Двох років санкцій достатньо для повернення в Україну злочинних активів – заступник генпрокурора

Тимчасове блокування досьє Віктора Януковича на сайті Інтерполу не завадить його затриманню – так само, як і поверненню в Україну незаконно набутого колишнім президентом багатства. Про це в інтервʼю Радіо Свобода сказав заступник генерального прокурора України Віталій Касько, який також очолює міжвідомчу групу з повернення в Україну незаконних активів колишніх високопосадовців. За його словами, повернення таких активів є справою дуже тривалою, але українська сторона робить все необхідне для того, щоб повернути державі «брудне» багатство оточення Януковича.

– Інтерпол заблокував досьє Віктора Януковича на своєму сайті. У базі Інтерполу Янукович фігурував за підозрою у привласненні, розтраті майна, вчинених в особливо великих розмірах або організованих групою. Ви можете пояснити, як це сталося? Чи винна в цьому Генеральна прокуратора?

– Ми самі були щиро здивовані таким рішенням Інтерполу. Я можу розповісти передісторію спілкування з Інтерполом з цього питання. Орган слідства, який відповідає за підготовку документів щодо розшуку, підготував все необхідне. Йшлося дійсно про підозру в розкраданні державних коштів – так звану справу «Укртелекому». Ці документи через МВС були відправлені в Ліон, в центральний офіс Інтерполу. Всі документи були перевірені там всіма комісіями Інтерполу, було ухвалене рішення про виставлення червоної картки, про оголошення Віктора Януковича у міжнародний розшук.

Тобто всі процедури були дотримані, українською стороною було надано всі необхідні документи, жодних питань від Інтерполу до цих документів чи будь-якого іншого плану не було. Тому для нас це (рішення заблокувати досьє Януковича на сайті – ред.) було щирим здивуванням.

На даний момент ми можемо це пояснити. Наскільки я розумію з позиції Інтерполу, адвокати Віктора Януковича звернулися до суду в Ліоні. (Водночас, це досить дивно, оскільки, наскільки я розумію, суд в Ліоні не має підсудності щодо дій Інтерполу як міжнародної організації.) У відповідь на це Інтерпол для подальших перевірок вирішив тимчасово зупинити, скажімо так, демонстрацію для інших країн на сайті того факту, що Віктор Янукович перебуває у міжнародному розшуку.

Це дуже складне юридичне питання. Не можна сказати, що він знятий з міжнародного розшуку. Тому що рішення про оголошення в міжнародний розшук є. Рішення Інтерполу з цього приводу є. Просто на даний момент червона картка невидима на сайті Інтерполу, і ними проводиться додаткова перевірка. Ми звернулися до Інтерполу і попросили надати пояснення з цього приводу. Сподіваємося, що найближчим часом такі пояснення надійдуть і карта з’явиться на сайті Інтерполу знову.

– Чи це означає, що Інтерпол на даному етапі не координує міжнародний розшук Віктора Януковича?

– Це не зовсім так. Якщо Віктора Януковича затримають в одній із країн-учасниць Інтерполу, ми в двосторонньому порядку будемо вирішувати питання про екстрадицію. Тобто між тим фактом, про який Ви сказали, і фактичним розшуком чи не розшуком Януковича немає прямого зв’язку.

– Наскільки я зрозуміла з повідомлення на сайті Генеральної прокуратури, Інтерпол переглядатиме це рішення щодо повернення досьє Януковича на свій сайт наприкінці вересня. Чи той факт, що до кінця вересня досьє Януковича буде закритим, якось завадить Вам у поверненні незаконно здобутих ним активів?

– Це жодним чином не пов’язано. Що стосується виставлення червоної картки і повернення активів, тут прямого зв’язку немає.

– Коли ми говоримо про активи, здобуті незаконним шляхом колишнім президентом Віктором Януковичем, про які масштаби йдеться? Які це суми грошей? Яке майно?

– Я думаю, на це питання краще за все відповість слідство у справі. До моєї компетенції не належить проведення розслідування у справі Віктора Януковича чи інших колишніх високопосадовців. Це компетенція Головного слідчого управління СБУ. Багато активів було заарештовано слідчими в рамках кримінального провадження в Україні і багато активів за нашим сприянням було заморожено закордоном, зокрема, в європейських країнах.

– За сприяння Генпрокуратури?

– За сприянням міжнародного департаменту (Генеральної прокуратури – ред.) і наших іноземних колег в першу чергу. Це було зроблено досить швидко, це було зроблено завдяки санкціям ЄС і Швейцарської Конфедерації, завдяки сприянню наших американських колег. Але санкції, які застосовані в Європі, в Швейцарії – це рішення політичне, адміністративне. Це є тимчасовий захід, який надає можливість країні, в даному випаду Україні, швидко та якісно провести розслідування і накласти відповідні арешти в рамках своїх кримінальних проваджень.

Тому тут головне, щоб слідчі Генеральної прокуратури провели це якісне розслідування, отримали в українських судах ухвалу про накладення арешту, і ці кошти були б арештовані вже не у рамках адміністративних санкцій ЄС, а у рамках українських кримінальних проваджень. Після цього ми очікуємо вироків українських судів. Оскільки злочини, у яких підозрюється більшість із цих осіб, – це злочини корисливі, відповідно, санкції статей Кримінального кодексу передбачають можливість конфіскації. Прокуратура буде домагатися рішення суду про конфіскацію цих активів, і ці рішення – точніше, вироки судів – після того, як вони набудуть чинності, будуть направляти закордон у порядку, передбаченому міжнародними договорами. Відповідні країни будуть звертати ці вироки до виконання, якщо це відповідатиме їхньому національному законодавству, звертати в свою користь. Після цього будуть переговори між урядом цієї країни і України і будуть укладатися угоди про розподіл активів.

– Тобто процес це надзвичайно тривалий.

– Це надзвичайно складний і тривалий процес. Я неодноразово наводив справу Лазаренка як приклад. Донині – а Ви памʼятаєте, як давно це було – донині ми проводимо консультації, слідкуємо, співпрацюємо з американською стороною, і залишки цих активів до цього часу залишаються у Сполучених Штатах. За найкращими оцінками, ще півтора-два роки потрібні для того, щоб оці залишкові кошти в Україну репатріювати.

– Але все одно, погодьтеся, виникає питання: що вдалося зробити за цей проміжок часу? Ви прийшли в Генеральну прокуратуру після подій Євромайдану, ще за в.о. генпрокурора Махніцького. Минуло півтора року. Що вдалося зробити? Кого конкретно з колишніх високопосадовців, з осіб, наближених до Януковича, торкнулися ці дії?

– Я можу надати повний звіт про те, що було зроблено в межах моєї компетенції. Це повне сприяння органам слідства в поверненні активів кримінально-правовими засобами. Ми уклали договори з нашими колегами з міжнародних організацій, які професійно займаються поверненням активів. В Головному слідчому управлінні постійно перебувають експерти Центру з повернення активів Базельсьского інституту управління, ми співпрацюємо з програмою StAR Світового банку – вони є в повному розпорядженні слідчих. Так само, в повному розпорядженні слідчих є агенти ФБР, які займаються цим питанням, британські правоохоронці, інші експерти, які їм потрібні. Тобто ми надали повне сприяння нашим слідчим підрозділам.

У межах своєї компетенції я займаюся представництвом інтересів держави в судах – адміністративних, цивільних, господарських. Ми використовуємо тут так звані цивільно-правові засоби повернення активів. Ви коли ставили питання, говорили про незаконні активи. В цьому порядку ми маємо можливість повертати активи, здобуті незаконним шляхом. Коли йдеться про активи, здобуті злочинним шляхом, то потрібен вирок суду. Потрібне результативне слідство, засудження, вирок з конфіскацією, який звертається до виконання.

Слідство від мене не залежить: воно працює автономно, я можу лише надавати слідчим якісь рекомендації, і вони не зобов’язані їх виконувати. В сфері представництва інтересів держави ми повернули дуже багато активів: на великі суми коштів, велику кількість гектарів землі, починаючи від земель Сухолуччя, Межигір’я, величезних маєтків колишніх високопосадовців, які були записані або на них, або на членів їхньої родини. Багато з цих активів – і земель, і родовищ корисних копалин, і заводів, і корпоративних прав – повернуті державі.

– Ви можете назвати конкретні прізвища, кого Ваша діяльність, діяльність Ваших підлеглих вже торкнулася?

– Звичайно. Це фактично більшість із тих колишніх високопосадовців, які є в санкційних списках ЄС. Це активи і Віктора Януковича-старшого, і Арбузова, і братів Клюєвих, і Богатирьової, і Азарова. Більше того, ця робота триває і зараз. Щодо Межигіря-2, яке пов’язують з Юрієм Іванющенком, тривають судові процеси, ми відстоюємо позицію про повернення відповідних земель до власності держави. В багатьох випадках у нас вже є кінцеві рішення, включно з рішеннями Верховного суду. У багатьох справах вони перебувають на різних стадіях розгляду: у різних судах, у різних інстанціях. Але наша позиція така, що ми будемо йти до кінця і доводити свою правоту.

Крім того, ми працюємо в рамках міжвідомчої робочої групи з повернення активів, де маємо можливість рекомендувати парламенту через Адміністрацію президента – оскільки президент має право невідкладної ініціативи внесення законопроектів на розгляд парламенту – зміни до законодавства, які сприятимуть поверненню активів. Ми підготували вже чотири такі концептуальні законопроекти.

Наведу приклад останнього з них. Ми підготували зміни до Кримінального процесуального кодексу, які передбачають два основні, фундаментальні моменти. Перший: чинний КПК не дає можливості арешту майна за відсутності на даний час у провадженні підозрюваного чи обвинуваченого. Досить часто такі ситуації трапляються, коли підозрюваного, обвинуваченого немає на цій стадії провадження, але очевидно, що вчиняється кримінальне правопорушення, вчиняється злочин, і слідчий прокурор бачить, що певні активи пересуваються, наприклад, шляхом банківського переказу. І тому, очевидно, є потреба арешту таких активів, якщо прокурор доведе певні обставини. Ми запропонували внесення таких змін до КПК. Другий важливий момент: ми запропонували змінити КПК таким чином, що можна буде накладати арешт не лише на майно підозрюваного-обвинуваченого, але й на майно інших осіб. Ви знаєте, що досить часто українські високопосадовці оформлюють майно на близьких родичів, водіїв тощо. В цьому випадку прокурору потрібно буде довести, що хоча формально майно записане на іншу особо, але де-факто воно є власністю підозрюваного-обвинувачуваного. На жаль, чинний КПК такої можливості не передбачає. Відповідно, це важливе положення. Якщо парламент піде нам назустріч і внесе такі зміни, то тим самим органам слідства буде набагато легше працювати в плані повернення активів.

Є три інші законопроекти, які ми вважаємо важливими в цій сфері. Поки що вони не внесені, на жаль, на розгляд парламенту, але ми на це дуже розраховуємо.

– Ці особи, про яких Ви згадали, якось реагують на те, що Ви робите, з-закордону, де вони перебувають? Намагаються чинити перепони тому, щоб те чи інше їхнє майно не арештовувалося?

– Звичайно. Всюди, де ми намагаємося працювати, якими б методами ми не працювали (чи цивільно-правові, чи адміністративно-правові, міжнародні), всі ці дії оскаржуються. В кожному процесі щодо повернення земель, родовищ, нерухомості в Україні – такі справи доходять до Верховного суду. Що це означає? Що друга сторона подає апеляцію, касацію, тобто вона йде до кінця.

Теж саме стосується і міжнародних інституцій. Ви знаєте про те, що в Європейському суді в Люксембурзі розглядаються позови до Європейського Союзу з боку деяких українських колишніх високопосадовців: вони вимагають скасування санкцій. Було б дуже дивно, якби цього не робилося. Зрештою, це право кожної особи – використовувати правові засоби, які вона має за законом. Тому тут дивуватися не варто.

– Щодо санкцій Європейського союзу: після першого року дії санкцій кількість осіб у списку ЄС зменшилася. Це теж був один із приводів для критики на адресу Генеральної прокуратури. Поясніть, будь ласка, чи означає те, що чотири особи прибрали з цього санкційного списку, що Генеральна прокуратора, правоохоронні органи України не надали достатніх доказів провини цих людей?

– Санкції ЄС – це є не юридичний інструмент, а радше адміністративний чи політичний. ЄС при застосуванні санкцій – які, до речі, були застосовані ще до того, як я почав працювати в органах прокуратури, – виходив із певних критеріїв. Йшлося про розкрадання державних коштів колишніми високопосадовцями. І інформація, яка повинна була бути надана органами слідства, мала відповідати цим критеріям. У якихось кримінальних провадженнях такі критерії були дотримані, і, відповідно, санкції збереглися. У якихось вони були дотримані, але, тим не менш, ЄС ухвалив, повторюю, політичне рішення не продовжувати санкції щодо цієї особи. У якихось ці критерії не були дотримані. Наприклад, у справі Олексія Азарова. Наскільки я пригадую, йому було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні. Незаконне збагачення – це є кримінальне правопорушення, яке не відповідає критеріям, які вимагалися для санкційного режиму ЄС, тому що воно не означає автоматично, що йдеться про незаконне збагачення шляхом розкрадання державних коштів. Потрібно було навести докази того, що мало місце розкрадання державних коштів, і саме вони були вивезені.

З іншого боку, мені дуже б не хотілося, щоб Генеральна прокуратура перетворилася в орган, який, скажімо так, підлаштовує або збирає докази під певну необхідність. Це, як на мене, було характерне більше для попередньої влади, коли за режиму Януковича Юлію Тимошенко, Юрія Луценка переслідували, порушували проти них кримінальні провадження, і докази збиралися для того, щоб їх, як пізніше з’ясувалося, незаконно засудити. У нашій ситуації, чи було слідство достатньо активним для того, щоб розібратися, зібрати докази, – тут, мабуть, потрібно оцінювати комусь, хто має стосунок до слідства. Мені важко про це говорити. Але ще раз повторюю: на мою думку, було б дуже дивно, якби в усіх випадках – 22 з 22-х (осіб, які були в переліку від початку – ред.) критерії збіглися б. Це, мабуть, свідчило б про те, що докази збираються під ці критерії.

– Але дивіться: з цього списку, там зараз 17 людей (ЄС не продовжив дію санкцій щодо 4 фігурантів списку, а також прибрав із нього Віктора Януковича-молодшого після звістки про його загибель – ред.), по декому з колишніх високопосадовців санкції переглядатимуться раніше, ніж щодо решти. Від чого це залежить?

– Це залежить якраз від того, що санкції ЄС – це політичне рішення. Дуже багато факторів впливає. Всі представники країн-членів ЄС мають одноголосно ухвалити рішення про застосування, продовження чи непродовження санкцій до тієї чи іншої особи. Взагалі-то, санкційний режим ЄС – це новинка для самого ЄС: немає ще достатньо налаштованої, усталеної практики. Україна, здається, якщо я не помиляюся, третя країна, щодо представників якої ЄС взагалі почав застосовувати цей режим. Немає практики Люксембурзького суду з цього приводу. Тому ЄС застосовує ці санкції і продовжує їх дуже обережно.

Я їх можу зрозуміти. Ще раз повторюю: це – політичне рішення. Кожен представник ЄС має проголосувати «за». Якщо хоча б одного не переконають в тому, що потрібно продовжувати санкції або застосувати, вони не будуть застосовані. Це і є відповідь на Ваше запитання. Прорахувати стовідсотковий результат неможливо. Тим не менш, якщо Ви пригадуєте минулорічні події, буквально щодва тижні в засобах масової інформації з’являлися дані про те, що завтра санкції знімають – чи то з усіх, чи то з того чи іншого. Натомість санкції проіснували рік – тобто термін, на який вони були ухвалені і проголосовані від початку. 17 із 22-х в такій ситуації, з урахуванням необхідності політичного консенсусу країн-членів ЄС, – це дуже добре.

Що стосується того, що щодо певних персоналій санкції діють певний період, щодо інших – інший період. На сьогодні щодо всіх осіб санкції діють до березня наступного року – окрім однієї особи, по-моєму, Сергія Клюєва. Це пов’язано з тим, що рішення про продовження дій санкцій ухвалювали в умовах розгляду українським парламентом подання про надання згоди про притягнення Сергія Клюєва до відповідальності, і ЄС не знав, якими будуть результати розгляду цього подання на час ухвалення проміжного рішення. Тому він продовжив ці санкції на три місяці. Зараз вирішується питання продовження їх на той самий термін, що й інших високопосадовців. Тобто я дуже сподіваюся, що щодо всіх 17-ти санкції будуть завершуватися у березні наступного року.

Крім того, хотів би відразу наголосити на тому, що, на мою думку, двох років адміністративних санкцій достатньо. Я не думаю, що ЄС – за будь-яких розкладів, за надання будь-яких документів – буде продовжувати санкції ще на рік. За існуючою практикою, цього періоду цілковито достатньо для того, щоб у відповідній країні розібралися, провели розслідування, і, за необхідності, наклали арешт за кордоном у власних кримінальних провадженнях. На це я й налаштовую українське слідство: що вони мають розібратися, зʼясувати злочинність походження активів, звернутися до українських судів, одержати відповідні рішення й арештувати відповідні активи в українських кримінальних провадженнях…

– …Впродовж цих двох років?

– Вже лишилося не два роки, вже лишилося набагато менше.

– У травні розпочав роботу новий підрозділ Генеральної прокуратури – Генеральна інспекція, яка займається справами про злочини, вчинені працівниками прокуратури. Це також – сфера Вашої компетенції, яка опинилися цього місяця в центрі уваги засобів інформації через затримання прокурорів Шапакіна і Корнійця. (Обох затримали під час отримання хабаря й виявили у них великі суми грошей і діаманти. Затримані свою провину відкидають. – ред.) Було багато перипетій у цій справі, можу припустити, що вони тривають. Але попри тиск, який мав місце, слідчі у цій справі продовжують роботу? Слідство триває?

– Можу вас запевнити, що слідчі і прокурор у цій справі працюють самовіддано, активно, проходять судові провадження. Цього тижня розглядалася апеляція на запобіжний захід обом підозрюваним, одному з них суд апеляційної інстанції збільшив розмір застави вдвічі – з 3,2 мільйона гривень до 6,4 мільйона гривень. Він, до речі, заплатив і цю суму застави. Справа рухається, поки ми будемо нею опікуватися, слідчі і прокурори налаштовані на те, що вона буде завершена зверненням до суду. Більше того, я хочу запевнити, що ми будемо інформувати суспільство про те, як вона рухається, і будемо просити суд робити процес відкритим.

– Чи не підірвала ця ситуація натхнення співробітників Генеральної інспекції щодо викриття зловживань працівників прокуратури у майбутньому?

– Я спілкуюся з нашими прокурорами щодня і, повірте мені, не підірвала. Після цього випадку у нас буквально за тиждень зʼявилися два нові кримінальні провадження. Ми затримали прокурора прокуратури Київської області за підозрою в наркоторгівлі, причому систематичній. Того ж вечора ті ж прокурори і слідчі, допитавши цю особу, зʼясували, де від купував наркотики. Провели там обшук, виявили нарколабораторію, де виготовлялися ці наркотики, затримали особу, яка виготовляла наркотичні засоби, ця особа теж затримана. Якщо я не помиляюся, у середу вранці наші працівники, слідчі і прокурори, затримали прокурора на Львівщині за підозрою у хабарництві, вчиненому на місці. Тобто повірте мені: у них є дійсне бажання довести всі ці справи до кінця.