Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 22:20

Сотні тисяч тонн їжі на очах бідноти, безхатченків і сиріт нищить країна, яка при цьому повчає світ «миру і моралі»

(Рубрика «Точка зору»)

Таки сталося: тюльпани з Нідерландів – заборонений продукт у Росії. Ситуація на межі абсурду: країна, яка хизується перед світом своєю військовою потугою, оголосила війну квітам. У Росії заявили, що причиною є «наявність у цій продукції карантинних організмів, що представляють серйозну загрозу для економіки і сільгосптоваровиробництва країни». Цілому світові гарні тюльпани з Нідерландів несуть радість, тільки Росію свіжий подих делікатних квітів смертельно лякає.

Ні, це не середньовіччя і не війна Білої й Червоної троянд за трон в Англії. Це на початку 21-го століття 140-мільйонна держава з «Буками» перелякалась квітів із вільних нідерландських полів. Здається, це вперше в історії краса квітів однієї держави становить стратегічну загрозу безпеці іншої. Цікаво, яку долю готують у Кремлі ще одній «стратегічно» прекрасній квітці – «Соняшникам» нідерландця Ван Гога: заборонять відомий твір, вилучать з історії мистецтва, чи накажуть забути? Але не забуваймо, що все діється якраз навпаки: не квіток, а «дружби», завезеної на танках, жахається вся Європа – чехи, словаки, угорці, поляки, українці.

Так уже бувало в Росії, коли підозри у шкідництві, хвороблива потреба боротись з класовим чи якимсь іншим ворогом, перемагали здоровий глузд. Згадаймо хоча б накази «дивного царя», як пошепки називало оточення Павла І: заборону носити фраки і круглі капелюхи, а головне – під загрозою смерті не можна було навіть згадувати про життя в Європі, ввозити іноземну літературу, чи зводити храми в «малороссийском вкусе».

Найновіші стратегічні вороги Росії походять з ферм і полів країн Європейського союзу, США, Канади та Австралії. А нині у Москві цей список розширили, додали ще Албанію, Ісландію, Ліхтенштей і Чорногорію. Кремлівський вождь наказав «ворога» знищити і, як видно, наказ бездумно і ретельно виконують. По всій безмежній Росії роз’їхались бульдозери, молотарки і вантажівки, розгорілись печі, щоб розчавити, спалити, знищити, змарнувати смачні й дбайливо виготовлені продукти харчування чужого – західного походження. А ось в Данії, наприклад, ніхто не наважився замахнутись на хліб, надлишок сиру, тих 15 тонн, що потрапили під російські санкції, їх просто роздали бідним людям.

Плакат учасників протесту проти спалення харчів у Росії. Санкт-Петербург, 8 серпня 2015 року

Плакат учасників протесту проти спалення харчів у Росії. Санкт-Петербург, 8 серпня 2015 року

У Росії ж, як видно, живуть за іншими принципами. Сотні тисяч тонн їжі на очах бідноти, безхатченків і сиріт нищить країна, яка при цьому повчає світ «миру і моралі». В державі, яка пережила страхіття війни і голод у блокадному Ленінграді, телебачення демонструє тріумфальні кадри, як гусениці бульдозерів чавлять помідори, як сири перемішуються з землею, як спалюють городину і м’ясо через їхнє «іноземне» походження. І що гірше: сліпою ненавистю, санкціями проти продуктів харчування Кремль ігнорує головний духовний канон – найбільшу і традиційну для всього світу шану до самого поняття – «хліб». Як після цього навчати дітей поваги до цього найсвятішого рукотворного дару?

Не збагну, чому мовчить Російська православна церква, чому на повний голос не кричить про смертельний гріх – зневагу до Хліба. Адже кремлівський пан плюндрує найсвятішу з усіх святих заповідей – «Хліб наш насущний». Нищенням їжі Росія дійшла до останньої межі, не тільки своєму народові, але й усьому світові її президент демонструє, що не зупиниться ні перед чим. Демонстрація жорстока: замість нагодувати своїх безхатченків і бідноту чи роздати овочі дітям у сиротинцях, їх на очах усього здивованого світу знищують. Серед багатьох здивований і Карл Більдт – міністр закордонних справ Швеції. Відомий політик засумнівався, чи стане кращою Росія без пармезану і данських квітів. Ні, не стане.

Плакат учасників протесту проти спалення харчів у Росії. Санкт-Петербург, 8 серпня 2015 року

Плакат учасників протесту проти спалення харчів у Росії. Санкт-Петербург, 8 серпня 2015 року

Ремарк був переконаний, що «квітами можна покрити все» – гнів, радість, велику пристрасть, навіть біду і горе. Але він тоді не знав, що на чолі однієї з найбільших країн стоятиме президент, який буде зневажати хліб і смертельно боятись квітів. Ймовірно, цей страх прекрасні тюльпани могли б від світу і приховати, але їх просто до Росії не впустили.

Але, як би один самозакоханий чоловік не старався, всі його «калашники», ракети, надзвукові літаки і дрони ніколи не затьмарять ні нідерландських тюльпанових полів, ні безсмертних «Соняшників» Ван Ґога. Квіти споконвіків є ясним символом простягненої вам назустріч руки, а «Бук» залишиться назавжди лиш символом смертельної брехні.

Оксана Пеленська – дослідниця, співробітниця Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG