Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:54

Невідомих солдатів АТО та Другої світової не ховатимуть поряд


Вічний вогонь у меморіальному комплексі «Парк Вічної Слави» у Києві

Вічний вогонь у меморіальному комплексі «Парк Вічної Слави» у Києві

Під тиском громадськості адміністрація президента погодилась провести відкрите обговорення

Київ Одним із заходів у рамках відзначення Дня прапора та Дня Незалежності цього року повинно було стати поховання у меморіальному комплексі «Парк Вічної Слави» останків двох невідомих солдатів — воїна-учасника Антитерористичної операції та воїна Другої світової війни. Крім того, при вході до меморіалу напис «1941-1945» планували замінити написами «Слава Україні!» і «Героям слава!». Така ініціатива адміністрації президента викликала дискусію і широке обговорення громадськості, адже таке рішення керівництво держави прийняло без публічного обговорення. Як наслідок, після низки публікацій і звернень від своєї ідеї в адміністрації президента відмовились.

27-метровий гранітний обеліск невідомому солдату у столичному парку Слави стоїть з 1957 року. Це робота відомого архітектора Авраама Мілецького, яку називають прикладом лаконічного і делікатного вшанування мільйонів загиблих учасників Другої світової війни. Та після майже 60 років меморіал могли спіткати метаморфози. 23 серпня в адміністрації президента планували урочисто розмістити по обидва боки від вічного вогню капсули з останками воїна-учасника антитерористичної операції та воїна Другої світової війни, а цифри 1941-1945 замінити літерами патріотичного напису «Слава Україні!» і «Героям слава!».

Ми виходимо з того, що парк Слави є місцем вшанування всіх тих, хто віддав своє життя за незалежність України

«Ми виходимо з того, що парк Слави є місцем вшанування всіх тих, хто віддав своє життя за незалежність України. Це місце, де кияни і громадяни України, і громадяни інших держав можуть віддати шану тим, хто захищав Україну і в ознаменування цього і будуть проведені ці заходи», – пояснював напередодні заступник глави адміністрації президента Ростислав Павленко.

​Ідея подвійного захоронення виникла в його ініціаторів після того, як бійці 79 аеромобільної бригади 27 червня минулого року в районі населеного пункту Маринівка знайшли поховання невідомого солдата Другої світової війни.

Це був, скоріш за все кулеметник... Можна припустити, що цей солдат брав участь у операції, що тривала з 17 липня по 2 серпня 1943 року

«Виходячи з того, що ми знайшли, це був скоріш за все кулеметник, оскільки у нього в руках був диск від кулемета. При ньому були також певні особисті речі. Єдине, по чому можна було ідентифікувати, це те, що на бритві була буква «і». Також для самокруток була складена газета «Сталінградець», датована липнем 1943 року. Можна припустити, що цей солдат брав участь у операції, що тривала з 17 липня по 2 серпня того року», – розповідав про знахідку підполковник Збройних сил України Семен Колейник з позивним «Браво».

Тіло ж воїна АТО також знайшли на Донбасі прямо над останками солдата Другої світової. Сьогодні воно – в Дніпропетровській області. Зразок ДНК з нього було забрано, але до цього часу особу не ідентифікували і ніхто з родичів чи знайомих за зібраними генетичними даними не відгукнувся, повідомляли в Адміністрації президента.

Ми не домовились як може співвідноситись Друга світова війна і те, що зараз відбувається на сході – Гурін

Таку ідею з самого початку дуже критично сприйняв волонтер «Київархітектури», член ради громадських експертів конкурсу на спорудження меморіалу героям Небесної Сотні Дмитро Гурін. Його публікація на Фейсбук за лічені години викликала бурхливе обговорення користувачів мережі. Свою позицію опонент ідеї пояснив просто: будь-які зміни повинні пройти громадське обговорення.

Національний меморіал – це те місце, де ми зберігаємо свою пам’ять, і зміни до нього можуть вноситись лише коли ми всі про це домовились

«Ми виступаємо проти того, що це робиться в радянській традиції. Це класичне пропагандистське рішення, яке, на жаль, не пройшло жодних громадських обговорень і легітимізації в суспільстві. Національний меморіал – це те місце, де ми зберігаємо свою пам’ять, і зміни до нього можуть вноситись лише коли ми всі про це домовились. А тут ми не домовились як може співвідноситись Друга світова війна і те, що зараз відбувається на сході, ми не домовились, чи можуть у 2015 році існувати невідомі солдати, і чи повинна Україна наслідувати цю тоталітарну практику», – пояснює свою позицію він.

І справді, згідно з законодавством, будь-які зміни в пам’ятках національного значення повинні вноситись лише після відкритого конкурсу і це записано в постанові Кабінету міністрів. Втім перед цим Міністерство культури, у віданні якого і перебуває меморіал, повинно оголосити тендер на встановлення історико-містобудівного обґрунтування. Далі це обґрунтування проходить спеціальну комісію і лише опісля оголошується конкурс. Загалом дані процеси займають щонайменше рік-два.

Обурення Дмитра Гуріна та тих, хто його підтримав у адміністрації президента помітили швидко і на офіційному сайті опублікували повідомлення про те, що проект меморіалу захисникам незалежності України таки буде винесений на публічне обговорення. Для цього створять організаційний комітет, до якого залучатимуть представників органів влади та громадськості. Відповідно, запланована на 23 серпня церемонія перепоховання не відбудеться.

У січні цього року Верховна Рада вже проголосувала за постанову щодо створення національного пантеону героїв, концепцію якого розробив Інститут національної пам’яті. Встановити його теж планують у центрі столиці на пагорбах Дніпра і перепоховати там найвизначніших діячів української історії.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG