Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:51

«Сепаратисти нарощують силу і готуються до наступу» (світова преса)


«Для Росії використання військової сили є частиною дипломатичних зусиль» – експерт

Світова преса пише про занепокоєння, що напруга і бойові дії на сході України можуть посилитись. Також активно коментують візит президента Путіна до Криму, який хотів показати цим, що він є господарем анексованого півострова. І пишуть також про нелегкі часи української гривні, не дивлячись на домовленість Києва та МВФ щодо фінансової допомоги Україні.

Газета The Financial Times пише про стурбованість, що конфлікт на сході України може знову посилитись. Активні обстріли підтримуваними Москвою сепаратистами українських позицій з кінця липня почали завдавати серйозних жертв серед мирного населення та українських військових.

«У той час як обстріли не розглядаються як частина прихованого військового наступу, багато хто на місцях стурбований тим, що буде після цього», – пише видання.

Газета цитує українського бійця з позивним «Леон», який є заступником командира 17-го батальйону, що тримає позиції на північ від Горлівки.

Він каже: «Сепаратисти б’ють по нам із мінометів великого калібру, артилерії, танків, усього, що в них є – в порушення мінських угод».

За словами «Леона», сепаратисти нарощують силу і явно готуються до наступу і нападуть на українські підрозділи «незабаром».

Протягом усієї української кризи, зауважують західні дипломати, президент Володимир Путін довів, що може перехоплювати ініціативу і заставати зненацька своїх опонентів непідготовленими.

«Дехто вірить, що останні обстріли з боку заколотників є частиною продуманого плану Москви змусити Київ виконувати мирний план Мінськ-2, від якого – як видається Кремлеві – Київ хоче відректися», – пише газета.

Видання цитує Ігоря Сутягіна, експерта з російських військових проблем у Лондоні, який каже, що «бойові дії не є чимось новим – це продумане продовження російської політичної лінії, яка вже була випробувана у минулому».

Наприклад, вказує Сутягін, коли Анґела Меркель та Франсуа Олланд відмовились їхати до Астани на мирні переговори у січні, тоді заколотники на сході України почали наступ на Дебальцеве.

«Місяцем по тому вони почали обговорювати Мінськ-2. Нині Місньк-2 доживає останні дні… Росія хоче змусити до нових переговорів – відтак посилить тиск. Для Росії використання військової сили є частиною дипломатичних зусиль», – заявив Сутягін газеті.

Статтю з The Financial Times поширили багато експертів, які займаються Україною:


Британська «Бі-Бі-Сі» вважає, що своїм перебуванням на анексованому Кримському півострові президент Росії Володимир Путін прагне показати, що він є господарем у Криму.

«То була типова демонстрація російським президентом Володимиром Путіним, який заліз на міні-підводний човен і занурився в глибини Чорного моря», – йдеться в публікації.

«Бі-Бі-Сі» зауважує, що формально занурення в морські глибини мало на меті огляд решток стародавнього корабля на морському дні.

«Але то було також демонстрацією того, хто є господарем тут зараз. Володимир Путін відвідує Крим з цілою делегацією чільних російських політиків і бізнесменів», – пише «Бі-Бі-Сі».

Київ засудив поїздку Путіна до Криму, наголосивши, що єдино можливим майбутнім Криму є повернення його Україні.

Кореспондентка «Бі-Бі-Сі» Сара Рейнсфорд запитала про це Путіна і почула від нього у відповідь таке: «Майбутнє Криму було визначено людьми, які живуть на цій землі. Вони проголосували за єдність із Росією. Ось і все. Крапка».

Журналістка помітила, що Путін висловився, маючи «кам’яне обличчя і недвозначно».

«Путін показує, хто є господарем у Криму»:


Агентство Bloomberg пише, що допомога МВФ не є панацеєю для України, грошова одиниця якої втратила у вартості 61 відсоток.

«Виконання умов МВФ щодо надання допомоги навряд чи допоможе українській валюті, яка в біді, і яка втратили 61 відсоток вартості за період від початку минулого року», – пише агентство.

До такого висновку приходять багато фінансових установ – від Citigroup Inc. до Commerzbank AG, зазначає агентство. Ці банки вважають, що гривня може ще більше послабитись коли Україна полегшить контроль над фінансовими ринками через вимоги МВФ.

Київ каже, що це є на його прядку денному після того, як вдасться досягнути домовленості про реструктуризацію 19 мільярдів доларів зовнішньої заборгованості.

Національний банк України запровадив контроль після того, як гривня впала до рекордного мінімуму 34,247 за долар у лютому на тлі захоплення підтримуваними Росією сепаратистами найбільш індустріальної частини Донбасу.

Після того гривня стабілізувалася, але фінансові експерти зазначають, що може бути нове послаблення після скасування контролю за курсом гривні, вказує агентство.

Bloomberg цитує аналітиків, які прогнозують можливе послаблення гривні до 25-26 за долар до кінця цього року з нинішнього курсу 22 гривні за долар

«Допомога МВФ – не панацея для України, валюта якої втратила 61% вартості»:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG