Ніна Сукач
Перехід із внутрішніх паспортів на ID-картки розпочнеться у 2016 році, повідомив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Такими є вимоги Європейського союзу для встановлення безвізового режиму.
Як виглядатимуть нові документи та хто їх виготовлятиме?
Зразок і технічний опис нового документа, офіційна назва якого «паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм», Кабмін затвердив цьогоріч у березні, а два місяці потому оприлюднив його. Нова картка буде такою:
Її розмір – лишень 54 на 85,6 міліметра, і міститиме вона два види інформації: візуальну (яку можна буде побачити неозброєним оком) та призначену для зчитування машиною.
На картці вкажуть звичайний перелік даних, як у традиційному паспорті, а за наявності закордонного документа – зазначать його номер.
А за допомогою чіпа зашифрують додаткову інформацію – про місце реєстрації, сімейний стан, відцифровані підпис та зовнішність власника.
Проте від чіпа можна відмовитися: «Особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від отримання такого паспорта, оформляється паспорт, що не містить безконтактного електронного носія», каже закон.
Міняти паспорт на картку необов’язково, втім, її видадуть у разі втрати паспорта і якщо людина отримуватиме паспорт уперше – тобто в 16 років.
Згідно з постановою кабміну, «персоналізація паспорта здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» із виготовлення цінних паперів».
Втім, у «Поліграфічному комбінаті «Україна», який друкує традиційні паспорти, стверджують: хоч підприємство має необхідне обладнання для виготовлення пластикових ID-карток, замовлення на них поки не надходило. Якщо воно і буде, то не раніше 1 січня 2016 року.
У світі картками не лише посвідчують особу, а й підписують документи
Електронні внутрішні паспорти діють у 90 країнах світу. Видають їх для надійності та зручності, адже вони компактні та менше псуються.
З 2002 року система ID-карток працює в Естонії. Естонська картка передбачає 4 сховища інформації: закордонний паспорт, в який ставляться візи, власне ID картка, цифрова ID для окремих послуг і мобільна ID з функцією електронного підпису. За функціонування цього документу відповідає Естонський сертифікаційний центр.
Кілька років тому такі ж картки, які називають «пірадоба», впровадили у Грузії. Їх там можна виготовити впродовж максимум 10 днів. Вони дозволяють не лише ідентифікацію особи й електронний підпис, а й здійснення фінансових операцій.
Спроба номер чотири
В Україні перехід на карткові паспорти анонсували уже кілька разів. Вперше – за часів президентства Леоніда Кучми. 30 квітня 2004 року він видав Указ про створення «Єдиного державного реєстру фізичних осіб» і заявив про наміри запровадження внутрішнього паспорта нового зразка – у вигляді пластикової картки. Його наступник, Віктор Ющенко, своїм Указом від 10 березня 2005 року анулював рішення свого попередника.
Того ж року Міністерство внутрішніх справ ініціювало виготовлення пластикової картки громадянина України із вшитим захищеним електронним чіпом, що мав містити номер, єдиний для використання як у податковій службі, так і в Пенсійному фонді. Але такі наміри очільника МВС Юрія Луценка наразилися на спротив правозахисників. Українська Гельсінська спілка з прав людини розпочала інформаційну кампанію щодо забезпечення приватності громадян. Правозахисники застерігали, що використання єдиного коду для накопичення даних про особу є небезпечним і стане можливим лише після виконання вимог для захисту персональних даних.
Втретє про пластикові паспорти заговорили в 2011 році. Тоді міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов оголосив, що ці документи українці матимуть уже в 2012-му. Закон ухвалили, проте довгоочікувані картки так і не впровадили.
Тож нинішня спроба запровадити пластикові паспорти – уже четверта. Цього вимагає ЄС – інакше українці не зможуть їздити до Європи без віз.
