Доступність посилання

ТОП новини

Для білорусів у Митному союзі автомобіль знову розкіш


Мінськ – Митний союз дорого обходиться білоруським автомобілістам. За те, що Росія захищає виробників своїх «Жигулів», розплачуватися змушені громадяни Казахстану та Білорусі.

У 2010 році, коли Білорусь не входила до Митного союзу, популярна модель Corolla японської марки Toyota в мінському салоні коштувала 18 тисяч доларів. Після того, як Білорусь перейшла на російські ставки імпортного мита, а також підвищила платежі податку з доданої вартості, така машина середнього рівня комплектації стала коштувати більше 25 тисяч доларів. З січня 2014 року до цієї суми треба доплачувати ще і «утилізаційній збір», запроваджений під тиском Росії. Це ще 1 тисяча доларів для малолітражних автомобілів і близько 3 тисяч – для більш потужних. У підсумку нова Corolla для білорусів подорожчала у півтора рази. Як і всі інші автомобілі, каже голова правління Білоруського автомобільної асоціації Сергій Міхневич.

Щоб сьогодні придбати нове авто, половиною його вартості потрібно поділитися з державою
Сергій Міхневич
«Те, що за останні кілька років автомобілі подорожчали практично в 1,5 рази у порівнянні з тим, що було до Митного союзу, свідчить про одне: щоб сьогодні придбати нове авто, половиною його вартості потрібно поділитися з державою», – зауважує Міхневич.

Однак далеко не всі білоруси можуть купити нове авто, абсолютна більшість може сподіватися лише на уживані машини, які переганяють з Євросоюзу. Але вони тепер подорожчали майже удвічі в порівнянні з ситуацією до Митного союзу. У підсумку автомобільний ринок підірваний, констатують фахівці. Пересічний білорус, щоб купити собі більш-менш нормальну уживану машину, яка у 2011 році котувала б 6 тисяч доларів, тепер має зібрати мінімум 12 тисяч. При середній зарплаті у 500 доларів це дуже важко.

Протести ніхто не почув

Але це плата за членство Білорусі у Митному союзі, плата за дешевий російський газ та відкриті для білоруських товарів російські ринки, каже мінський автомобільний аналітик Іван Кришкевіч.

Якщо хочемо особливих умов з боку Росії, настав час якимось чином за це розплачуватися
Іван Кришкевіч
«Звичайно, з точки зору пересічного білоруса, точніше, автомобіліста, за визначенням неможливо побачити якісь плюси в Митному союзі. Адже через нього підвищили мита, змінили податок на додану вартість, зросли ціни на нові автомобілі, стрибнули ціни на старі. З іншого боку, люди не розуміють, що Митний союз має свої плюси для всієї білоруської економіки. Якщо хочемо особливих умов з боку Росії, настав час якимось чином за це розплачуватися, в даному випадку – через мита», – відзначає Кришкевіч.

Альтернативою для білорусів могли б стати російські легкові машини, бо свого автопрому, крім вантажівок, в Білорусі немає. Але на загальному фоні дорожчають і «Жигулі», чи зібрані в Росії західні «іномарки».

Білоруси вцілому заробляють значно менше, ніж росіяни чи громадяни Казахстану, тому Митний союз поставив їх у найгірше становище щодо можливостей придбання машин, і офіційний Мінськ мав би звернутися до органів Митного союзу, щоб білоруси отримали пільги в оплаті мита, вважає мінський економіст Леонід Заїко.

Але уряд цього не робить. Навпаки. Крім митних платежів, яки запровадили в Москві, додаткові гроші з автомобілістів вирішили взяти і в білоруському уряді – з 1 січня запровадили новий податок з усіх автомобілів – збір за допуск машин до руху, який становить в середньому 100 доларів, але стосується усіх автомобілів без винятку. Автомобілісти назвали цей податок «авто побором», вони збирали підписи під зверненням до уряду, протестували, але ніхто їх не послухав. Так само, як це було під час вступу Білорусі до Митного союзу.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG