Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:51

Кожен боєць має пройти курс тактичної медицини – начмед мобільного шпиталю


«Догоспітальна підготовка дозволяє врятувати кожного шостого з тих, хто інакше був би приречений»

Деякі лікарі умисно підробляли аналізи під час медоглядів, аби попрацювати в АТО, каже хірург-доброволець Олександр Лінчевський. Разом з групою лікарів «Захист патріотів» він провів тренінги з тактичної медицини для 19 тисяч бійців. У програмі «Молодь Плюс» начмед 1-го Добровольчого мобільного шпиталю розповів про те, чому українська армія з-поміж усіх армій колишнього СНД догоспітально підготовлена найкраще.

90% всіх загиблих гине до зустрічі з лікарем. Cкільки б лікарів не було в зоні АТО, вони бачать лише малу частину тих, кому потрібна допомога

Весь світ упродовж всієї історії людства намагався медицину цивільного часу автоматично перенести на війну. І лише в 90-х роках тактична медицина з’явилася як наука, як підрозділ медицини. Наші американські колеги, досліджуюючи причини та місце загибелі поранених військових, з’ясували, що 90% усіх загиблих гине до зустрічі з лікарем. Іншими словами, скільки б лікарів не було в зоні АТО, як би добре не працювали прифронтові госпіталі, вони бачать лише малу частину тих, кому потрібна допомога. Через це створюються різні інструкторські ініціативи, як «Захист патріотів», мета яких передати хірургічні знання, специфічні знання з тактичної медицини до військових, а також передати їм індивідуальні аптечки та рюкзаки військових медиків.

Спеціальна догоспітальна робота з військовими дозволяє врятувати кожного шостого з тих, хто інакше був би приреченим.

Об'єднання «Захист патріотів», по суті, проводить копію курсу бійця-рятувальники, який проводять військовим США. Він проходить два дні. На сьогодні, понад 19 тисяч солдатів є інструктованими лише «Захистом патріотів». Окрім «Захисту патріотів», є інші ініціативи та волонтерські групи, які працюють з військовими підрозділами.

Тактичної медицини в Україні не було в принципі. Той, хто не воює, її не потребує
Українська армія з-поміж усіх армій колишнього СНД догоспітально підготовлена найкраще. Тому, як би у нас не було погано, по той бік – ще гірше

Тактичної медицини в Україні не було в принципі. Той, хто не воює, її не потребує. Але зараз російський щотижневик пише про те, що на сьогодні українська армія з-поміж усіх армій колишнього СНД догоспітально підготовлена найкраще. Тому, як би у нас не було погано, по той бік – ще гірше. Але роботи ще дуже багато. Наступний рівень – це підготовка військових медиків. Це звичайні бійці підрозділів, але які більше підготовлені у сфері військової медицини. Ми вже цим теж займаємось.

Аби наблизити хірурга до пораненого, в Америці, наприклад, створюються передові хірургічні команди. В Україні з цією метою створили перший Добровольчий мобільний шпиталь. Його завданням є перемістити хірурга з операційної з можливістю проведення операції та стабілізації пацієнта якомога ближче, і таким чином надати висококваліфіковану допомогу бійцю якомога раніше.

Добровольчий мобільний шпиталь був створений у вересні 2014-го. Спочатку хірурги, медсестри, фельдшери збираються на одно- та двотижневі тренінги з тактичної медицини для того, щоб розуміти догоспітальний етап. Після таких тренінгів лікарі відправляються до місця розташування госпіталю, яке узгоджується з Генштабом. І далі вже, залежно від ситуації, у співпраці з ЗСУ та районними лікарнями визначаються позиції, на яких розташовуються лікарі.

Насправді, відсутні механізми, за якими лікар, цивільна людина, може потрапити як медик у зону бойових дій. Добровольчому шпиталю, аби мати змогу функціонувати як окремому підрозділу, довелося пройти через усю бюрократичну тяганину, домовитись з Міністерством охорони здоров’я, деякими народними депутатами, чиновниками. Лікар, який записується добровольцем у добровольчий шпиталь, по суті, відряджається Міністерством охорони здоров’я до шпиталю, тобто зараз це офіційно.

У 17-й клінічній лікарні, де я працюю, ми всім відділенням, проходячи медкомісію, підробляли певні аналізи, щоб бути здоровими і придатними до військової служби

У 17-й клінічній лікарні, де я працюю, ми всім відділенням, проходячи медкомісію, підробляли певні аналізи, щоб бути здоровими і придатними до військової служби. Четверо з мого відділення є мобілізованими, і зараз працюють у мобільних госпіталях у зоні АТО.

Цивільний бинт у нецивільний обстановці лише шкодить, він забирає час і не є таким ефективним

Я б говорив не про кількість аптечок, а про якість. Цивільний бинт у нецивільній обстановці лише шкодить, він забирає час і не є таким ефективним. Ми, лікарі, прекрасно бинтуємо у цивільній обстановці, у перев’язувальній, в операційній. Але там ми маємо справу з військовим, який тренується лише два дні. Ми маємо справу з дощем, вітром, ніччю, обстрілом і так далі. Тому бійцю ми маємо дати той засіб, який ніколи не підведе, дати те, що працює в тих умовах. Мова не про те, що у кожного солдата є бинт, а питання в тому, який у нього бинт, який саме джгут, наскільки добре боєць тренований.

Цивільні хірурги в довоєнному житті за час навчання дуже часто за всі 6 років не накладали джгут. А зараз військовий мусить накласти джгут у бронежилеті, зі зброєю в руках, і має вкластися в 20 секунд

Цивільні хірурги в цивільному, довоєнному, житті за час навчання в інституті дуже часто за всі 6 років не накладали джгут. Їм це не було потрібно. А зараз військовий мусить накласти джгут, перебуваючи в, м’яко кажучи, несприятливих обставинах, у бронежилеті та зі зброєю в руках, і має вкластися в 20 секунд.

Зв’язок між підрозділами з військової медицини не налагоджений. Якби працював окремий координаційний штаб з військової медицини, то було б краще. Особливо це стосується евакуації.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG