Київ – Бюрократія у портах України зменшиться, транзит вантажів територією держави подешевшає, обіцяли в Міністерстві інфраструктури, презентуючи програму дерегуляції українського судноплавства. Ідеться про кілька мільярдів гривень на рік, які нині недоотримує українська економіка, зауважують урядовці. Експерти, які в цілому схвально оцінюють кроки з дерегуляції, попереджають: контролюючі органи чинитимуть опір, а компанії-перевізники можуть робити спроби використовувати інфраструктуру портів на зношення, не вкладаючи коштів у її відновлення.
Перевізники зможуть швидше оформлювати вантажі в українських портах, транзитери – зекономлять на портових зборах, і навіть власникам яхт буде дешевше пришвартуватися в Україні – обіцяє міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Уряд затвердив низку змін, які запропонувало міністерство, і які мають на меті системну дерегуляцію судноплавства в Україні, уточнив Пивоварський у розмові з журналістами.
«Ми зробили певні кроки, які європеїзують правила проходження вантажів. Відбудеться суттєве спрощення роботи бізнесу в портах, і буде суттєва економія для перевізників. Ці нововведення вб’ють корупційні схеми, які існували роками», – обіцяє міністр.
Основні зміни в роботі українських портів відбудуться упродовж півтора місяців, пояснює Андрій Пивоварський. Ідеться передовсім про зменшення портових зборів удвічі для транзитних перевізників. Через високі платежі та бюрократію значна частина транзиту до Білорусі та Казахстану іде в обхід України, і нині цю ситуацію можна виправити, очікують у міністерстві. Окрім того, перевірки на кораблях та контроль здійснюватимуть лише прикордонники та митники, вони відбуватимуться у стислі терміни, за принципом «мовчазної згоди».
До того ж, перевірка відбуватиметься не перед розвантаженням судна, а паралельно з ним, відтак транспортний потік прискориться, обіцяють в Мінінфраструктури. Що ж до інших контролюючих органів, то вони здійснюватимуть свої перевірки лише в окремих випадках, і лише на рівні документів, не відвідуючи судно. Все, що треба перевірити на борту, зроблять митники, ідеться в останніх рішеннях Кабміну. Що ж до перевірок «ізольованих» баластних вод, то їх взагалі заборонили. Дерегуляція торкнеться й інших напрямків судноплавства: так, для перевезень діють такі ж правила, що і до морських, а власники яхт зможуть швидше і дешевше проходити процедури в портах.
Пивоварський: за перевірки платитиме контролюючий орган, а не перевізник
Уряд змінює сам принцип перевірок суден, прибираючи першопричини корупції та бюрократії, пояснює Андрій Пивоварський.
«В найкращих світових практиках за контроль платить контролюючий орган. Якщо хочеш перевірити, якщо є великий ризик порушень – перевіряєш. Знайшов проблему (виписав штраф) – супер, скомпенсувалося! Не знайшов – оплатив організацію перевірки. І все!» – підсумовує міністр.
Нині вантажообіг в українських портах скорочується, свідчить і державна статистика, й інформація компаній-перевізників. В уряді впевнені, що дерегуляція здатна переломити цю тенденцію, оскільки вона мала позитивний результат в портах країн Балтії та в Румунії.
На українські порти очікує суттєве скорочення кількості контрольних процедур, повідомляють на сайті Мінінфраструктури. «Раніше оформлення судна здійснювалося на борту корабля щонайменше п’ятьма контролюючими органами і тривало кілька годин. Відтепер судновий агент матиме всі необхідні для оформлення документи завчасно, до моменту прибуття судна в порт. Сама перевірка здійснюватиметься у службовому приміщенні контролюючого органу», – ідеться на сайті відомства.
Така кардинальна зміна усуне вплив людського фактору, зекономить час і гроші, вважають в міністерстві.
Менше портових зборів, безкоштовні шлюзи і концесія на термінали портів?
Дерегуляція судноплавства і спрощення транзиту в Україні – це ті зміни, які дійсно здатні збільшити потік вантажів через державу, зазначив у коментарі Радіо Свобода експерт Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв.
Чому контейнерний транзит не йде до України? Саме через складне і довге оформлення. Тому портові збори – як експеримент – зменшуються вдвічіАндрій Ісаєв
«З-поміж перевізників давно обговорюється тема спрощення портового і митного огляду. Передовсім це вплине на зростання транзиту, оскільки експорт та імпорт у будь-якому разі йде через українські порти. Чому контейнерний транзит не йде до України? Саме через складне і довге оформлення. Тому портові збори – як експеримент – зменшуються вдвічі. Нині в Україні 7 портових зборів, це найбільше в регіоні. До прикладу: в Росії їх 6, в Туреччині – 4, у Латвії – 3. В підсумку на тонну вантажу перевізник в Україні переплачує один долар в порівнянні з розцінками в інших країнах Чорноморського басейну», – доводить експерт.
Водночас, за словами експерта, працівники контролюючих органів опираються нововведенням, пов’язаним із дерегуляцією.
«Опір системи є надзвичайно сильним. Наприклад, проби так званого «ізольованого баласту» (баластні води, які кораблі мають в трюмі, і які не контактують з морською водою – ред.) вже не беруть практично ніде в світі. Скасували ці проби й в Україні. Однак інспектори все одно намагаються піднятися на борт і провести перевірку», – визнає експерт.
Задекларованих кроків недостатньо для стимулювання судноплавства в Україні, наголошує Андрій Ісаєв. Так, щоб пожвавити перевезення вантажів річками, він радить скасувати збори з кораблів за проходження шлюзів, щоб за їхню роботу платили енергогенеруючі компанії.
Водночас директор Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Олексій Котлубай – проти того, щоб занадто підігрувати перевізникам, оскільки, на його думку, постійне прагнення бізнесу до здешевлення портових послуг може нашкодити інфраструктурі. За словами Котлубая, портові потужності не варто віддавати в концесію (тимчасове користування) великому бізнесу, оскільки в такому випадку компанія максимально виснажить обладнання порту, здешевлюючи свої перевезення. Концесія можлива лише тоді, коли інвестор будує нові потужності, підсумовує Котлубай.
Між тим, українськими портами зацікавилися закордонні інвестори, які мають намір добудувати їхні потужності, щоб обслуговувати власні вантажі.
Так, китайська компанія «Синвей Україна» зацікавилася морським портом «Південний». Представники компанії вже вивчають наявні потужності цього порту та можливості будівництва нових об’єктів.
