Ярослава Трегубова
Попри складну економічну ситуацію, українці не хочуть протестів. Про це свідчать дані соціологічного опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром імені Разумкова. Натомість експерти зазначають, що це явище сезонне, а найбільш гарячою зазвичай в Україні є осінь. І додають: цей рік винятком не стане.
Незважаючи на те, що матеріальне становище людей істотно погіршилось, рівень протестних настроїв серед українців не вищий, аніж у «мирному» 2013 році. Згідно з опитуванням, «дуже серйозно» цю кризу відчули 59% опитаних, «певною мірою» – 37%, «не відчули» її – лише 2% населення.
Якщо ми порівняємо спокійний травень 2013 року і липень 2015 року, то готовність людей особисто брати участь у мітингах і демонстраціях, якщо вони відбудуться, навіть стала меншоюІрина Бекешкіна
«Бачимо, що у такий спокійний мирний час, і нині у час фінансово-економічної кризи, військових заворушень істотних відмінностей не відбулося. Більше того, якщо ми порівняємо спокійний травень 2013 року і липень 2015 року, то готовність людей особисто брати участь у мітингах і демонстраціях, якщо вони відбудуться, навіть стала меншою. Тоді відповіли, що обов’язково візьмуть участь у мітингах і демонстраціях 9%, зараз лише 4%. Скоріше за все, тоді відповіли 18%, зараз 14%. Тобто, бачимо, що у травні 2013 року були готові протестувати 27%, а зараз –18%», – говорить директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
Водночас, додає вона, це не означає, що ризиків не існує, адже ще у січні цього року спостерігався різкий спалах протестних настроїв: через падіння гривні на вулицю готові були вийти 42% населення. За словами соціолога, «можливі різкі спалахи, можливі різки спади».
Два нейтралізатори: війна на Сході та місцеві вибори
У свою чергу, директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, звертає увагу на те, що протестні настрої – явище сезонне. За його словами, літо – традиційно є періодом затишшя.
Натомість найбільш гарячою зазвичай в Україні є осінь, зазначають експерти. І додають, цей рік винятком не стане. Водночас, соціолог вказує на два чинники, які наразі нейтралізують протестні настрої: війна на Сході та місцеві вибори.
Більшість людей розуміють, що, влаштовуючи протести тут, вони послаблюють країну у конфлікті на Сході. Другий чинник, який не сприяє і не допустить цих протестів – місцеві вибориАндрій Биченко
«Війна на Сході є природнім запобіжником: більшість людей розуміють, що, влаштовуючи протести тут, вони послаблюють країну у конфлікті на Сході. Другий чинник, який не сприяє і не допустить цих протестів – місцеві вибори. Будь-які вибори завжди є певною віддушиною у паровому казані. Якщо вибори відбуваються, це спускає певне незадоволення суспільства і це незадоволення виливається не в протести, а в результати виборів», – каже Андрій Биченко.
Такої ж думки дотримується і Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Проблеми можуть виникнути для влади, коли можуть поєднатися два чинники: поразка на фронті і одночасно серйозна економічна кризаВолодимир Фесенко
«На мій погляд, у нас проблеми можуть виникнути для влади в силу тих чи інших протестів лише тоді, коли можуть поєднатися два чинники: поразка на фронті і одночасно серйозна економічна криза, наприклад, падіння валюти», – вважає він.
Водночас, як наголошує експерт, війна хоч і нейтралізує протестні настрої, але також збільшує кількість роздратованих і незадоволених людей.
«Я є прихильником переходу до професійної армії і я принциповий противник хвиль мобілізацій. Люди, які отримали досвід війни і фронту, а деякі повертаються зі зброєю – вони є носіями не просто протестних настроїв, а носіями агресивних настроїв всередині суспільства. Це дуже небезпечно. Агресія в суспільстві більш небезпечна, аніж протестні настрої», – стверджує політолог.
Також Володимир Фесенко звертає увагу на парадокси протестів в Україні. В Україні найбільш потужними і впливовими є політичні протести, а не протести соціально-економічного характеру. За його словами, «масові протести у нас відбуваються тоді, коли рівень протестних настроїв не дуже високий».
Захід – активніший
Також експерти звертають увагу на те, що готовність виходити на протести жителів Західної України є вищою, аніж в інших регіонах, і наголошують, що саме там найбільше людей, які підтримують теперішню владу.
Більшість людей, які схильні до протестних настроїв на Сході – це люди, які займають більш проукраїнську позиціюІгор Семиволос
«Очевидно, що переважна більшість людей, які схильні до протестних настроїв на Сході – це люди, які займають більш проукраїнську позицію. Інша частина населення, яка не готова до будь-яких політичних акцій і відчуває небезпеку від цього, вони побачили, чим це може закінчитися. Переважна більшість тих людей, які виходили на «антимайдан», вони практично втратили свою політичну активність – зараз сидять по домівках. Політичну активність у регіоні демонструють лише проукраїнські сили, яких небагато», – пояснює Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.
За результатами соціологічного опитування, готові брати участь в протестах на Західній Україні – 33%, на Сході – 10%, на Донбасі – лише 5%, а на Півдні – 13 %.
