Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 16:13

Перемога над внутрішнім ворогом важливіша за перемогу на фронті


Плакат Юрія Неросліка

Плакат Юрія Неросліка

Реформи і боротьбу з корупцією стримує закритість політичної системи та нещирість політиків – українські інтелектуали

Внутрішні проблеми та неспроможність влади ефективно втілювати реформи становлять для України більшу небезпеку, ніж зовнішня агресія. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказали відомі інтелектуали та громадські діячі. На їхню думку, одна з найбільших проблем полягає в тому, що вищі посадові особи не готові поступатися власними інтересами заради суспільних, а відтак не готові змінювати правила.

Брак реформ є значно більшою проблемою, ніж зовнішня агресія. Адже це зумовлює слабкість та внутрішню нестабільність держави. Проблема полягає насамперед у тому, що в Україні панує закрита політична система, де впливовість визначається наближеністю до перших осіб, а не власними якостями та заслугами.

Як формуються партійні списки наші? Немає жодного відкритого обговорення, жодного конкурсу!
Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

«Як формуються партійні списки наші? Немає жодного відкритого обговорення, жодного конкурсу! Це є формат закритого доступу, в якому посади отримують ті, хто ближче до тіла, а не ті, хто це заслуговує. Є певні спроби, скажімо, вибори голови Антикорупційного бюро відбувалися за іншим принципом. Тепер, якщо пройде ще одна реформа і будуть тести для прокурорів – це теж інший принцип, зовнішнє незалежне оцінювання – також. Поки ми не увійдемо в режим відкритого доступу, доки наш політичний клас буде закритим – радикальних змін не буде», – каже відомий історик Ярослав Грицак.

«Антиреволюція» українського політикуму

Неспроможність влади ефективно втілювати реформи зумовлена браком підготованих кадрів, а насамперед тим, що високопосадовці не готові жертвувати власними інтересами заради суспільних.

«Система закритого доступу працює, як еволюція Дарвіна, тільки в протилежний бік: вона обирає не кращих, а гірших», – наголошує Ярослав Грицак.

Треба казати правду, а вони – не можуть
Семен Глузман

Семен Глузман

Схожої думки дотримується й правозахисник, голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман. За його словами, дуже серйозною проблемою є нещирість вищих посадових осіб, які керуються насамперед власними, а не суспільними інтересами.

«Треба казати правду, а вони – не можуть. Вони казали неправду все своє свідоме життя і не можуть уже змінитися, на жаль», – вважає Семен Глузман.

Неспроможність втілювати реформи та ефективно долати корупцію загрожує тим, що західні держави можуть відмовитися підтримувати Україну, і вона залишиться сам на сам із російською агресією. На думку Семене Глузмана, «цивілізований світ нас підтримуватиме надалі лише за умов, якщо Україна змінюватиметься».

Від перемоги над собою до перемога над агресором

Конфлікт із Росією та бойові дії на Донбасі, безумовно, заважають українській владі вирішувати внутрішні проблеми. Проте необхідно зрозуміти, що перемога над зовнішнім ворогом навряд чи можлива без подолання внутрішнього ворога: корупції та неефективного управління.

Ще давні китайці казали: спочатку треба перемогти себе, а потім воювати з іншими
Павло Шеремета

Павло Шеремета

«Ще давні китайці казали: спочатку треба перемогти себе, а потім воювати з іншими», – зазначає президент Київської школи економіки, екс-міністр економіки Павло Шеремета.

За його словами, неспроможність влади долати корупцію та впроваджувати реформи зумовлена тим, що вищі посадові особи керуються радше корпоративними, а не державними інтересами.

Президент Петро Порошенко неодноразово висловлював своє незадоволення з приводу того, якими темпами втілюються реформи. У червні в щорічному посланні до парламенту Петро Порошенко закликав «подвоїти й потроїти зусилля задля змін у країні» та пообіцяв, що результати деяких реформ будуть помітні вже наприкінці року.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG