Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:00

Дискримінація в Україні: до і після початку війни на Донбасі


На акції у Маріуполі (архівне фото)

На акції у Маріуполі (архівне фото)

Політикани використали проблеми дискримінації для розгортання подій на Сході – правозахисник

Ярослава Трегубова

Ані мовної, ані етнічної чи релігійної дискримінації в Україні не існує, а конфлікт на Сході – наслідок боротьби протилежних політичних сил: «путінської Росії з одного боку і демократичної Європи – з іншого». Такими є висновки дослідження дискримінації та нерівності в Україні британської організації Equal Rights Trust. Натомість, йдеться в звіті, саме війна загострила міжнаціональні стосунки і навіть створила нову ознаку для дискримінації, якої раніше в Україні не існувало, – приналежність до вимушених переселенців.

Причиною конфлікту на сході стала не мовна чи етнічна дискримінація, а боротьба двох цивілізацій – «путінської» Росії і демократичної Європи. Такі результати дослідження оприлюднила британська організація Equal Rights Trust, яка вивчала питання дискримінації та нерівності в Україні. За словами її виконавчого директора, доктора Димитрини Петрової, сьогодні українське суспільство розколюють політичні сили, які борються «за ідентичність країни».

Якщо й була нерівність, то вона не спричиняла конфлікту

«З’ясувалося, що якщо й була нерівність, то вона не спричиняла конфлікту. Отже, цей конфлікт належить до інакшої категорії. Це – те, що називають гібридною війною. Україна стала бойовищем для певних сил, які виникають не в середині суспільства, а заходять із зовні. Це вир боротьби: путінської Росії з одного боку і демократичної Європи – з іншого», – говорить Димитрина Петрова.

Натомість, зазначає експерт, саме військовий конфлікт створив етнічні, мовні та релігійні розбіжності, і навіть породив нову модель дискримінації, якої раніше в Україні не існувало, – щодо вимушених переселенців.

Традиційно вразливими групами в Україні лишаються роми та діти-сироти, однак загалом ситуація поступово вирівнюється. Натомість невтішними результати дослідження є в Криму та на окупованих територіях Донбасу: там експерти фіксують суттєве зростання дискримінації, яку санкціонує самопроголошена влада.

«Спостерігається надзвичайне зростання дискримінації до кримських татар, свідків Єгови, гомосексуалів, ромів і релігійних меншин, що перебувають там, на цих окупованих територіях. Це контрастує з Україною, де захист вразливих спільнот поліпшується», – розповідає Димитрина Петрова.

Радянські методи і європейський шлях

«Проблеми дискримінації використали для розгортання цих подій (на Сході – ред.) політикани, які говорили про дискримінацію за ознаками мови та етнічного походження, якої, як виявилось, в нашій країні не існує. Існує дискримінація, наприклад, проти ромів. Але дискримінації російськомовних – для цього спеціальне дослідження було проведене – не було. Але ці події (на Сході – ред.) загострили міжнаціональні стосунки в нашій країні і загострили старі проблеми, які вже існували», ­– говорить Андрій Кравчук, експерт правозахисного центру «Наш світ».

Існує дискримінація, наприклад, проти ромів. Але дискримінації російськомовних не було

Кравчук зазначає, наразі перед українською владою постають нові виклики та проблеми з протидії дискримінації, які були не актуальні для радянської та пострадянської України. І додає: без реформ у цій сфері Україна не зможе претендувати на членство в ЄС.

«У нашої країни є своя специфіка: вона поєднує пострадянську спадщину з прагненням до інтеграції з сучасною Європою. Коли ми говоримо про боротьбу з дискримінацією, спливають такі поняття, як пільги, квоти і таке інше. Але в Європі це дуже рідкісне явище, виняткове. Потрібно створювати рівні умови для вільної конкуренції», – говорить правозахисник.

«Застою» немає

Військовий конфлікт дійсно актуалізував питання мовної ворожнечі та підбурювання до дискримінації за тією чи іншою ознакою, але ці випадки не є масовими, стверджує Сергій Пономарьов, представник Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Ми не маємо такої проблеми, як у Росії, коли є хвиля громадської переконаності: «понаїхали, забирають роботу»

«Ситуація не настільки гостра, багато представників нацменшин інтегровані в українське суспільство. І ми не маємо такої проблеми, як у Росії, коли є хвиля громадської переконаності: «понаїхали, забирають роботу». Такого немає в Україні. Але водночас є інциденти, які не можна ігнорувати», – каже Пономарьов.

За його словами, українське законодавство з цього питання можна впевнено назвати «європейським», однак проблема полягає в тому, що ні громадяни, ні державні службовці не знають своїх прав і обов’язків. В Україні дуже мало судових позовів через дискримінацію, люди замовчують свої проблеми. Та попри все, резюмує Сергій Пономарьов, «застою» в боротьбі з дискримінацією в Україні немає і вже скоро вона «зможе вийти на новий якісний рівень».

Політики підіграють більшості?

Вирішення багатьох питань із протидіїдискримінації передусім залежить від твердості «європейської» позиції політиків, вважає Марія Ясеновська, голова координаційної ради Коаліції з протидії дискримінації.

Мер Києва не заборонив гей-парад, а сказав, що він не на часі, бо війна. А який стосунок має війна до питань гідності?

«Політики заграють із громадськістю, намагаючись іти назустріч, зокрема гомофобним настроям. Зокрема, варто згадати те, що відбулося цього року, коли мер Києва не заборонив гей-парад, а сказав, що він зараз не на часі, бо йде війна. А який стосунок має війна до питань гідності? Часто політики позиціонують себе як європейські, але коли мова заходить про дійсно європейські цінності, вони демонструють певне їх не розуміння або намагання відректися від власних слів», – зазначає Ясеновська.

За її словами, останні події, з одного боку, стали поштовхом створення умов для вирішення питань дискримінації, зокрема за ознакою інвалідності. З іншого – створили хвилю націоналістичних настроїв, що загрожують людям інших національностей чи рас. Зокрема, експерт звертає увагу на те, що з початком війни серед українців побільшало негативу до людей, які мають російське громадянство. Хоча ці випадки поки офіційно не фіксовані, але «ситуація говорить про те, що їхня кількість може зростати», додає Марія Ясеновська.

Українці переживають «підлітковий вік» – психолог

Українське суспільство наразі перебуває в стресі та напруженості, тому часом схильне ділити світ на «чорне та біле, на своїх і ворогів, на хороших та поганих хлопців і дівчат», пояснює психолог Алевтина Шевченко.

Ми були дітьми як нація. Зараз є небезпека потрапити в погану компанію

«До війни ми всі були іншими людьми, а зараз дорослішаємо. Зараз у нас, знаєте, такий підлітковий вік, говорячи психологічною мовою. Підліток, він же максималіст, ділить все на чорне та біле. До того ми були дітьми як нація. Зараз є небезпека потрапити в погану компанію. Багато небезпек чатують», – каже Алевтина Шевченко.

Саме тому серед українці так «гостро» реагують на тих, хто думає інакше, зокрема на «лояльних» до Росії. Однак, наголошує психолог, це радше варто називати не агресією, а «відчуженням».

«Росіяни були рідними, а зараз стали чужими, збільшилася дистанція. Приміром, з одним сусідом ви живете добре: вітаєтеся, допомагаєте, сіль позичаєте. А з якимось не спілкуєтесь. Так-от Росія стала тим сусідом, якому ви не позичаєте», – пояснює Алевтина Шевченко.

Equal Rights Trust є незалежною міжнародною організацією з протидії дискримінації та просування рівності в усьому світі, наразі працює у більш ніж 40 країнах. Результати дослідження проблем дискримінації та нерівності в Україні опубліковані у звіті «На межі: Вирішення проблем дискримінації та нерівності в Україні».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG