Доступність посилання

logo-print
02 грудня 2016, Київ 20:24

Війна руйнує екологію Донбасу ‒ експерт


Обстріли призводять до забруднення ґрунтів, на усій території, окупованій сепаратистами, не діють комунальні очисні споруди ‒ Тимочко

Збройне протистояння на Донбасі впливає не лише на людей та міську інфраструктуру. Під ударом ‒ і екосистема регіону. За оцінками експертів, в результаті бойових дій на сході України заповідним об'єктам завдано збитків, як мінімум, на 14 мільярдів гривень. Очевидно, що конфлікт несе загрозу для екосистем, водних ресурсів та сталого розвитку в цілому. Затоплення шахт, обстріли хімічних підприємств, що тягнуть за собою викиди хімічних речовин і загострення санітарно-епідеміологічної ситуації, створюють реальну загрозу екологічної катастрофи. Детальніше про шкоду навколишньому середовищу в умовах війни у програмі «Донбас. Реалії» говорили із головою Всеукраїнської екологічної ліги Тетяною Тимочко.

Чи достатньо часу влада України приділяє екології держави в умовах війни?

‒ Ситуація дуже складна, і є певна загроза навколишньому середовищу під час воєнних дій. Вони не тільки руйнують життя людей та будинки, в яких вони живуть, але й природні екосистеми. Війна не розбирає, куди падають снаряди, але коли ми говоримо про екологічно небезпечні об’єкти, такі як Авдіївський коксохімічний завод, то ми глибоко переконані, що російські терористи свідомо нищать такі важливі підприємства. Вони ‒ містоутворюючі з огляду на фінансову ситуацію, вони дають робочі місця людям, які мешкають в регіоні. Крім цього, це серйозна загроза для довкілля, тому що під час роботи цього підприємства утворюються шкідливі речовини, такі як діоксид сірки, оксид азоту і вуглецю (чадний газ ‒ ред.), бензол, ціанистий водень (синильна кислота ‒ ред.). Зараз ці викиди відбуваються через системи очищення, через фільтри.

Знищення та руйнування цих систем призведуть до того, що ці речовини попадуть прямо у навколишнє середовище. Крім цього, газогін або аміакопровід ‒ також складні та серйозні об’єкти з огляду на їхню екологічну небезпеку. Ми пам’ятаємо аварію на заводі «Стирол» ще до війни (у 2013 році ​‒ ред.), коли після розриву аміакопроводу і попадання його у навколишнє середовище навіть загинуло кілька людей. Це була дуже серйозна екологічна аварія. І зараз подібна аварія може статися і на Авдіївському коксохімічному підприємстві.

Горлівський «Стирол» (фото до початку бойових дій)

Горлівський «Стирол» (фото до початку бойових дій)

Потрапляння неочищених промислових стоків в навколишнє середовище може призвести до забруднення водних артерій, з яких люди беруть воду для пиття

Але враховуючи те, що і до війни Луганська і Донецька області були насичені такими підприємствами, діяльність яких впливала на стан довкілля, то їхня зупинка або руйнування становлять серйозну загрозу. Зокрема, для водних об’єктів, оскільки потрапляння неочищених промислових стоків в навколишнє середовище може призвести до забруднення водних артерій, з яких люди беруть воду для пиття. Адже більшість підприємств Донбасу скидають ці стоки саме у водні об’єкти. Влітку та восени минулого року попадання промислових стоків було, наприклад, у Сіверський Донець. І це становило загрозу для водопостачання.

Бомбардування призводить до забруднення ґрунтів, навіть до їхнього фізичного руйнування

Крім того, ми бачимо тотальне забруднення ґрунтів відходами промислових підприємств. Адже вони складалися в хвостосховище, гальванічні басейни також розташовувалися на території цих об’єктів. Крім цього, саме бомбардування призводить до забруднення грунтів, навіть до їхнього фізичного руйнування. Значна частина посівних площ зруйнована, і невідомо, коли вони зможуть відновитися.

‒ А яка ситуація з вугільною промисловістю? Я знаю, що сепаратисти затоплюють шахти. Які можуть бути наслідки цього?

Сім державних шахт зупинено з огляду на воєнні дії, більше тринадцяти приватних підприємств припинили своє існування

‒ Ситуація з вугільними шахтами не є уже віртуальною. Коли на початку 90-х років економічна ситуація погіршилася, це вплинуло на зупинку підприємств вугільної галузі, тоді уже і відбулося затоплення шахт. І вода, яка постійно поступала у підземні горизонти, не викачувалася. Затоплення шахт призвело до підйому ґрунтових і підземних вод, затоплення родючих земель і населених пунктів. В підвалах помешкань з’явилася вода, тому частина помешкань була покинута людьми. Затоплення шахт призводить до руйнування інфраструктури. Ми знаємо, що сім державних шахт зупинено з огляду на воєнні дії, більше тринадцяти приватних підприємств припинили своє існування. А припинення діяльності шахти призводить до зупинки обладнання, яке відкачує воду.

Діючі шахти дійсно могли б стати не тільки джерелом добування вугілля, але й метану, який міг би стати альтернативою. Такі випадки також були. У 2008-2009 роках на кількох шахтах Донбасу було включене спеціальне обладнання з видобування та обробки шахтного газу метану, який став джерелом опалення для цілих населених пунктів. Але, на жаль, затоплення шахт може призвести до негативних наслідків у цьому регіоні. Підтоплення значної частини території Донбасу призведе до виключення значних територій з господарського обігу.

‒ Чи безпечно сьогодні купатися у морській воді на окупованій території?

Значна частина очисних споруд під час воєнних дій зруйнована

‒ І до війни узбережжя Азовського моря саме Донецької області не було безпечним з огляду на скиди забруднюючих речовин промислових та комунальних підприємств, які не мають очисних споруд. Значна частина цих очисних споруд під час воєнних дій зруйнована. І нині немає інформації про стан морської води та якість узбережжя. Існує небезпека отруєння після купання в такій воді.

Ми бачимо навіть елементи такого біологічного забруднення: дохла риба плаває, вода каламутна. Це свідчить, що ніхто не контролює якість води. Уряд України уже рік тому видав постанову «Про припинення діяльності органів державної влади України на окупованій території». Там нині органів місцевої влади не існує, які б відповідали за стан довкілля. І на сьогоднішній день ми можемо говорити про контроль навколишнього середовища лише на тій території Донбасу, де функціонують органи державної влади.

‒ Чи відомо Вам про втілення у життя намірів Міністерства екології про створення робочих додаткових одиниць, які б моніторили ситуацію на Донбасі?

Міністерство екології та природних ресурсів взагалі не приділяє уваги стану навколишнього середовища на окупованих та наших територіях

‒ Я можу сказати, що Міністерство екології та природних ресурсів України та його керівництво взагалі не приділяє уваги стану навколишнього середовища на окупованих та наших територіях. Ми не можемо відкинути окуповані території, оскільки там теж живуть українці, які люблять свою країну. І ми мусимо здійснювати моніторинг усіма можливими засобами на територіях, підконтрольних українській владі та непідконтрольних. Ми як громадська організація, маючи осередки у довоєнний час на усій території Донбасу, знаходимо шляхи зв’язку з нашими активістами, які в силу обставин залишаються на тій території, і ми складаємо повну картину і бачимо яка є шкода довкіллю.

‒ Про яку саме шкоду йде мова?

На усій території, окупованій сепаратистами, система очисна не діє

‒ Ми фіксуємо кількість підприємств, які зупинилися, зокрема, хімічної та металургійної галузі, які впливали на стан довкілля. Ми контролюємо діяльність комунальних очисних споруд. І я можу сказати, що на усій території, окупованій сепаратистами, ця система очисна не діє. Чого лише вартий Луганський полігон відходів, який до війни був зданий як зразково-показовий об’єкт сучасний збереження, утилізації та побутових відходів. Зараз ця система не працює. І величезними зусиллями державних адміністрацій в Донецькій і Луганській областях, зокрема, департаменту екології природних ресурсів, вдається збирати інформацію.

Утім, ми переконані, що держава повинна створити спеціальні преференції для підприємств, які на нашій території функціонують. Для того, щоб екологічний податок, встановлений для підприємств-забруднювачів навколишнього середовища, залишався на ньому, щоб вони використовувати ці природоохоронні кошти безпосередньо на підприємстві для очищення території і для встановлення додаткових фільтрів, або для відновлення інфраструктури.

‒ Чи може впливати екологія в умовах війни на здоров’я людей на окупованій території?

‒ Забруднення навколишнього середовища напряму впливає на санітарно-епідеміологічну ситуацію і, зокрема, на людей, які живуть у цих умовах. У різні пори року є різні загрози. Зокрема, взимку у бомбосховищі люди хворіли через недостатню кількість ліків, задушливе повітря, недостатню кількість води, щоб обробити ці приміщення. Влітку інші проблеми.

Минулого року це було забруднення Сіверського Донця. Навіть до війни річка не мала достатню кількість води. Сіверський Донець бере початок в Росії, тече Харківською, Луганською і Донецькою областями, а потім знову повертається в Росію. Три роки тому навіть зверталися до уряду Росії і їхні водосховища відкривали, щоб наповнити якусь частину ріки? аби не зупинялися потужні промислові підприємства, зокрема, і питне водопостачання.

Зменшення водності у Сіверському Донці призводить до загрози водопостачанню

Цього літа така ж приблизна ситуація. Зменшення водності у Сіверському Донці призводить до загрози водопостачанню, а уповільнення руху води призводить до її застоювання, замулювання та утворення там різного роду інфекцій. Тому купання у такій воді є небезпечним для здоров’я. Тим паче, що ситуація зі збиранням відходів є катастрофічною на окупованій території. Там припинили діяльність комунальні служби у повному обсязі. Війна призвела до зупинення повністю системи, яка функціонувала і в Луганській, і в Донецькій областях.

  • 16x9 Image

    Олексій Мацука

    Олексій Мацука – український журналіст, ведучий Радіо Свобода з 2014 року. У квітні 2014 року увійшов до списку «100 героїв інформації», вперше опублікованого організацією «Репортери без кордонів». У жовтні 2014 року Олексію Мацуці присуджено міжнародну премію International Press Freedom Award організацією «Канадські журналісти за свободу висловлювань» (англійською: Canadian Journalists for Free Expression).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG