Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:50

У Польщі придумали, як заохотити молодих вчених не їхати з країни


Колись це була допомога, щоб купити холодильник, а тепер ми намагаємося зробити з наукової кар’єри певний взірець життя – Вільк

Варшава – Упродовж 14 років 242 молодих польських вчених отримали солідну грошову підтримку від фонду, заснованого журналістами польського тижневика Polityka. Загалом часопис передав талановитим науковцям приблизно півтора мільйона євро. На межі 20-го і 21-го сторіччя, спостерігаючи за масовою еміграцією талановитих науковців за межі рідної країни, публіцисти впливого журналу забили на сполох. Вони звернулися до польських бізнесменів і банкірів, щоб ті допомогли фінансово підтримати здібну молодь, яка працювала в погано фінансованих вишах чи наукових центрах. Журналістка Ева Вільк, одна з ініціаторок програми «Залишіться з нами», розповіла Радіо Свобода про те, як виникала і розвивалася ця унікальна ініціатива.

У 2001 році при часописі Polityka створили стипендійний фонд для молодих вчених. Його завдання – переконати молодих науковців, що рішення залишитися у польських вишах не означає втрату контактів зі світовою наукою, а знаннями, здобутими в західних університетах, варто ділитися з молодшими колегами.

Ева Вільк каже, що найважчим періодом для молодих польських учених були 1990-ті роки, коли в польській державі здійснювався перехід від планової економіки до ринкової. Вона згадує: «Тоді багато молодих учених виїжджали, західні наукові центри запрошували їх до себе, та ще більше науковців ішли в бізнес, який тоді динамічно розвивався, чи у банківську сферу. Наприклад, у такій галузі науки як економіка майже ніхто не залишався, бо було дуже багато пропозицій праці деінде. Такі явища загрожували занепадом науки у багатьох сферах».

Молодих учених називали відчайдухами

Як пояснює Ева Вільк, девіз стипендійної програми – «Залишіться з нами!» – не означає, що молодих учених треба, так би мовити, закрити у їхній країні. Важко уявити сучасного науковця поза контекстом світової науки, без закордонних поїздок, стажувань, досліджень у західних лабораторіях. Проте, наголошує публіцистка, засновники стипендійної програми дуже хотіли, щоб молоді вчені залишалися у зв’язку з польськими вищими школами та науковими центрами.

Цих молодих польських науковців назвали відчайдухами, тому що рішення працювати у польській науці на той час вимагало від вченого великої рішучості. Зарплати були просто фатальні

«Коли ми розпочинали реалізацію цієї ідеї, у нас був досить відчайдушний настрій, ми навіть цих молодих польських науковців назвали відчайдухами, тому що рішення працювати у польській науці на той час вимагало від вченого великої рішучості. Зарплати були просто фатальні, їх ледь вистачало на убоге життя, тож ми хотіли наголосити на нашій солідарності з тими людьми, які залишаються в науці. Щоб вижити, вони мусили займатися підзаробітками, так званою халтурою, наприклад, займалися репетиторством, але це в найкращому випадку. Траплялося, що це була фізична робота» – каже журналіст.

Як розповіла Ева Вільк, спершу, в складні для польскої науки роки, стипендія часопису Polityka мала, так би мовити, соціальний характер.

Стипедія мала характер одноразової допомоги, щоб ці люди могли купити холодильник, взуття для дітей, комп’ютер

«Спочатку це була оригінальна стипедія, несхожа на інші, вона мала характер одноразової допомоги, щоб ці люди могли купити холодильник, взуття для дітей, комп’ютер. Ми діяли трохи за принципом «забрати у багатих, віддати бідним». Ми переконали різних партнерів з бізнесу, з банків, щоб вони підтримали програму. Ми створили фонд при нашому тижневику. І всі гроші до копійки, які ми отримали, розподіляли між стипендіатами. Навіть кількість стипендіатів була пропорційною до суми грошей, які нам вдалося зібрати у конкретному році», – розповіла Ева Вільк.

Талановий молодий вчений – це зірка

Згодом, водночас із покращенням економічної ситуації в Польщі, концепція стипендійної програми «Залишіться з нами» змінилася. Тепер щороку стипендію на суму, еквіваленту 10 тисячам доларів, отримують 5 молодих науковців за особливі досягнення у різних галузях науки, а ще 10 вчених – по 3 тисячі.

Розподілом стипендії займається конкурсна комісія до якої входять відомі польські вчені та публіцисти. Ева Вільк наголошує на тому, що стипендійна програма – це також піднесення престижу праці науковця.

Ми намагаємося одним пострілом вбити двох зайців – зробити з наукової кар’єри певний взірець життя

«Тепер щороку ми вибираємо п’ятьох лауретів, про яких спільно з телебаченням знімаємо фільми, робимо з ним інтерв’ю, інакше кажучи, ми намагаємося одним пострілом вбити двох зайців – зробити з наукової кар’єри певний взірець життя. Можна сказати, що ми робимо з цих молодих науковців зірок, героїв, і це якоюсь мірою нам вдається», – пояснює вона.

Як наголосила публіцистка, суспільне визнання для молодого вченого не менш важливе, ніж грошові премії. Сьогодні один із колишніх стипендіатів часопису Polityka сам фінансує одну зі стипендій для молодих учених.

За кілька років свого існування наукова стипендія часопису Polityka стала настільки відомою і престижною, що на неї звернули увагу польські політики. В урочистостях вручення стипендії бере участь міністр науки і вищої школи. У цьому міністерстві не приховують, що саме формула конкурси «Залишіться з нами» надихнула польський уряд на створення механізмів, які підтримують діяльність молодих учених.

Тепер щонайменше 20 відсотків коштів, які розподіляє це міністерство, потрапляють до молодого покоління польських науковців. Якщо кілька років тому міністерство надавало не більше 10 стипендій для молодих учених, то сьогодні їх понад півтори сотні. Щоб наголошувати на проблемах цієї категорії науковців, при міністерстві науки створили Раду молодих вчених, яка рекомендує міністрові, як саме сприяти молодій генерації польських науковців.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG