Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:14

Польща почала писати доктрину інформаційної безпеки


Карикатура Олексія Кустовського

Карикатура Олексія Кустовського

Російські канали дезінформують західного глядача і експлуатують складні теми минулого, щоб знеохотити польське суспільство допомагати українському – експерт

Варшава – Як протидіяти дезінформації та мові ненависті, не порушуючи водночас права громадян на свободу слова і думки? У Польщі із занепокоєнням говорять про нові загрози державній безпеці, спричинені стрімким розвитком інформаційних технологій та напруженням, що зростає на сході Європи. Аби мінімалізувати ризики, пов’язані з сучасними інформаційними війнами, польське Бюро національної безпеки представило проект доктрини інформаційної безпеки та доктрину кібербезпеки. У свою чергу, польський громадський сектор закликає громадян не покладатися тільки на державу й активну протидіяти поширенню мови ненависті у мережі.

У проекті доктрини інформаційної безпеки Польщі перелічуються ймовірні загрози, які можуть дестабілізувати ситуацію в державі.

За цим документом, державній безпеці може загрожувати створення негативного образу Польщі на міжнародній арені, зокрема, серед членів НАТО та ЄС. У Раді національної безпеки вважають, що це може досягатися через поширення на Заході думки про Польщу як країну ксенофобів та антисемітів.

Крім цього, у Бюро національної безпеки говорять про ризик погіршення польсько-литовських відносин. Таку напруженість можуть стимулювати ворожі спецслужби, які створюватимуть враження про існування польського збройного сепаратизму у Вільнюському районі. У тексті польської доктрини зазначено, що третя сторона може стимулювати польсько-український конфлікт на тлі складного історичного минулого. В документі сказано про можливі терористичні акти, які нібито могли б бути здійснені українцями проти поляків і навпаки.

У польській доктрині згадано методи, якими ведуться сучасні інформаційні війни. Це психологічні операції, що впливають на емоції людей, а в кінцевому результаті й на рішення урядів держав. Також у документі йдеться про суспільну інженерію, тобто комплекс методів, з допомогою яких спецслужби маніпулюють суспільствами. Окремо в документі говориться про інтернет-тролінг, спрямований на поширення дезінформації, висміювання та приниження користувачів мережі.

До створення доктрини поляків підштовхнули події в Україні – експерт

Кшиштоф Лідель, директор Центру досліджень тероризму з Collegium Civitas, створення польської доктрини інформаційної безпеки вважає підтверженням серйозності намірів Варшави протистояти інформаційним загрозам. За його словами, до створення такого документу польську владу підштовхнули події в Україні.

Конфлікт в Україні дуже добре показує те, як виглядає інформаційна боротьба

«Я думаю, що конфлікт в Україні дуже добре показує те, як виглядає інформаційна боротьба в контексті пропагандистської та психологічної боротьби, тому що з самого початку цей конфлікт в Україні був дуже старанно підготований Росією», – сказав експерт.

Вони намагаються зосередити увагу на складному польсько-українському минулому, щоб знеохотити польське суспільство допомагати українському суспільству

Прикладом сучасної інформаційної війни Кшиштоф Лідель вважає програмну політику російських телеканалів, які дезінформують західноєвропейського глядача. Він говорить: «Це дуже добрий приклад пропагандистької боротьби, яка показує український конфлікт з російської перспективи. Крім цього, вони намагаються зосередити увагу споживача інформації на історичних питаннях, наприклад, на складному польсько-українському минулому, щоб знеохотити польське суспільство допомагати українському суспільству».

На думку польского експерта, в протистоянні інформаційним атакам не варто вдаватися до методів тих, хто сіє ворожнечу й поширює дезінформацію.

Важливіша демонстрація того, що такі книжки – це література, яка маніпулює громадською думкою, що вони містять пропаганду, але точно не треба їх забороняти

Кшиштоф Лідель критично ставиться до недавньої української ідеї створити список забороненої російської пропагандистської літератури. Польський експерт розмірковує: «Я особисто вважаю, що, якщо ми хочемо протидіяти пропаганді, то не можемо собі дозволити поводитись так, як ті, які ведуть таку пропагандистську війну. Особисто я – противник усіляких заборон. Як на мене, набагато важливіший психологічний вплив і відповідь на цю пропаганду, тобто демонстрація того, що такі книжки – це література, яка маніпулює громадською думкою, що вони містять пропаганду, але точно не треба їх забороняти. Як на мене, потрібно більше пояснювати, аніж створювати якісь списки забороненої літератури, бо, як знаємо з історії, такі рішення неефективні».

Лідель пояснює, чому держава, яка прагне стати демократичною, повинна дуже обережно ставитися до методу заборон навіть тоді, коли проти неї ведеться інформаційна війна.

«На мою думку, те що відбувається в Україні, головним чином спричиненне діями противника. Росія застосовує соціотехнічні методи, тож цьому потрібно протидіяти. Україна намагається створити структури, які за це відовідали б або координували б такі дії. Це природна реакція. Та водночас, не можна забувати про те, що Україна хоче належати до сімї демократичних народів. Тож питання цензури, заборон потрібно розглядати досить уважно. Потрібно бути дуже обережним у питаннях наказів і заборон, тобто в тих, які порушують один з основних принципів демократичної держави – свободу слова», – сказав Кшиштоф Лідель.

Чому важливо викорінювати агресію на етапі словесних погроз?

Для подолання небезпек, пов’язаних із поширенням мови ненависті в інформаційному просторі, одних тільки зусиль держави недостатньо. Широкі кола громадськості повинні активно реагувати на прояви національної та расової нетерпимості, що останніми роками заповнюють інтернет-мережу. Про це говорить Анна Татар з товариства «Ніколи більше», яке вже багато років займається протидією дискримінації. Ця організація веде польський реєстр проявів расизму, ксенофобії, зокрема, в інтернет-мережі – так звану «Брунатну книгу».

Чому важливо рішуче протистояти агресії навіть тоді, коли це тільки слова? Анна Татар посилається на багатий досвід організації: «Ми в багатьох місцях і впродовж багатьох років наголошуємо на тому, що від мови ненависті до насилля – один крок, від ненависного слова до побиття і навіть вбивства дуже близько. На жаль, це підтвержують випадки, які ми реєструємо в «Брунатній книзі».

Виклики для безпеки і стабільності суспільства, що пов’язані з мовою ненависті в інтернеті, настільки нові, що чимало правоохоронців все ще легокважать ними, скаржиться Анна Татар. Вона розповідає: «Цього року Генеральна прокуратура опублікувала статистичні дані, що стосуються ненависті, причому, йдеться не тільки про інтернет, але й словесні образи, руйнування різних місць пам'яті національних меншин. З цієї статистики випливає, що тільки 9 відсотків справ, пов'язаних з поширеннням ненависті, закінчилися обвинувальними актами. Це означає, що левова частка цих справ, які стосуються ненависті, закривається».

Громадська діячка сподівається, що протидія словесній агресії в інтерент-мережі буде ефективнішою, оскільки цього року Польща підписала важливі європейські правові акти.

«У січні цього року Польща підписала Конвенцію Ради Європи про боротьбу з кримінальним злочинами в кіберпросторі, а також додатковий протокол про подолання расизму. Це документ, який, передусім, уможливлює покращення міжнародної співпраці щодо подолання расизму в мережі і дає визначення разсизму. Наприклад, там сказано, за які типи коментарів правооохоронці повинні відкривати кримінальні справи. Це важливий символічний сигнал про те, що польська держава – проти поширення мови ненависті в мережі і має у розпорядженні черговий інструмент, який уможливлює її ефективне переслідування», – сказала громадська діячка.

Анна Татар звертає увагу на, так би мовити, інформаційну епідемію 21-го сторіччя – агресивний інтернет-тролінг. Його жертвами стають не тільки окремі люди, але й цілі категорії суспільства, а то й нації. За її словами, в першу чергу на тролінг повинна реагувати держава, але й громадяни не повинні залишатися байдужими в ситуаціях, коли інтернет-тролі цькують когось в інтернеті, адже це може спричинити ескалацію насильства.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG