Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:56

Агресивні настрої небезпечніші за протестні – політолог


Фото ілюстративне

Фото ілюстративне

Експерти констатують падіння протестних настроїв, але не виключають осіннє «загострення»

Ярослава Трегубова

Попри складну економічну ситуацію, українці не хочуть протестів. Про це свідчать дані соціологічного опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром імені Разумкова. Натомість експерти зазначають, що це явище сезонне, а найбільш гарячою зазвичай в Україні є осінь. І додають: цей рік винятком не стане.

Незважаючи на те, що матеріальне становище людей істотно погіршилось, рівень протестних настроїв серед українців не вищий, аніж у «мирному» 2013 році. Згідно з опитуванням, «дуже серйозно» цю кризу відчули 59% опитаних, «певною мірою» – 37%, «не відчули» її – лише 2% населення.

Якщо ми порівняємо спокійний травень 2013 року і липень 2015 року, то готовність людей особисто брати участь у мітингах і демонстраціях, якщо вони відбудуться, навіть стала меншою

«Бачимо, що у такий спокійний мирний час, і нині у час фінансово-економічної кризи, військових заворушень істотних відмінностей не відбулося. Більше того, якщо ми порівняємо спокійний травень 2013 року і липень 2015 року, то готовність людей особисто брати участь у мітингах і демонстраціях, якщо вони відбудуться, навіть стала меншою. Тоді відповіли, що обов’язково візьмуть участь у мітингах і демонстраціях 9%, зараз лише 4%. Скоріше за все, тоді відповіли 18%, зараз 14%. Тобто, бачимо, що у травні 2013 року були готові протестувати 27%, а зараз –18%», – говорить директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Водночас, додає вона, це не означає, що ризиків не існує, адже ще у січні цього року спостерігався різкий спалах протестних настроїв: через падіння гривні на вулицю готові були вийти 42% населення. За словами соціолога, «можливі різкі спалахи, можливі різки спади».

Два нейтралізатори: війна на Сході та місцеві вибори

У свою чергу, директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, звертає увагу на те, що протестні настрої – явище сезонне. За його словами, літо – традиційно є періодом затишшя.

Натомість найбільш гарячою зазвичай в Україні є осінь, зазначають експерти. І додають, цей рік винятком не стане. Водночас, соціолог вказує на два чинники, які наразі нейтралізують протестні настрої: війна на Сході та місцеві вибори.

Більшість людей розуміють, що, влаштовуючи протести тут, вони послаблюють країну у конфлікті на Сході. Другий чинник, який не сприяє і не допустить цих протестів – місцеві вибори

«Війна на Сході є природнім запобіжником: більшість людей розуміють, що, влаштовуючи протести тут, вони послаблюють країну у конфлікті на Сході. Другий чинник, який не сприяє і не допустить цих протестів – місцеві вибори. Будь-які вибори завжди є певною віддушиною у паровому казані. Якщо вибори відбуваються, це спускає певне незадоволення суспільства і це незадоволення виливається не в протести, а в результати виборів», – каже Андрій Биченко.

Такої ж думки дотримується і Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Проблеми можуть виникнути для влади, коли можуть поєднатися два чинники: поразка на фронті і одночасно серйозна економічна криза

«На мій погляд, у нас проблеми можуть виникнути для влади в силу тих чи інших протестів лише тоді, коли можуть поєднатися два чинники: поразка на фронті і одночасно серйозна економічна криза, наприклад, падіння валюти», – вважає він.

Водночас, як наголошує експерт, війна хоч і нейтралізує протестні настрої, але також збільшує кількість роздратованих і незадоволених людей.

«Я є прихильником переходу до професійної армії і я принциповий противник хвиль мобілізацій. Люди, які отримали досвід війни і фронту, а деякі повертаються зі зброєю – вони є носіями не просто протестних настроїв, а носіями агресивних настроїв всередині суспільства. Це дуже небезпечно. Агресія в суспільстві більш небезпечна, аніж протестні настрої», – стверджує політолог.

Також Володимир Фесенко звертає увагу на парадокси протестів в Україні. В Україні найбільш потужними і впливовими є політичні протести, а не протести соціально-економічного характеру. За його словами, «масові протести у нас відбуваються тоді, коли рівень протестних настроїв не дуже високий».

Захід – активніший

Також експерти звертають увагу на те, що готовність виходити на протести жителів Західної України є вищою, аніж в інших регіонах, і наголошують, що саме там найбільше людей, які підтримують теперішню владу.

Більшість людей, які схильні до протестних настроїв на Сході – це люди, які займають більш проукраїнську позицію

«Очевидно, що переважна більшість людей, які схильні до протестних настроїв на Сході – це люди, які займають більш проукраїнську позицію. Інша частина населення, яка не готова до будь-яких політичних акцій і відчуває небезпеку від цього, вони побачили, чим це може закінчитися. Переважна більшість тих людей, які виходили на «антимайдан», вони практично втратили свою політичну активність – зараз сидять по домівках. Політичну активність у регіоні демонструють лише проукраїнські сили, яких небагато», – пояснює Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

За результатами соціологічного опитування, готові брати участь в протестах на Західній Україні – 33%, на Сході – 10%, на Донбасі – лише 5%, а на Півдні – 13 %.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG