Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:00

Україна може претендувати на звання «вулика Європейського союзу», а от українську свинину на шляху до ЄС гальмує європейське аграрне лобі й стандарти

Брюссель – Вільніший доступ продукції українських фермерів на столи європейців, відкритий минулого року, незначно, але таки активізував їхній експорт. Щоправда, цілком скористатися всіма перевагами, які дає зона вільної торгівлі з ЄС м’ясу, молоку чи продуктам рослинництва з України, досі не вдається. Що саме стоїть на їхньому шляху до європейського ринку?

Кожен аграрій – і француз, і поляк, і українець – повинен мати можливість працювати й збувати свою продукцію. Незалежно від належності чи неналежності до Європейського союзу, вважає фермер із північної Франції Ежен Делатр. Він не поділяє поглядів французьких профспілок, які декілька днів тому вкотре організовували загальнонаціональний страйк фермерів, вимагаючи компенсацій через незбалансовану систему витрат і прибутків від виробництва, скажімо, молочної чи м’ясної продукції.​

«Так, працювати дуже і дуже складно, ціни надто низькі, а затрати великі, бо криза, – каже він. – Але я особисто не беру участі у жодній маніфестації. Профспілки це організовують, аби створити враження, що вони щось для нас роблять, тому й створюють кортежі, спалюють шини й перекривають шляхи. Я цього не підтримую, мій спосіб протестувати – це вибори. Адже саме депутати мають нас захищати».

Не треба створювати бар’єрів ні польській, ні українській пшениці. Я за те, щоб кожен міг працювати, й у виборі щодо збуту теж міг бути вільним

«А щодо відкритого ринку для продукції з інших країн… Навіщо перешкоджати праці поляків чи українців? Кожен має право відстоювати свої інтереси. Не треба створювати бар’єрів ні польській, ні українській пшениці. Я за те, щоб кожен міг працювати, й у виборі щодо збуту теж міг бути вільним», – додає фермер.

Мед, курятина, борошно й сокові концентрати відповідають євростандартам

Справді, минулого року українські аграрії отримали так звані преференції: право безмитно постачати частину своєї продукції до об’єднаної Європи. ЄС надав їм квоти на поняд тридцять товарних позицій. Втім, українські виробники на повну потужність використовували тільки п’ять з них: мед, пташине м’ясо, яйця, кукурудзу, крупи й борошно та виноградний і яблучний сокові концентрати. Нині минулорічна ситуація повторюється.

Як пояснили Радіо Свобода у Представництві України при ЄС, проблема у тому, що продати визначену квотами продукцію, скажімо, тваринного походження, Україна не може через їхню невідповідність європейським стандартам. Назар Бобицький, радник торгово-економічного відділу Представництва, каже, що цей потенціал українцям ще треба розвивати, насамперед, проводячи реформи, які ще ширше відкрили б для України європейський ринок.

Україна не може повністю заповнити митні квоти по цілому ряду статей м’ясопродуктів через те, що наша продукція не відповідає ветеринарним і фітосанітарним вимогам ЄС

«Наразі дуже багато можливостей, які нам надані в рамках зони вільної торгівлі, Україна не може використати, тобто, не може повністю заповнити митні квоти по цілому ряду статей м’ясопродуктів через те, що наша продукція не відповідає ветеринарним і фітосанітарним вимогам ЄС, – пояснив дипломат. – Практично, експорт яловичини й свинини на європейські ринки через це неможливий. Натомість відкриті поставки для м’яса птиці та яєць. За 2014 рік ми змогли повністю використати тарифну квоту по птиці: 16 тисяч тонн були використані майже на 80 відсотків, те ж стосується і яєць».

Причина в тому, що вимоги ЄС щодо цих продуктів українці вже виконали. Наразі йдуть переговори між ветеринарними службами ЄС та України щодо яловичини, свинини, інших видів «червоного м’яса» та молочної продукції, – каже Бобицький.

Інший український продукт, що успішно завойовує європейський ринок, – це мед. При тому, що річна квота безмитного експорту меду до ЄС становила 5 тисяч тонн, ще 21 тисячу тонн українці продали із 17-відсотковим митом. У цій сфері ЄС є найбільшим торговельним партнером України, і з таким успіхом вона може перетворитися на своєрідний «вулик Європейського союзу», – жартують фахівці, нагадуючи, що українські виробники мають конкурентніший продукт навіть поруч із такими світовими експортерами, як Індія, В’єтнам чи Аргентина, чий мед теж споживають у ЄС.

Жорстке аграрне лобі заважає діалогу України та ЄС

Але не лише стандарти заважають вільному доступу продукції українських фермерів і тваринників на ринки Європейської співдружності. Такі великі аграрні держави як Франція, Німеччина чи Польща віддавна відомі як потужні експортери сільгосппродукції світового рівня. У цих країнах діє могутнє аграрне лобі, яке стає на заваді будь-яким новим імпортерам та змінам, що можуть з’явитися на шляху їхніх власних інтересів.

Тому, кажуть українські дипломати, лібералізація євроринку для України залишається доволі скромною. Переговорній команді від Міністерства економічного розвитку протягом попередніх років було дуже важко отримати навіть ті безмитні квоти, які діють сьогодні в рамках ЗВТ. Як пояснив Назар Бобицький, «діалог із ЄС щодо того, що нам слід рухатися далі, шукати розширення взаємного доступу до ринків наштовхується на повільну й досить жорстку протидію лобістських груп всередині ЄС і ускладнює наші переговори з Європейською комісією. Це обмежує можливості прогресу на найближче майбутнє, хоча у нас є багато чого, що могло б зацікавити наших європейських партнерів. У довгостроковій перспективі наші шанси є дуже добрими», – переконаний він.

«У ЄС зростає розуміння того, що українській економіці потрібно допомагати не стільки фінансово, скільки розширенням доступу до ринків, – каже Назар Бобицький. – Філософія має бути така: не давайте нам рибу, а дайте вудку, щоб упіймати цю рибу. Дайте можливість нашій економіці зростати завдяки експорту, і тоді Україна стане міцнішою і зможе стати повноцінним членом європейської сім’ї народів. Саме на основі цього розуміння, я сподіваюся, ми матимемо змогу вести плідний діалог з ЄС щодо розширення нашого доступу до ринків».

Агроманіфестанти проти вільного ринку

Є й інша перешкода, згадана на початку, і яка ніби й виглядає для України другорядною, але насправді ускладнює вихід продукції аграріїв до європейського споживача: ринок ЄС насичений своєю ж продукцією, а існуюча система боляче б’є по кишені місцевих фермерів, бо сировина стає все дешевшою.

Упродовж вихідних у Німеччині, нині в Бельгії, а кількома днями раніше по всій Франції відбулися маніфестації представників сільськогосподарського сектору, які вважають несправедливими рішення лібералізації ринку. Бельгійський фермер Паскаль Дошен по дорозі на маніфестацію у місті Лібрамон каже, що його французькі колеги домоглися незначної компенсації з боку свого уряду і сподівається, що й Брюссель піде на зустріч бельгійським тваринникам.

Вважаю, що відмова від квот, яку нам насаджують згори, – це погане рішення. Треба підвищити ціни на молоко. Ми намагаємося зводити кінці з кінцями, але з нинішньою закупівельною ціною ми довго не протримаємося

«Я вже багато у чому скоротив щоденні витрати на виробництво молока. Намагаюся якомога більше робити сам, без підрядників, дещо скоротив і поголів’я корів. Вважаю, що відмова від квот, яку нам насаджують згори, – це погане рішення. Треба підвищити ціни на молоко. Ми намагаємося зводити кінці з кінцями, але з нинішньою закупівельною ціною ми довго не протримаємося», – ділиться своїми думками бельгійський фермер.

Загалом аграрний сектор, судячи з цифр, стає локомотивом експортного росту та загалом економіки України.

Війна експорту зерна не завадила

Загальновідомий український родючий чорнозем – це мрія будь-якого європейського фермера, каже радник правління з питань сільського господарства банку Credit Agricole Жан-Жак Ерве. Характерно, що нинішній збройний конфлікт практично не вплинув на виробництво й продаж зернових, бо навіть соняшникове насіння з Донеччини вдається продавати через території, контрольовані українськими військами, пояснює економіст.

Цього року Україна готується експортувати 34 мільйони тонн зерна, що є навіть більше, ніж у минулому році

«Як не дивно, але цей конфлікт практично не зачепив торгівлю зерновими. Цього року Україна готується експортувати 34 мільйони тонн зерна, що є навіть більше, ніж у минулому році. Нинішні жнива виглядають чудово: це дуже гарний рік для сільського господарства, і я не бачу, що могло б стати на перешкоді цій комерції. Експорт морським шляхом здійснюється, здебільшого, з українських чорноморських портів. Анексований Росією Крим – це менше 15 відсотків морських торговельних шляхів, які, зрештою, були переведені на інші шляхи поза межами Криму», – каже Жан-Жак Ерве.

Як свідчить статистика, попри війну, складнощі з експлуатацією частини сільськогосподарських угідь, Україна від 2013 до 2014 року навіть спромоглася наростити експорт аграрної продукції на 4 відсотки, тобто минулого року її було експортовано аж на 5 мільярдів доларів США.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG