Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:38

Німецькі амбіції в мінських домовленостях


Президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент України Петро Поршенко (зліва на право)

Президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент України Петро Поршенко (зліва на право)

«Не можна досягти припинення вогню шляхом тиску на державу, яка є жертвою збройної агресії... Тиснути треба на агресора»

Київ – В Україні усе гучніше лунає критика на адресу західних партнерів України, мовляв, вони вирішують свої проблеми і намагаються порозумітися з ядерною Росією за рахунок інтересів України. При цьому найбільше критикують Німеччину як одну з держав, яка виступає за неухильне виконання мінських домовленостей з боку Києва без паралельних кроків з боку Москви. При цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель та її команда хоч і звинувачують Росію у підтримці сепаратизму і бойовиків на Донбасі, але стороною конфлікту її вголос не називають. Чи має підстави ця критика?

В Україні позицію Німеччини і Франції щодо неухильного виконання мінських домовленостей обома сторонами конфлікту– якими, на думку західних лідерів, є Україна та сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» – підтримують президент Петро Порошенко і його команда в українському парламенті та уряді. Свою позицію Порошенко озвучив 24 серпня після закінчення переговорів у Берліні з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Франсуа Олландом. За словами Порошенка, альтернативи мінським домовленостям немає.

«Альтернативи мінському процесу не існує, ми це казали у спільній заяві під час саміту НАТО 5 вересня минулого року. Ми це казали, коли підписували (документи – ред.) 12 лютого 2015 року, півроку тому, ми це кажемо зараз», – наголосив президент Порошенко.

Щоправда, він визнав, що саме Україна виконує положення мінських домовленостей – від відведення важкого озброєння і допуску спостережної місії ОБСЄ у місця розташування своїх військ на лінії зіткнення – до внесення змін до Конституції України у частині децентралізації.

«Не можна змінювати Конституцію під час війни» – Сироїд

Оксана Сироїд

Оксана Сироїд

Саме питання децентралізації й особливого статусу окупованих територій Донбасу викликають найбільше занепокоєння у багатьох українських політиків, серед яких є і представники парламентської коаліції, та незалежних експертів. Серед них – заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. Вона вважає, що Конституційні зміни «за мінським сценарієм» суперечать інтересам України та її народу.

Якщо ми ухвалимо такі зміни, то ми визнаємо, що в Україні немає російської окупації, а є громадянська війна. Росія змусила наших міжнародних партнерів погодитися з такими змінами, які вигідні усім, крім українців

«Не можна змінювати Конституцію під час війни, тому що ворог може скористатись процесом змін і завоювати державу юридичною зброєю. Росія розпочала війну проти України саме для того, щоб змусити нас змінити нашу Конституцію. Росія прагне особливого порядку здійснення місцевого самоврядування на окупованих територіях саме для того, щоб амністувати бойовиків, легалізувати їх і у такий спосіб завоювати нас із середини. Якщо ми ухвалимо такі зміни, то ми визнаємо, що в Україні немає російської окупації, а є громадянська війна. Росія змусила наших міжнародних партнерів погодитися з такими змінами, які вигідні усім, крім українців», – зазначила Сироїд.

Вона також зауважила, що ні Росія, ні західні партнери України не мають права «вказувати народові України, яка у нього має бути Конституція».

Олег Ляшко

Олег Ляшко

Представники парламентської коаліції – фракції «Самопомочі» та Радикальної партії України – раніше заявляли, що не готові голосувати за Конституційні зміни. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко в ефірі Радіо Свобода підтвердив, що фракція «за жодних обставин» не голосуватиме за конституційні зміни.

«Фракція «Радикальної партії» не голосуватиме за внесення змін до Конституції. Притому ми підтримуємо ідею децентралізації, ми підтримуємо надання додаткових фінансових, інших повноважень місцевим громадам, ми підтримуємо ідею скасування районних, обласних адміністрацій, створення виконкомів при радах, але ми категорично проти надавання «особливого статусу» для Донбасу, які намагаються протягнути у змінах до Конституції разом із децентралізацією», – сказав Ляшко.

Позачергове засідання Верховної Ради України, на якому мають розглянути у першому читання зміни до Конституції у частині децентралізації, заплановане на 31 серпня. Остаточно зміни депутати планують ухвалити на наступній сесії Верховної Ради, яка почнеться вже наступного дня, 1 вересня.

Справа не у форматі переговорів, а у підходах – експерти

Володимир Огризко

Володимир Огризко

Незалежні експерти здебільшого наголошують на тому, що невиконання мінських домовленостей Росією та її маріонетковими «ДНР» і «ЛНР» завели переговорний процес у глухий кут, а відтак слова президента Порошенка про «безальтернативність» мінського процесу не відповідають дійсності, хоча варто говорити не про «зміну стільців», а про проведення «цивілізаційної лінії» на переговорах з врегулювання кризи на сході України. Так вважає колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, який свого часу п’ять років працював постійним представником України при ОБСЄ​.

Ми маємо провести цивілізаційну лінію, з одного боку якої повинні зібратись країни, віддані певним західним цінностям. А з іншого боку має бути інша сторона переговорів – нецивілізований світ в особі Росії

«Ми маємо провести цивілізаційну лінію, з одного боку якої повинні зібратись країни, віддані певним західним цінностям, таким як повага до міжнародного права, виконання взятих на себе зобов’язань, не порушення норм міжнародного права тощо. А з іншого боку має бути інша сторона переговорів – нецивілізований світ в особі Росії. Як ми побудуємо свою команду – це питання більше технологічне, оскільки серед однодумців завжди легше знайти можливості до компромісу, спільного підходу. Залучати ми повинні всіх гарантів незалежності України – США, Великобританію і Францію, а також провідні європейські країни, ту ж Німеччину тощо», – відзначив Огризко у коментарі Радіо Свобода.

На думку дипломата, на сьогодні саме Німеччина відіграє ключову роль у формуванні зовнішньої політики Євросоюзу, відтак відмовлятись від її «посередницьких послуг» не варто.

Богдан Яременко

Богдан Яременко

Український дипломат, засновник міжнародного аналітичного центру «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко у розмові з кореспондентом Радіо Свобода зазначив, що Німеччина прагнула і прагне збільшити свою роль в європейських справах. Звідси і її спроба «перехопити ініціативу» у переговорах з розв’язання кризи на Донбасі.

Нинішній формат існування переговорів – без Сполучених Штатів – у тому числі відбувся завдяки амбіціям Німеччини

«Нинішній формат існування переговорів – без Сполучених Штатів – у тому числі відбувся завдяки амбіціям Німеччини. Чи вона все ще вірить сама, що з цим справиться? Це вже інше питання, але абсолютно очевидно, що нинішній формат пов’язаний з амбіціями Німеччини відігравати більш важливу роль», – відзначив Яременко.

На запитання Радіо Свобода, чи доцільно змінювати формат переговорів з вирішення кризи на Донбасі (як, зокрема, запропонував президент Польщі Анджей Дуда), Яременко відповів, що подібні пропозиції мать підстави.

Не можна досягти припинення вогню шляхом тиску на державу, яка є жертвою збройної агресії, та вимагати від неї додаткових політичних поступок з її сторони. Тиснути треба на агресора

«Абсолютно правильні питання ставлять українські та західні аналітики – чому на переговорах не представлені інші держави ЄС? Чому не представлені США? Але більш принципове питання, як на мене – це не список учасників переговорів і не їхній формат, а саме ті питання, які там порушуються, і ті підходи, які пропонують учасники переговорів для врегулювання ситуації на Донбасі. Ось що треба змінювати першочергово – так це підходи до врегулювання, тому що не можна досягти припинення вогню шляхом тиску на державу, яка є жертвою збройної агресії та вимагати від неї додаткових політичних поступок з її боку. Тиснути треба на агресора», – пояснив дипломат.

Українські експерти також зауважили, що російські «судилища» над громадянами України Надією Савченко, Олегом Сенцовим та Олександром Кольченком – це «лакмусовий папірець», який продемонструє, чи ладен західний світ поступитись економічними інтересами та політичними амбіціями задля захисту прав людини.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG