має стати пересувна виставка з візуалізацією ідей учасників, які можуть реалізувати містяни. Куратори проекту Крістс Ернстсонс та Рік Роуботам кажуть: основна мета – змінити ідентичність міста.

«Коли ми говоримо про індустріальні міста, завжди стоїть питання: що робити з виробництвом – інвестувати у нього і подовжувати постачати вугілля або метал або вигадати нову ідентичність для цих міст. Ідентичність Маріуполя визначає завод і порт. Але йому доведеться протистояти їй, щоб розвиватися у сучасному світі», – вважають вони.

Проект «Архітектура України» пов'язаний із серією ініціатив «Зміна» фонду «Ізоляція». Маріуполь обрали для роботи саме через брак низових ініціатив, пояснює Анна Мєдвєдєва. Це пов’язано, насамперед, із структурою економіки міста. Якщо у Слов’янську, наприклад, ніколи не було великих підприємств, то у Маріуполі життя містян підпорядковується металургійному комбінату. Однак нині з’явилося більше людей, які підхоплюють ініціативи на місцях.

«У Маріуполі дуже добре чути, як бомблять, – каже Анна Мєдвєдєва. – Але ми вважаємо, що місту потрібні культурні ін’єкції, і «Архітектура України» – одна з них».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG