Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:28

Українці є гарною військовою силою (світова преса)


Українські військові на полігоні на Житомирщині, де їм проводять вишкіл британські інструктори, 11 серпня 2015 року

Українські військові на полігоні на Житомирщині, де їм проводять вишкіл британські інструктори, 11 серпня 2015 року

«Тренуючи українських військових, британські інструктори самі подекуди вчаться у своїх учнів»

Британське консервативне видання The Daily Telegraph опублікувало матеріал свого кореспондента з оборонних питань про вишкіл українських військових британськими фахівцями, під час якого вчителі подекуди вчаться у своїх учнів. А можливе принесення України у жертву заради ролі Путіна у владнанні сирійської кризи непокоїть французький часопис Liberation. Лівоцентристський часопис зазначає, що у цій ситуації на кону стоїть довіра до Парижа і Берліна. Тим часом тижневик ділових кіл The Economist пише, що останньою серією довжелезної історії порушень системи судочинства у Росії постають показові судилища над українцями.

Британське видання консервативних кіл The Daily Telegraph друкує матеріал з України, який названо «Британські військові вчаться, що значить протистояти російським силам, навчаючи українців». Автор статті, кореспондент часопису з питань оборони Бен Фармер, пише з Житомира про те, як британські військові інструктори тренують українських вояків у веденні бойових дій проти проросійських сепаратистів. Водночас Фармер додає, що при цьому британські військові також вчаться в українців.

«Британські вояки 1-го Йоркширського полку і 4-го моторизованого медичного полку у процесі вишколу здають собі справу, що й самі можуть дечому навчитися від своїх українських учнів. Британці вже впродовж десятиріччя відшліфовували свої навички, ведучи бойові дії проти легкоозброєного «Талібану» в Афганістані, зовсім не так, як українці, які нині ведуть боротьбу проти серйозної загрози путінських танків та важкої артилерії», – пише Бен Фармер.

Далі автор наводить слова британського майора Стівена Гаррісона, який каже, що його вояки намагаються стільки ж навчитися в українців, стільки і навчити їх всьому, що британці знають і вміють. Майор Гаррісон додає, що специфіка полягає у тому, що українці ведуть війну з надзвичайно добре озброєним ворогом, яким є проросійські сепаратисти на сході України.

Часопис повідомляє що 75 британських військових тренують тисячу українських вояків у плані порятунку життів на полі бою, а також навчають їх засадничій піхотній тактиці. Мета цього вишколу навчити дві тисячі українських військових до кінця року. Українців тренують під Житомиром, як зазначає Daily Telegraph, на відстані майже тисячі кілометрів від бойових дій на сході України.

Українські військові на полігоні на Житомирщині, де їм проводять вишкіл британські інструктори, 11 серпня 2015 року

Українські військові на полігоні на Житомирщині, де їм проводять вишкіл британські інструктори, 11 серпня 2015 року

Підполковник Пол Кенкейд, який веде навчання, зокрема, каже, що українські військові просять британських фахівців вчити їх також наступальної тактики, проте цього разу про це не йдеться.

«Ми не є фахівцями у плані наступальних операцій. Ми лише маємо справу з оборонною тактикою. Ми також вчимо українців, як рятувати життя побратимів у вирі бойових дій. Українцям нічого не бракує, вони є гарною військовою силою», – зазначає британський підполковник Кенкейд.

Насамкінець статті The Daily Telegraph пише, що українські вояки навчаються в британців, аби згодом самим стати інструкторами для своїх побратимів. Український офіцер на псевдо «Май Зам», якого цитує видання, каже, що найкращим моментом цього вишколу є його методичне підґрунтя, додаючи, що українцям, втім, потрібно менше теорії, а більше практики.


Французький часопис Liberation вмістив статтю під назвою «Не приносьте Україну у жертву близькосхідному компромісу». У матеріалі повідомляється, що проросійські бойовики цими днями здійснили найпотужніший напад на українське військо від часу укладення угоди про припинення вогню у середині лютого поточного року. Далі часопис зазначає, що у даний момент Франція та Німеччина могли б схилятися до того, аби піти на поступки Росії з огляду на ситуацію на Близькому Сході.

«Росія була ізольована впродовж певного часу з причини її агресивної політики щодо України. Президент Обама також долучився до критики. Але обійти Росію досить важко, коли йдеться про міжнародну безпеку, надто на Близькому Сході», – пише Liberation.

Французьке видання додає, що президент Росії Путін дедалі віддаляється від безпосередньої підтримки президента Сирії Башара аль-Ассада, і у такий спосіб стає важливим партнером у плані віднайдення політичного вирішення сирійської кризи. Водночас автор статті Марк Семо наголошує, що у цьому випадку існує реальний ризик того, що Україну буде принесено в жертву саме з огляду на можливу угоду з Росією щодо врегулювання у Сирії.

Автор далі пише, що канцлер Німеччини Анґела Меркель залишається непохитною у питаннях тиску на Росію, попри певні заклики до його послаблення, що лунають з боку представників німецького бізнесу. Президент Франції Франсуа Олланд постає більш гнучким у ставленні до Москви, і вирішення суперечки щодо постачань Росії військових кораблів «Містраль» знов дало йому простір для маневру.

Liberation підсумовує, що за будь-яких обставин, у цій ситуації на кону стоїть сама довіра до Берліна і Парижа.

Британський тижневик ділових кіл The Economist надрукував статтю з назвою «Нові показові судилища Кремля». Підзаголовок промовляє – «Росія більше не обмежує порушення прав людини лише власними громадянами». Останньою серією довжелезної історії викривлень системи судочинства у Росії постає, на думку видання, судовий процес у маленькій задушливій кімнаті російського провінційного міста Ростов-на-Дону, що неподалік українського кордону. Двоє українських підсудних сидять за ґратами клітки у судовій кімнаті, а російський суддя у зловісних темних окулярах визначає їх як кровожерливих українських радикалів, які ніби збирались висадити у повітря пам’ятник Леніна.

The Economist пише, що головним підсудним постає український кінорежисер Олег Сенцов, а ціла справа проти нього є такою ж вигадкою, як і сценарії його фільмів. Головним «злочином» Сенцова було відкидання російської анексії його рідного Криму. Після його арешту, українського режисера було піддано тортурам російськими спецслужбами. Втім, як пише видання, справа Сенцова є лише верхівкою айсберга. Український уряд каже, що принаймні 10 українських громадян є політичними в’язнями у Росії. Однією з найпомітніших постатей поміж них є українка Надія Савченко, проти якої також висувають цілковито сфабриковану справу. Як пише The Economist, справи проти українців викликають обурення російських правозахиснків, порівнюючи те, що відбувається, зі сталінськими судилищами.

«Ми ще не досягли 1937 року у Росії, проте ми впевнено просуваємось у цьому напрямку», – каже адвокат одного з українських підсудних Олександр Попков.

Для решти світу, втім, головним занепокоєнням, як зазначає британський тижневик, є факт того, що хибна система судочинства Росії вже переходить державні кордони. Справи проти українців, а також естонського співробітника служби безпеки Естона Кохвера, викраденого російськими прикордонниками у вересні минулого року, вказують на те, що громадяни сусідніх з Росією держав також перебувають під ризиком потрапити до російських каральних тенетів.

The Economist робить висновок, що для Кремля, російські суди постають інструментами політичних вигадок, а не правосуддя. А ці виверти законів стають на службу російської пропаганди, розповсюджуючись далеко за межі кордонів Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG