24 серпня на передовій не може сильно відрізнятися від інших днів. На фронті завжди треба бути готовим. Однак військові з 93-ї окремої механізованої бригади, які перебувають у Пісках поблизу Донецька, не забувають про День Незалежності.
«Після того, як прокинулися, привітали одне одного і взялися до роботи. Це – звичайний день. Тут немає вихідних», – каже боєць Дмитро у Пісках біля Донецька. Однак, каже, це не означає, що цей день для них неважливий. За його словами, головне – не як його відзначаєш, а що відчуваєш. Для нього важлива свобода, тому її захищає на фронті.
Цей важкий для країни час він пояснює тим, що Україна стає дорослою.
«Син моєї жінки – приблизно такого ж віку як незалежна Україна. Народилися майжеодночасно. Цікаво дивитися, як вони разом ростуть. Коли вони були молоді, потрібна їм була мама і батько, а зараз вони шукають чогось власного», – стверджує Дмитро.
Другий дім
На День прапора військові у Пісках вивісили синьо-жовті прапори у всіх головних точках села.
«Є велика різниця між відзначенням Дня Незалежності на передові і вдома. Там можеш прогулятися з сім'єю і приємно провести час. Тут можна тільки піти на свої позиції. Однак після кількох місяців для нас це –другий дім», – каже боєць з позивним «Бардан».
Це – особливий дім. Майже все село зруйноване. «Бардан» і його колеги з підрозділу живуть в одному з них. Де дме вітер, немає вікон та нормальної підлоги. Як піднімаєшся вище, треба двитися на сходи, бо вони виглядають так, ніби зараз розсипляться. В деяких місцях їх взагалі немає – там треба ходити по дошці, яку поклали військові.
Незалежні від усіх
День Незалежності – для місцевих жителів, яких залишилося близько десяти, це важкий день. Анатолій та Світлана кажуть, що вони зараз незалежні від усіх, але в негативному сенсі. Опинилися в такій собі буферної зоні, з якої нікуди не можуть виїхати.
Вони щасливі, що в їх дім снаряди не попали, але бояться, що все ще попереду.
«Як я можу почуватися незалежною, коли тут весь час люди зі зброєю?» – питає Світлана.
«Коли я їх бачу – моє серце в п'ятах», – стверджує жінка.
Вона не хоче вже бачити ніяких людей зі зброєю, хоче тільки закінчення війни.
На спокій не можна сподіватися
Про парад і те, що відбувалося в Києві бійці зможуть дізнатися тільки через певний час. У Пісках важко зловити якісь телевізійні канали, переважно вони – російські або донецькі.
«Там кожного дня дізнаємося, що будемо наступати», – жартує Василь, який на позиції спостерігає, чи не відбувається нічого підозрілого.
Все спокійно – і це для них дивно. Піски обстрілюють майже постійно. Натомість останні декілька днів були майже зовсім тихими. Час від часу чутно стрілецьку зброю, дуже рідко – міномет.
«Це підозріло, коли так тихо – значить, що щось готується», – каже Дмитро.
Подібну думку висловлюють інші військові, які вважають, що цей спокій не буде тривати довго.
Штаб АТО повідомляє про зменшення кількості обстрілів
Тим часом прес-центр штабу антитерористичної операції на Донбасі повідомляє про зменшення проросійськими бойовиками кількості обстрілів українських позицій. Але поодинокі випадки обстрілів із забороненої мінськими угодами зброї, калібр якої перевищує 100 міліметрів, кажуть, фіксували і переважно у темну пору доби. Загалом за добу 24 серпня українські військові нарахували 77 випадків порушення режиму припинення вогню. Про це йдеться 25 серпня в ранковому зведенні.
Сепаратисти не подають заяв своїх речників про події останніх годин. А ввечері 24 серпня речник угруповання «ДНР» Едуард Басурін стверджував, що Збройні сили України перекидають танки та гаубиці до околиць Донецька.
Однак підтвердження з незалежних джерел заяви обох сторін не мають.
