Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:55

Приватна гуманітарна допомога Донбасу опиняється на прилавках – Лисянський


«Звідси у нас і з’являються російські та білоруські товари»

Гуманітарна ситуація в Донецьку та Луганську напружена: медикаментів не вистачає, ціни залишаються високими, а доходи низькими та нестабільними. Про те, чого саме не вистачає, та як звичайні люди можуть допомогти тим, хто залишився на окупованій території, у програмі «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода говорили з представником організації «Східна правозахисна група» Павлом Лисянським та керівником фонду «Доброта» в Донецькій області Яковом Рогаліним.

Які найгостріші потреби жителів, що залишилися сьогодні без управління українського уряду в Донецьку і Луганську?

Павло Лисянський: У першу чергу, це продукти і медикаменти. Також існують проблеми з відсутністю правового поля на тих територіях, а також з наданням комунальних послуг: електроенергії, води, газу, світла.

Чи справді допомога з Росії надходить, і чи відповідає вона потребам жителів окупованих районів?

Гуманітарні конвої, які приходять з Росії, як правило, йдуть на забезпечення в'язниць. Також там працюють соціальні їдальні, медичні установи і школи

Павло Лисянський: За нашою інформацією, допомоги на всіх, звичайно, не вистачає. Ті гуманітарні конвої, які приходять з Росії, як правило, йдуть на забезпечення в'язниць, пенітенціарної системи. Також там працюють соціальні їдальні, медичні установи і школи. Усе це забезпечує гуманітарний конвой.

Приватна гуманітарна допомога переважно опиняється на прилавках магазинів

Та приватна гуманітарна допомога, яка повинна йти, надходить від різних осіб, і її на всіх не вистачає. Там існує велика корупція. Вся ця допомога переважно опиняється на прилавках магазинів. Звідси у нас і з’являються російські та білоруські товари. Це і є та гуманітарна допомога, яка продається, і хтось на цьому наживається. А люди голодують.

Яків Рогалін: У цьому аспекті я погоджуся. Дійсно, гуманітарні конвої з Росії, в основному, призначені для юридичних осіб, які займаються медико-соціальними установами: лікарні, школи, інтернати. Це стосується не тільки продовольства, а й будівельних матеріалів, і палива, і засобів для ремонту. В основному, це йде в розпорядження місцевих органів самоврядування. І вони займаються розподілом по вищезгаданих установах.

Допомогою у вигляді продуктових і медичних пайків фізичним особам в Донецькому регіоні займається, в основному, «Фонд Ріната Ахметова», а в Луганській області – інші волонтерські благодійні організації. Роздача допомоги ведеться, але, судячи з черг, вона є дуже потрібною.

В магазинах і на ринках є практично все. Ось цікавий феномен: економічна блокада в останні тижні ніяк не позначилася на асортименті

А людям потрібно те саме, що і в будь-якій області України: продукти харчування першої необхідності. Треба сказати, що в магазинах і на ринках є практично все. Ось цікавий феномен: економічна блокада в останні тижні ніяк не позначилася на асортименті.

Проте ціни, ймовірно, не відповідають цінам на українській території?

Ціни приблизно у два з половиною рази вищі, ніж «в Україні»

Яків Рогалін: Ціни приблизно у два з половиною рази вищі, ніж «в Україні». Наш фонд щодня слідкує за цінами. Один-два рази на тиждень ми виїжджаємо з Донецька в Маріуполь і Краматорськ, на українську територію.

Павло Лисянський: Ми також слідкуємо за цінами, але більше стежимо за меншими містами. Ми нещодавно закінчили аналіз цін на овочі і з'ясували, що вони в два-три рази вище. Огірки, наприклад по двадцять з чимось гривень, коли на ринку вони по шість. Та ж ситуація і з помідорами.

Якове, яка ситуація нині в окупованому Донецьку? Наскільки людям вистачає продуктів харчування?

Яків Рогалін: Я б оцінив ситуацію так: гірше, ніж хотілося б, але краще, ніж могло б бути, з урахуванням ситуації, яка посилюється. Я маю на увазі реальну економічну блокаду. Відверто кажучи, не тільки економічну, моральну та соціальну блокаду, але і блокаду елементарних людських прав.

Яких продуктів зараз в першу чергу не вистачає соціально незахищеним верствам населення? Хто про них піклується?

Після оголошення економічної блокади і скасування соціальних виплат кількість таких людей збільшилася до350 тисяч, серед яких близько 40 тисяч – діти. Це ось та нужденна група, в якої немає звичного стійкого доходу

Яків Рогалін: Здебільшого, фізичні особи. Після оголошення економічної блокади і скасування соціальних виплат кількість таких людей збільшилася до трьохсот п'ятдесяти тисяч, серед яких близько сорока тисяч – діти. Це ось та нужденна група, в якої немає звичного стійкого доходу. Вони не мають можливості навіть купувати, не те що отримувати безкоштовно. Однак, не все так погано. Звичайно, благодійні організації працюють, гуманітарні конвої роблять свій внесок, влада допомагає нужденним. Загалом, не байдикують.

Одна з проблем забезпечення лікарень та медичних установ ліками. Які основні потреби?

Дуже велика проблема з ліками від онкозахворювань. Бракує антибіотиків для операцій

Павло Лисянський: Дуже велика проблема з ліками від онкозахворювань. Бракує антибіотиків для операцій. Практично всі лікарні перебувають на волонтерському забезпеченні. З чим люди туди приходять, тим і намагаються лікувати. За весь цей час зарплатню лікарям дали два або три рази по тисячі-півтори гривень.

Павло Лисянський

Павло Лисянський

Бракує як препаратів загального характеру – антибіотиків і знеболювальних – так і для лікування специфічних хвороб. Наприклад, алергія, для лікування якої потрібен особливий препарат.

Як люди, що перебувають за межами окупованих територій, можуть допомогти тим, хто залишається сьогодні в блокаді?

Павло Лисянський: За потребами. Людина звертається до лікаря, а той бачить, що він не може надати людині необхідну допомогу. Тоді лікар дзвонить волонтерам і просить необхідні медикаменти.

– Тобто, в так званій «ДНР» немає безкоштовного забезпечення, вони не привозять ці ліки?

Павло Лисянський: У них немає на це коштів. Фактично, ці «республіки» побудовані на гуманітарній допомозі. Вони зараз, звичайно, ввели систему оподаткування, вони оббирають поборами підприємців, але цього вистачає лише на забезпечення апарату управління цих «республік».

Жоден з опитаних нами людей не отримав безпосередню медичну допомогу за рахунок волонтерів та гуманітарних організацій. Куди ж ідуть всі медикаменти?

Реально допомагає Червоний Хрест. Адже вони безпосередньо співпрацюють і видають, і вони це хоч якось контролюють

Павло Лисянський: Як я і казав, на прилавки. У нас діє блокада. Якщо і ввозять ліки, то дуже мало. Ось вони і опиняються на прилавках. Але я знаю, що реально допомагає організація Червоний Хрест. Від них люди отримують допомогу. Адже вони безпосередньо співпрацюють і видають, і вони це хоч якось контролюють.

Також на прикордонних українських територіях є низка організацій, куди люди приїжджають і можуть замовити допомогу. Наприклад, у Сєверодонецьку є «Корпус миру» – ціла мережа громадських організацій, де представлені різні фонди. Також це приймальні політиків. В Лисичанську приймальня народного депутата Палатного Артура Леонідовича. Туди люди приходять і звертаються зі своїми проблемами. Звичайно, це не ті обсяги, які хотілося б, але хоч щось люди отримують безпосередньо. Так само допомогу надає ООН.

Якове, а як у Донецьку отримують медичну допомогу?

Яків Рогалін: Особливо помітно допомога від People in Need – це чи не перша міжнародна організація, яка зацікавилася і активно стала діяти на нашій території. Міжнародна місія Червоного Хрест теж активізувалася, але занадто поступово. Найбільш помітна діяльність «Фонду Ріната Ахметова».

Наш фонд надає допомогу щомісяця. Зараз ми вийшли на обсяги приблизно в півмільйона-мільйон гривень на місяць. Потреби, звичайно, не відповідають нашим можливостям.

Скажіть, чи існує система контролю того, щоб звичайні люди отримували гуманітарну допомогу?

Яків Рогалін: Щомісяця фонд «Доброта» публікує вичерпні звіти, в яких вказана дата, сума допомоги, а також перераховано все, що було доставлено. Цю інформацію можна подивитися за всі роки діяльності нашої організації, аж до травня цього року. На сьогодні в шістдесяти містах і населених пунктах Донецької та Луганської області, які не контролюються Україною, допомогу отримали приблизно 180 медичних і соціальних установ. Інша справа, що ми не можемо так просто дізнатися, кому і скільки надають допомогу міжнародні організації. На жаль, їхні стандарти роботи не передбачають публікації звітів перед людьми.

Як люди, що перебувають за межами окупованих територій, можуть допомогти тим, хто залишається сьогодні в блокаді?

Безпечних способів передачі немає зовсім

Яків Рогалін: Безпечних способів передачі немає зовсім. Наш фонд – одна з п'яти організацій, яка має офіційний дозвіл з міністерства соціальної політики на ввезення гуманітарної допомоги на Донбас. І навіть ці абсолютно легальні поставки не можна назвати безпечними.

Але прості громадяни продовжують користуватися «мішковим» способом переміщення благодійних ресурсів з контрольованих в неконтрольовані області. Не варто забувати, що з далекого зарубіжжя йдуть посилки та грошові перекази. Проблема в тому, що вони вкрай ускладнені, і щоб «перетворити» грошовий переказ на ліки, продовольство або предмет першої необхідності, потрібно зробити досить непрості переміщення. Економічна блокада надзвичайно ускладнила цей процес.

Деякі лікарські засоби вимагають особливого транспортування. Наприклад, інсулін потрібно везти охолодженим. Тим паче, сильнодіючі препарати, які використовуються для наркозу

Деякі лікарські засоби вимагають особливого транспортування. Наприклад, інсулін потрібно везти охолодженим. Тим паче, сильнодіючі препарати, які використовуються для наркозу, не можна перевозити без спеціального дозволу контролюючих органів.

Павло Лисянський: Необхідно йти на контакт з правоохоронними органами, які здійснюють дозвільну систему у зоні АТО, і домагатися дозволу на безпечне транспортування на цю територію. Перевозити незаконно – не варіант. Можливими є лише легальні способи.

  • 16x9 Image

    Олексій Мацука

    Олексій Мацука – український журналіст, ведучий Радіо Свобода з 2014 року. У квітні 2014 року увійшов до списку «100 героїв інформації», вперше опублікованого організацією «Репортери без кордонів». У жовтні 2014 року Олексію Мацуці присуджено міжнародну премію International Press Freedom Award організацією «Канадські журналісти за свободу висловлювань» (англійською: Canadian Journalists for Free Expression).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG