Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:03

Зустріч «Нормандія мінус Росія»: Київ і Захід не вірять Путіну?


Канцлер Німеччини Анґела Меркель (ліворуч), президент України Петро Порошенко (посередині) та президент Франції Франсуа Олланд (праворуч). Архівне фото

Канцлер Німеччини Анґела Меркель (ліворуч), президент України Петро Порошенко (посередині) та президент Франції Франсуа Олланд (праворуч). Архівне фото

«На тлі кроків України по виконанню мінських домовленостей спостерігаються спроби російської сторони торпедувати мирний процес» – Єлісєєв

24 серпня у Берліні відбудеться тристороння зустріч президента України Петра Порошенка, канцлера Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда, метою якої є пошук шляхів реалізації мінських мирних домовленостей. Зустріч відбудеться на тлі загострення ситуації на сході Україні, посиленням обстрілів сепаратистами українських позицій, а також припущень про нібито планований наступ, що його хочуть здійснити сепаратисти за підтримки Росії.

За словами заступника глави адміністрації президента України Костянтина Єлісєєва, проведення українсько-німецько-французького саміту є свідченням «спільного глибокого занепокоєння погіршенням безпекової ситуації в регіоні внаслідок російської агресії проти України».

Костянтин Єлісєєв

Костянтин Єлісєєв

«На тлі активних та цілеспрямованих кроків, що здійснює Україна з метою виконання мінських домовленостей у всіх вимірах – політичному, безпековому, гуманітарному та соціально-економічному, спостерігаються свідомі спроби російської сторони торпедувати мирний процес», – зазначив Єлісєєв.

Президент Петро Порошенко, як повідомляє його адміністрації, має намір поінформувати своїх колег про ситуацію в регіоні та представити пропозиції з метою недопущення негативного сценарію розвитку подій на Донбасі.


І хоча останні два дні ситуація на Донбасі виглядає кращою, аніж від кінця липня, однак, обстріли українських позиції не припиняються – просто інтенсивність та калібр озброєнь, з який обстрілюються українці, зменшились. Так, скажімо, за останню добу було 82 обстріли – це майже удвічі менше за пікові дні наприкінці минулого тижня.

Лоран Фаб’юс

Лоран Фаб’юс

«Це турбує. Воєнні операції мають зупинитися і зброю може бути відведено... По-друге, ми повинні добитися належних умов для виборів на Донбасі», – заявив міністр закордонних справ Франції Лоран Фаб’юс, коли було оголошено про берлінську зустріч «трійки».

Росія вустами міністра закордонних справ Сергія Лаврова заявила, що берлінську зустріч «трійки» не можна назвати «нормандським форматом».

Сергій Лавров

Сергій Лавров

«Це не «нормандський формат», це тристороння зустріч представників Німеччини, Франції та України. І ми, звичайно, пильно стежимо за її підготовкою. Будемо також уважно дивитися, чим вона завершиться, тому що для нас очевидна необхідність додаткового впливу на Київ», – сказав Лавров.

За даними української сторони, берлінську зустріч «Нормандія мінус Росія» ініціював президент Порошенко, а західна преса каже, що ініціатива йшла від канцлера Меркель.

Тристоронні переговори – це позитивно, бо буде узгоджена спільна позиція України, Франції та Німеччини

«Це говорить про те, що ці країни намагаються виробити спільну позицію. Якраз спільну позицію у ставленні до Росії. Бо ескалація, яка зараз відбувається, вона чітко говорить про те, що Росія не дотримується домовленостей. І той факт, що будуть такі тристоронні переговори – це позитивно, бо це означає, що буде узгоджена спільна позиція України, Франції та Німеччини», – сказав Радіо Свобода професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Всі говорять про кризу в Україні, хоча насправді криза є в Росії і навколо Росії – через її агресивну політику
Володимир Огризко

Володимир Огризко

Колишній керівник української дипломатії Володимир Огризко теж вітає проведення зустрічі без Росії: «Треба пропонувати формати переговорів… за цивілізаційною лінією розколу: тобто з одного боку – країни, які поважають міжнародне право і дотримуються його норм, а з другого – країна, яка нехтує нормами міжнародного права, брутально їх порушує».

«Бо сьогодні ми маємо ситуацію, яка дуже влаштовує Росію. Тому що всі говорять про кризу в Україні, навколо України, хоча насправді криза є в Росії і навколо Росії – через її агресивну політику. Отже, світ повинен усвідомити, що насправді найбільша загроза йде від цієї країни», – сказав Огризко Радіо Свобода.

Чи буде новий наступ сепаратистів?

Західна преса пише, що для Росії військова сила є частиною дипломатії, і що саме під цим кутом – реальної ситуації уздовж лінії розмежування на сході України – і варто дивитися на поведінку Кремля за дипломатичним столом.

Газета The Financial Times написала, що за увесь час української кризи, президент Володимир Путін заставав зненацька своїх опонентів і намагався тримати ініціативу в своїх руках, і що останнє загострення ситуації й активізація бойовиків на сході України є частиною добре прорахованого плану.

Зруйнований внаслідок обстрілу будинок у селищі Сартана, що поблизу Маріуполя. 17 серпня 2015 року

Зруйнований внаслідок обстрілу будинок у селищі Сартана, що поблизу Маріуполя. 17 серпня 2015 року

Газета переконує, що нинішній статус-кво не влаштовує Москву. Території під сепаратистським контролем довкола Донецька та Луганська не становлять собою економічно самодостатнє «державне утворення», а продовження такого стану вимотує російські ресурси.

А реінтеграція цих «республік» на правах автономій в Україну – що дало б Москві ефективне вето щодо української політики (а такими були сподівання Росії на «Мінськ-2») – теж не реалізувалася, бо Київ втілює «Мінськ-2» на власних умовах і не хоче брати на себе фінансово-економічний тягар за контрольовані бойовиками терени, пише видання.

Тому важко сказати, чи справді може бути новий виток насильства і широкомасштабні бойові дії на Донбасі.

«Росія доводила вже в минулому, що метод нарізання салямі працює. Все, що їй потрібно – це поволі тиснути і тиснути далі: 300 метрів відкраяти там, один кілометр де-інде. Це не рішучий наступ, але цього достатньо для територіальних надбань, для тиску на Київ і водночас дає можливість уникати порушення «червоних ліній», які провів Захід», – сказав газеті лондонський військовий експерт Ігор Сутягін.

Навряд чи Росія наважиться на повномасштабну війну, на якусь операцію, як от наступ на Маріуполь, бо це означало б різке загострення, втрати для Путіна і різке посилення санкцій
Путін попробує залякувати і шантажувати Україну і Захід можливим загостренням конфлікту

Український політолог Олексій Гарань теж погоджується, що Кремль не наважиться все ж на широкомасштабний наступ.

«Навряд чи Росія наважиться на повномасштабну війну, на якусь операцію, як от наступ на Маріуполь чи на Харків, бо це означало б різке загострення, втрати для Путіна і різке посилення санкцій. Бо на Заході неодноразово казали, що Маріуполь – це «червона лінія», – зазначає Гарань.

«Але я не виключаю, що Путін буде намагатися проводити якісь локальні операції з метою тиску як на Україну, так і на Захід. Для того, щоб вибити якісь поступки на переговорах – ну, це його стандартна тактика. Тобто, здійснювати якісь операції, а після того про щось домовлятися. Він попробує залякувати і шантажувати Україну і Захід можливим загостренням конфлікту», – пояснює експерт.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG