Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:34

Історики зі США та Канади критикують українські закони про декомунізацію

Україна ризикує перетворити власну історію на заідеологізовану. Такої думки дотримуються одразу кілька західних експертів. Із відповідною заявою вони виступили під час нещодавньої конференції у Вашингтоні. Подія збіглася у часі з оголошеною в Україні забороною для комуністів брати участь у виборах. Заборона – лише один із наслідків прийнятих в Україні законів про декомунізацію.

Під час дискусії у вашингтонському Міжнародному науковому Центрі імені Вудро Вілсона історики зі США та Канади не скупилися на звинувачення на адресу авторів українських законів про декомунізацію. Професор історії канадського Університету Альберти Дейвид Марплз був одним із майже 70 підписантів відкритого листа, в якому навесні науковці з усього світу просили спікера Верховної Ради та Президента України не приймати закони про декомунізацію, що нині вже набрали чинності.

Закони доволі суперечливі. Вони не є позитивними, а радше поспішними, необговореними й надто загально сформульованими

«Ті закони доволі суперечливі. Одна частина України їх не визнає, інша цілком підтримує. Вони, на мою думку, не є позитивними, а радше поспішними, необговореними й надто загально сформульованими як для того, щоб бути прийнятими серйозно науковою спільнотою», – сказав Марплз.

Невиправданим узагальненням науковець назвав рішення вважати кримінальним злочином невизнання 1917–1991 років періодом комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Історик нагадує: перший президент України Леонід Кравчук теж був комуністом, і це не перешкодило йому прагнути незалежності України. Ще одним законодавчим перебільшенням його колега, історик і доцент Колумбійського університету Джаред Макбрайд, називає беззаперечну героїзацію воїнів ОУН–УПА.

Найбільша проблема з цими законами полягає в тому, що вони забороняють ображати гідність борців за українську незалежність

«Думаю, що найбільша проблема з цими законами полягає в тому, що вони забороняють ображати гідність борців за українську незалежність. Зокрема, націоналістичних груп, що діяли в часи Другої світової. Такі приписи щодо того, як треба сприймати історію, не сприяють прозорості дискусії в жодному суспільстві», – сказав Макбрайд.

Обидва науковці визнають: багато інших країн у світі часом вдаються до заборон і мають власну версію національної історії. Один з найсвіжіших прикладів – зі США, де позбуваються символу суперечливої епохи в історії країни – прапора Конфедерації. 150 років тому під цим стягом воювали прихильники рабовласництва. Але попри це Марплз переконує: закони з декомунізації, за які нині взялася Україна, не на часі. Такі суперечливі питання краще піднімати в мирний час. Так само, як не варто героїзувати суперечливі постаті на кшталт Степана Бандери.

«В українській історії є набагато глибші, визначні фігури. Той самий Богдан Хмельницький чи Тарас Шевченко. У модерній історії України – це Михайло Грушевський і Володимир Винниченко і навіть лідери ХХ століття, які були біля витоків Руху», – сказав він.

Історик каже, що таке переписування історії ні до чого позитивного не призведе й самим українцям воно зараз навряд чи потрібне. Позаяк їхня головна біда не зберігається в архівах, а вбиває і нове, й старе українське покоління у кривавій війні на сході України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG