Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:33

Як справедливо розподілити міжнародні гуманітарні вантажі між переселенцями?


Гуманітарної допомоги, яка надходить із-за кордону, вистачає далеко не кожному переселенцеві на Дніпропетровщині

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську, в координаційному центрі для переселенців «Допомога Дніпра», роздають гуманітарну допомогу, надану Угорщиною для родин внутрішньо переміщених осіб. Загалом мають розподілити майже 3 тонни побутової хімії. Однак великих пакунків з милом, шампунями, засобами для прання і миття вистачить далеко не всім родинам. Їх лише 250 штук, тоді як у центрі зареєстровано понад 25 тисяч переселенців. Як справедливо розподілити цей та інші міжнародні гуманітарні вантажі між переселенцями? Волонтери напрацювали свою систему відбору найбільш нужденних, однак і вона не досконала. Перевагу віддають сім’ям з дітьми, відтак певним категоріям, як-то самотнім пенсіонерам, родинам з однією дитиною, доводиться відмовляти. Між тим у багатьох із них свої непрості історії, своя скрута.

Переселенка з Луганська Надія – молода мама-одиначка. Рік тому, коли вона тікала з-під обстрілів, її донечці було всього 9 днів від народження. У Дніпропетровську жінка з немовлям зупинилась у далеких родичів, вийти на роботу через малечу поки не в змозі. Коштів, які виплачує держава щомісяця, розповідає Надія, – 860 гривень на дитину і 1200 «переселенських» вистачає лише на малу – ліки, щеплення, їжу та памперси.

Я готова працювати на трьох роботах, але дитсадки, ясла беруть дітей з 2 років. І як прожити ще рік, я не знаю навіть

«Я готова працювати на трьох роботах, але дитсадки, ясла беруть дітей з 2 років. І як прожити ще рік, я не знаю навіть. Думаю зараз, бігаю, дізнаюсь», – поділилась Надія.

Таким, як Надія, у видачі гуманітарної допомоги, що надійшла з Угорщини, цього разу в центрі для переселенців відмовляють. На всіх пакунків не вистачить, тому пріоритет – родинам, де щонайменше дві дитини.

«Невиїзні» переселенці

Тетяна й Сергій, переселенці з Горлівки, під цю категорію підпадають. У селі за кількадесятків кілометрів від Дніпропетровська, яке стало для них другим домом, на них чекає двоє дітей. Сім’я обробляє город, тримає домашню птицю, якою з ними поділились селяни, однак коштів на те, щоб виїздити до обласного центру й отримувати закордонну «гуманітарку», немає. Тетяна каже: з урахуванням вартості квитків на автобус пакунок виходить «золотим». Отож подружжя намагається задовольнятись тим, що має. Уперше за півроку родина знайшла можливість приїхати до Дніпропетровська.

Нам важко, адже чоловік інвалід і двоє дітей. І виїзду з села немає. Але краще, ніж під обстрілами

«Нам важко, адже чоловік інвалід і двоє дітей. І виїзду з села немає. Але краще, ніж під обстрілами. Город посадили, картоплю копаємо вже, моркву. Виживаємо – свої овочі пішли, вже легше, ніж взимку. Вдома лишились навіть виделки й ложки, каструлі, сковорідки, а це все ж купити треба», – розповіла Радіо Свобода Тетяна.

База даних для справедливого розподілу

Аби більш-менш справедливо розподілити гуманітарну допомогу, яка приходить із-за кодону та від українських доброчинників, у координаційному центрі «Допомога Дніпра», створили базу даних переселенців. Щодня, розповідає координатор Євгенія Шевченко, вона переглядає інформацію щодо кількох тисяч осіб, аби надати допомогу тим, хто найбільше її потребує. Враховують багато чинників – кількість дітей, прибуток родини, обсяг уже отриманого гуманітарки в рамках інших проектів тощо. Наразі побутову хімію видають лише тим родинам, які не отримували подібних наборів упродовж року. У видачі також відмовляють сім’ям, які вже беруть участь у доброчинних програмах, мають картки на пільгове обслуговування в магазинах тощо.

У нас є люди, у яких – «нуль»: вони жодного разу ще нічого не отримували. Чи в силу своєї скромності, чи в силу того, що живуть на периферії

«Жодну з потреб ми закрити не можемо, адже будь-яка допомога – одноразова, у нас немає постійних поставок. Зараз тільки зареєстрованих у нашому центрі 25,5 тисяч переселенців. У нас є база даних, щодня ми проглядаємо дані щодо кількох тисяч осіб, аби надати допомогу тим, хто найбільше її потребує, щоб справедливо розподілити гуманітарний вантаж. У нас є люди, у яких – «нуль»: вони жодного разу ще нічого не отримували. Чи в силу своєї скромності, чи в силу того, що живуть на периферії. Ми таких людей розшукуємо, видзвонюємо. І є люди, які брали участь у багатьох програмах, які швидкі, які скрізь перші. І таких людей чимало», – розповіла Радіо Свобода координатор Євгенія Шевченко.

Навіть такі прості речі, як засоби особистої гігієни, посуд, постільна білизна,центр допомоги переселенцям у Дніпропетровську всім охочим наразі забезпечити не може. Щодня до сюди за матеріальною підтримкою звертається близько ста приїжджих з Донбасу. Найбільше потребують посуду, дитячих речей, продуктів харчування, кажуть волонтери. А от потреби в одязі «секонд-хенд» вже немає – його нанесли навіть більше, ніж треба. Волонтер Ігор, сам переселенець з Донбасу, збирає «заявки» на побутові речі.

Чимало людей ліжка почали просити. Ми віддаємо старі. Їх розбирають дуже швидко. І вже просять обігрівачі – люди вже готуються до зими

«Просять праски, електозапальнички для плит, прасувальні дошки. Чимало людей ліжка почали просити. Ми віддаємо старі. Їх розбирають дуже швидко. І вже просять обігрівачі – люди вже готуються до зими», – розповів Ігор.

Виживання завдяки допомозі із-за кордону

Дніпропетровська область поступово вичерпує свої ресурси для суттєвої підтримки вимушених гостей з Донбасу. Дніпропетровці вже не носять кілограмами харчі, одяг та білизну для приїжджих, як торік. Центр допомоги переселенцям тепер в основному виживає завдяки міжнародним організаціям, зазначає керівник центру Владислав Макаров.

Все, що ми можемо зараз, – приймати людей і відправляти далі

«Ми працюємо з міжнародними організаціями. USАID – це перша міжнародна організація, яка до нас зайшла. Завдяки їй ми змогли зробити ремонт. Завдяки ООН, управлінню Верховного комісара, ми зробили ремонт. Але, знову ж таки, – це все, що ми можемо зараз, – приймати людей і відправляти далі», – зазначає керівник центру Владислав Макаров.

За офіційними даними, на Дніпропетровщині зареєстровано понад 80 тисяч переселенців з Донбасу. За неофіційними, їх може бути приблизно удвічі більше.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG