Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 01:57

Медицина в окопах: що змінилося за час війни


Під час бою під Іловайськом, 10 серпня 2014 року

Під час бою під Іловайськом, 10 серпня 2014 року

Медики, які рятують українських бійців, найкритичнішими потребами вважають якісний транспорт, медпрепарати й обладнання

Київ – Медичні служби української армії та МВС стали працювати краще з часів Іловайської трагедії, однак у добровольців медичне забезпечення залишається якіснішим, ніж у звичайних підрозділах, визнають і медики, й вояки. Водночас в Міноборони звітують про реформування цього сектору, і про навчання, які проводять для медиків та офіцерів інструктори НАТО. Між тим, офіційно у зоні АТО вояки досі мають одну аптечку на двох.

Боєць-інструктор добровольчого батальйону «Донбас» Дмитро Різниченко отримав осколкове поранення руки, коли брав участь у штурмі Іловайська рік тому. Надали допомогу та евакуювали його досить швидко, на медичному транспорті батальйону «Донбас», розповідає Дмитро Різниченко.

«Мені дуже пощастило. Бо мене поранили (уламком від гранатометного влучання) за п’ятнадцять метрів від батальйонного медпункту на передовій. Мені допомогли, зупинили кров, і дуже швидко вивезли до лікарні в місто Курахове, – пригадує вояк. – Це були наші медики-добровольці, екіпіровані волонтерами. За день до того наш конвой з пораненими обстріляв ворог, він розсіявся, і того дня ми визбирували хлопців по місцевості. Конвой, в якому був я – уникнув обстрілу».

Дмитро Різниченко констатує, що в його батальйоні медична служба за рік, який минув від Іловайської трагедії, поліпшилася. Дмитро їхав до шпиталю на легко броньованій інкасаторській машині, нині медики та поранені пересуваються, зокрема, на броньовику «Саксон», одному з тих, які надав Україні уряд Великобританії. Окрім того, медичну службу цього та інших підрозділів у зоні АТО нині укомплектовують мобілізованими лікарями, і це дає змогу якісніше допомагати пораненим на передовій, визнає Різниченко.

Медики добровольчих батальйонів при МВС та Збройних силах працюють оперативніше, аніж в інших підрозділах, визнає медик-доброволець об’єднання «Госпітальєри» з позивним «Батя».

В частині підрозділів є позитивні зміни: розгорнуті польові госпіталі (які надали західні держави), лікарі стали більш кваліфікованими

«Якщо евакуюють добровольчі підрозділи – там значно швидше та якісніше. Якщо Збройні сили, то, наприклад, коли підрозділ евакуювали з шахти «Бутовка», там залишалася одна людина, три дні підготовки – з нього зробили медика! Це 93 бригада Збройних сил: машин (у медичній службі) немає, медикаментів нема, зв’язку - теж. Про яку якісну та швидку допомогу можна говорити? Звісно, в частині підрозділів є позитивні зміни: розгорнуті польові госпіталі (які надали західні держави), лікарі стали більш кваліфікованими», – наголошує медик-доброволець.

Представник «Госпітальєрів» каже: більшість поранених помирає саме через те, що їх не встигають вивезти до лікарні упродовж першої години, або ж везуть повільно, на старому та непристосованому транспорті. Кваліфіковані спеціалісти, надійний транспорт і матеріальне забезпечення – це три моменти, які треба якнайшвидше поліпшити у медичній службі українських підрозділів, радить «Батя».

Вояки: якісна медична допомога – це великі гроші й людські ресурси

Утім, частина бійців у зоні АТО обурюється тим, що вище військове командування та посадовці приїжджають у зону конфлікту на якісній сучасній бронетехніці, яку можна було б надати медикам і рятувати життя. Про це, зокрема, говорить офіцер батальйону територіальної оборони «Київська Русь» при МВС Володимир Назаренко. Водночас, за його словами, організувати медичну допомогу за стандартами НАТО Україні не дозволяють обмежені кошти та штат військових частин.

Загалом рятувати поранених є кому. Але в українських сил фактично немає препаратів, які допомагали б постраждалим від артилерії, це переважна більшість поранених

«Загалом рятувати поранених є кому. Але в українських сил фактично немає препаратів, які допомагали б постраждалим від артилерії (це переважна більшість поранених). Ідеться про баротравми, серйозні кровотечі. У звичайному підрозділі люди сидять в окопах, потім мають нетривалий відпочинок. Але в цей час розвантажують боєкомплект, облаштовують побут військової частини. Якщо бійцям у цей вільний час доведеться ще й чергувати в нічну зміну в бронежилетах, щоб оперативно вивозити поранених – це буде надзвичайно важко», – погоджується Володимир Назаренко. Як приклад він наводить медичну службу у полку МВС «Азов», де вояки мають достатньо часу, щоб бути на передовій, відпочивати і чергувати для евакуації поранених.

Про те, що робота армійських медиків поліпшилася, говорять і добровольці, які воюють пліч-о-пліч із ЗСУ. Серед них – і командир батальйону «ОУН» Микола Коханівський. За його словами, на початку збройного конфлікту найоперативнішою була медична служба добровольчого корпусу «Правий сектор», але «військові вже навчилися робити це швидко і якісно». Втім, за словами комбата, ЗСУ «є куди вдосконалюватися».

Українська армія вдосконалює медичну службу, і невдовзі її робота стане стандартизованою для всіх підрозділів у зоні АТО, запевнив в інтерв’ю «Українській правді» директор медичного департаменту Міноборони Андрій Верба. Водночас, за його словами, нині Міноборони має лише 30 тисяч аптечок, які відповідають українським стандартам та потребам нинішнього українсько-російського конфлікту. Вояки в зоні АТО мають аптечок і кровоспинних турнікетів лише половину від потреби, не приховує посадовець. Серед причин таких проблем він називає тривале оформлення документів та стандартизацію аптечок і непорозуміння з виробниками їхніх компонентів.

Андрій Верба запевняє, що й кадрове забезпечення медичної служби поліпшилося. Так, після Іловайська та Дебальцева Міноборони повернуло до складу підрозділів «санітарів-стрілків» та відновило інші медичні посади, які ліквідували до конфлікту на Донбасі.

Між тим, перепідготовка вояків Нацгвардії та ЗСУ за участі інструкторів з Великобританії та США передбачає курс першої медичної допомоги за стандартами НАТО, цьогорічні українсько-американські навчання теж мали на меті вдосконалення медичної служби, повідомляє прес-служба Міноборони.

Підрозділи, які змогли вирватися з Іловайського котла рік тому, мали дуже багато поранених, відтак перша допомога на передовій та евакуація були критично необхідними. До прикладу, з 30 бійців батальйону «Світязь», які билися за Іловайськ, семеро загинули, а 19 отримали поранення, повідомляють бійці батальйону.

Щодня в зоні конфлікту один або декілька українських бійців зазнають поранень, які потребують кваліфікованої медичної допомоги, ідеться у повідомленнях прес-центру АТО.

На цю ж тему:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG