Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:34

Уряд виніс на розгляд парламенту законопроект, що пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу

Затриманих на гарячому хабарників суди не зможуть відпускати вже найближчим часом, обіцяють у парламенті. Найближчим тижнем Верховна Рада може ухвалити урядовий законопроект, який пропонує скасувати призначення застав для підозрюваних у корупційних діях. Утім, серед експертів є думка, що законотворці мають переосмислити всю правову конструкцію застави і привести її до європейських норм.

Кабінет міністрів виніс на розгляд Верховної Ради законопроект, яким пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо порядку встановлення застави у суді. Документ пропонує скасувати призначення застави для осіб, підозрюваних у корупційних діях. Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

Щодо прокурорів, у яких знайшли 500 тисяч доларів, тобто десь 11 мільйонів гривень, їм ставлять заставу 3 мільйони 200 тисяч гривень – це ж нонсенс!

«Шанси майже стовідсоткові за те, що він буде проголосований, бо ті події, які відбуваються із затриманими… Зокрема, щодо прокурорів, у яких знайшли 500 тисяч доларів, тобто десь 11 мільйонів гривень, їм ставлять заставу 3 мільйони 200 тисяч гривень – це ж нонсенс! Якщо в нього знайшли суму, то зрозуміло, що в нього десь у загашниках є не менше. Ставити йому таку заставу – це просто взяти з нього гроші, щоб він втік?» – обурюється Ємець.

Крім того, правоохоронні структури мають прискіпливіше вивчати діяльність суддів, які призначали для корупціонерів застави у рази менші за запропоновані прокуратурою, додає Леонід Ємець.

Запропоновані зміни є популістськими – правознавець

Микола Сірий

Микола Сірий

Утім, запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу є більше популістським, ніж правовим врегулюванням ситуації, принаймні з точки зору судової практики розвинених країн, наголошує правознавець Микола Сірий. За його словами, саме поняття застави в українському законодавстві сформульоване у спосіб, який не застосовується ні у європейських судах, ні у правовій системі Сполучених Штатів. Невірною є норма, за якою суддя, вирішуючи питання про взяття особи під варту, зобов’язаний одночасно визначити і розмір застави, стверджує Микола Сірий.

«Має бути процедура, що за затриманою особою, якій загрожує взяття під варту, зберігається право звернутися до суду з проханням залишити на свободі під заставу. І відносно корупціонерів, і відносно всіх інших випадків. Цей інститут має бути негайно виправлений, але виправлений не у той спосіб, на якому наголошують політики, а виправлений по суті», – зазначає Сірий.

«Вдосконалювати систему оцінки вартості життя чиновників»

Невірно унормований українським законодавством і порядок визначення розміру застави, продовжує правознавець. Її розмір повинен гарантувати, що підозрюваний не буде ухилятися від слідства і суду. Для цього розмір застави має виходити зі статків підсудного, тих, що можна оцінити. Щоправда Україна зі застосуванням такого підходу має проблему, визнає Микола Сірий.

Ми повинні вдосконалювати систему оцінки вартості життя чиновників і не йти у фарватері бурхливого політичного популізму

«Якщо люди живуть не за статками, які можна оцінити, а суттєво приховують статки, дійсно розмір застави може не відповідати. Але ми повинні вдосконалювати систему оцінки вартості життя чиновників і не йти у фарватері бурхливого політичного популізму», – каже правознавець Микола Сірий.

Тим часом в Україні активно обговорюють виправдання екс-ректора Податкової академії Петра Мельника. Ірпінський суд вирішив, що обвинувачення не надало достатніх доказів того, що Мельник вимагав хабар у 80 тисяч гривень за вступ до академії, при отриманні якого його і затримали у 2013 році. Суд також ухвалив рішення про скасування арешту з майна Мельника та повернення йому застави у розмірі 609 тисяч гривень. Після призначення застави Мельник втік з України у США і повернувся назад у 2014 році.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG